№ 2020/1

Досліджено роль корпоративного сектора галузі сільського господарства у формуванні експортних потоків, виявлено основні тенденції вітчизняної агропродовольчої зовнішньої торгівлі, оцінено конкурентоспроможність основних товарних груп агропродовольства та на основі цього встановлено перспектив-ні напрями її нарощування за рахунок зростання частки експорту найбільш конкурентоспроможної продукції. Методологічною основою дослідження стала система загальнонаукових та спеціальних наукових методів. Емпіричні результати щодо ролі аграрного корпоративного сектора були отримані шляхом ретроспективного аналізу, групувань, порівняльного аналізу та узагальнення. В основу дослідження товарної структури та зовнішньоторговельних потоків агропродовольчого сектора було покладено економіко-статистичні методи, зокрема балансовий метод, визначення середньогеометричного темпу тощо. Для виявлення порівняльних переваг України в міжнародній торгівлі агропродовольчою продукцією було використано метод оцінки конкуренто-спроможності кожної товарної групи через індекс Лафея, який показує різницю між нормованим торгівельним балансом по окремому товару і по всіх товарах країни, що торгуються. Розрахунки здійснені з використанням даних світової та національної статистики. Часові ряди охоплюють період 2004–2018 рр. та аналізуються з позиції товарної структури.
Встановлено, що корпоративний сектор у сільському господарстві України є основним продуцентом експортних потоків агропродовольчої продукції. Дослідження товарної структури засвідчило негативні зміни у сфері доданої вартості. Частка торгівлі непереробленими товарами зростає за рахунок зниження частки оброблених продуктів, що дозволяє констатувати сировинну спрямованість українського сільськогосподарського експорту. Зазначено, що увага має бути зосереджена на нарощуванні в агропродовольчому експорті питомої ваги продукції з вищою доданою вартістю. Зауважено про позитивні тенденції стосовно збільшення експорту органічної продукції, що зумовлює перспективи його подальшого нарощування.
Здійснено аналіз порівняльних переваг України щодо світової економіки на основі розрахунку індекса Лафея. Отримані оцінки дозволили розділити товар-ну структуру експорту на конкурентоспроможні та неконкурентні продукти. Товари з високим рівнем конкурентоспроможності були визначені на основі аналізу індексу Лафея, а також на основі розрахунку відповідних балансів. Таким чином, через орієнтацію корпоративного сектора виключно на глобальний продовольчий попит та слабкість впливу державних управлінських структур в Україні закріпилася моноспеціалізація агропродовольчого експорту, що проявляється у переважанні в ньому сировинних товарів. Це зумовлює нестійкість обсягів експортних надходжень і слабку передбачуваність результатів господарської діяльності українських аграріїв, а також істотно збільшує екологічні ризики сільськогосподарського виробництва.
Українській агропродовольчій зовнішній торгівлі притаманні як позитивні риси, серед яких збільшення вартості й обсягів експорту, зростання рівня продовольчої самозабезпеченості, нарощування додатного сальдо торговельного балансу, так і негативні, а саме: зменшення частки перероблених продуктів і напівфабрикатів у структурі агропродовольчої торгівлі, низька активність дрібних торговців агропродовольством, орієнтованих на вивіз продукції з України, слабке сприяння зростанню українського агропродовольчого експорту з боку органів державної влади.

Ключові слова:агропродовольча зовнішня торгівля, корпоративний аграрний сектор, конкурентоспроможність, товарна структура, експортні потоки