№ 2022/3

Економіка може функціонувати як у звичайних, так і у надзвичайних умовах, до яких відносяться надзвичайний і воєнний стан. Надзвичайні умови виникають час від часу і можуть бути як відносно короткими, так і достатньо тривалими. До функціонування економіки в умовах надзвичайного і воєнного стану можна віднести подолання пандемії та відсіч збройній агресії. Функціонування економіки в умовах надзвичайного і воєнного стану потребує особливих методів державного регулювання, в т. ч. і товарних ринків.
Метою статті було визначити методичні підходи до формування регуляторної політики на товарних ринках в умовах надзвичайного і воєнного стану. Для досягнення мети було поставлено такі завдання: 1) визначити особливості регулювання товарних ринків в умовах надзвичайного і воєнного стану; 2) оцінити ефективність регуляторного впливу; 3) обґрунтувати рекомендації щодо поліпшення регуляторної політики.
Під час проведення дослідження застосовувалися методи виборки і статистичної обробки інформації. Для аналізу використовувалися дані Державної служби статистики України, Міністерства фінансів України, Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Особливу увагу було приділено методам цінового регулювання і збільшення пропозиції на ринках споживчих товарів.
Однією з головних особливостей функціонування економіки в умовах пандемії COVID-19 і воєнного стану є порушення звичайних ланцюгів постачання товарів. На ринках виникає товарний дефіцит, який стимулює зростання цін. Тому одними з головних завдань регуляторної політики на товарних ринках є стимулювання пропозиції і стримування темпів інфляції. З цією метою впродовж 2020–2022 рр. було запроваджено комплекс заходів: спрощено процедуру започаткування бізнесу, знижено податкове навантаження, проведено дерегуляцію ціноутворення, обмежено експорт, знижено бар'єри для імпорту, запроваджено декларування наміру підвищення ціни, встановлено граничні ціни тощо.
У результаті проведених досліджень було виявлено: 1) високу ефективність впливу на цінову динаміку експортних обмежень і податкових пільг; 2) низьку ефективність декларування наміру підвищення ціни щодо стримання темпів інфляції; 3) відносно високу ефективність встановлення граничних цін під час пандемії і низьку ефективність в умовах воєнного стану; 3) доцільність запровадження вільних цін на ринках товарів істотної соціальної значущості за наявності великого рівня конкуренції між постачальниками; 4) вагоме значення конкуренції між постачальниками для подолання дефіциту і цінової стабільності.
Для поліпшення регуляторної політики в умовах надзвичайного і воєнного стану було обґрунтовано такі рекомендації, як: 1) скасувати встановлення граничних цін на ринках із високим рівнем конкуренції; 2) спростити процедуру декларування наміру підвищення ціни і посилити контроль за її виконанням; 3) сформувати стратегічні запаси товарів істотної соціальної значущості на випадок надзвичайного і воєнного стану

Ключові слова:державне регулювання, товарні ринки, надзвичайний стан, воєнний стан, пандемія COVID-19, регулювання цін, граничні ціни, декларування зміни ціни, подвійні ціни