Розкрито сутність податкової конкуренції та узагальнено підходи до визна-чення поняття "податкова конкуренція". Розглянуто особливості розвитку податкової конкуренції та її вплив на податкову політику країн Європи. Об-ґрунтовано пропозиції щодо підвищення конкурентоспроможності податкової системи України

Ключові слова:

Узагальнено основні фактори впливу на свідомість платників податків, прове-дено порівняльний аналіз окремих норм податкового законодавства України та США з метою виявлення недоліків у оподаткуванні доходів в Україні, які призводять до виникнення податкових ухилень. Розроблено пропозиції щодо вдосконалення податкової системи України з точки зору її впливу на покращення свідомості платників податків та мінімізації обсягу податкових ухилень, зокрема, обґрунтовано доцільність запровадження загальнообов'язкого декларування доходів та витрат.

Ключові слова: податкові ухилення, податкова свідомість, податкова декларація

Проведено теоретико-емпіричне дослідження впливу податкових соціальних пільг (преференцій) на добробут сім’ї з дітьми на прикладі зарубіжних держав та України. Здійснено міжнародні зіставлення основних характеристик застосування податкових соціальних пільг, як-от граничний поріг доходу, що дає право на отримання пільги; розмір вирахувань (податкова соціальна пільга); податковий клин на працю; неоподатковуваний мінімум доходів; параметри сім’ї (склад сім’ї, вік та кількість дітей) тощо.
Узагальнено основні переваги податкових преференцій порівняно з прямою державною грошовою допомогою у контексті підвищення добробуту сімей з дітьми, що передбачають: стимулювання батьків до збільшення трудових зусиль; зменшення податкового тиску на працююче населення, послаблення навантаження на видаткову частину бюджету, а також вирішення проблеми «бюджетних безбілетників».
На основі аналітичної оцінки механізму застосування податкового кредиту на зароблений дохід (ПКЗД) у США виявлено фактори, які забезпечують його високу не лише соціальну, а й фіскальну ефективність, обумовлену охопленням дуже широкого кола сімей з дітьми та сприянням прогресивності оподаткування різних груп доходів. Особливу увагу було приділено розкриттю особливостей застосування ПКЗД та інших податкових преференцій у рамках системи сімейного (спільного) оподаткування, що є перспективним напрямом реформування вітчизняної податкової системи з метою вдосконалення її соціальної спрямованості.
Оцінка ефективності податкових преференцій для сімей з дітьми в Україні ґрунтується на результатах аналізу законодавчих норм щодо застосування податкової соціальної пільги (ПСП) та оцінки його впливу на добробут сімей з дітьми. Недоліки, виявлені в результаті такої оцінки, пов’язані переважно із дискримінаційними положеннями, що істотно звужують доступ до ПСП верств населення, які її дійсно потребують (насамперед сімей з дітьми), а також із тим, що рівень ПСП на сьогодні виявився не достатньо високим для того, щоб сприяти вирішенню проблеми бідності чи забезпечити зростання прогресивності оподаткування доходів. За підсумками проведеного аналізу наведено ряд рекомендацій щодо вдосконалення механізму ПСП в Україні.

Ключові слова: податкові преференції, податкова соціальна пільга, податковий кредит, податок з доходів фізичних осіб

Стаття присвячена оцінці міжнародної конкурентоспроможності системи оподаткування прибутку підприємств на основі методичного підходу Податкової фундації США, що передбачає визначення Індексу міжнародної конкуренто-спроможності системи оподаткування прибутку підприємств (ІК) і враховує рівень ставок податку на прибуток, умов для відшкодування понесених підприємствами витрат, податкових преференції для підприємств, що займаються певними видами економічної діяльності, а також інших норм податкового законодавства, з точки зору їх сприятливості веденню бізнесу.
Як показав аналіз міжнародного рейтингу країн ОЕСР, найвищий ІК в 2019–2020 рр. мали Естонія, Латвія, Литва та Угорщина. До основних факторів, що позитивно позначились на їх конкурентоспроможності, відносяться низька гранична ставка податку на прибуток; можливість перенесення понесених підприємствами збитків, як на минулі, так і на майбутні періоди на максимально допустимий строк; відсутність обмежень щодо переліку активів, які підлягають амортизації, а також наявність прискореної амортизації, що дозволяє компенсувати підприємствам більшу частку первинної вартості активів; оцінка вибуття товарно-матеріальних запасів за собівартістю останніх за часом надходжень товарно-матеріальних запасів (метод LIFO), або, принаймні, за методом середньозваженої собівартості; пільгові умови оподаткування нерозподіленого прибутку підприємств, що використовується для реінвестування; відсутність пільгового режиму оподаткування прибутку від об'єктів інтелектуальної власності (так званого Патентного боксу); відсутність податкових пільг на НДДКР; необтяжливість передбачених податковим законодавством норм.
Розрахунок ІК для України, що базується на апробації методичного підходу Податкової фундації, виявив, що в 2020 р. Україна із загальною сумою у 55,07 бала посіла 24-те місце порівняно з 35 країнами ОЕСР. Охарактеризовано основні складові системи оподаткування прибутку підприємств України з точки зору їх впливу на міжнародну конкурентоспроможність, а також обґрунтовано шляхи її підвищення.

Ключові слова:міжнародна податкова конкурентоспроможність, податок на прибуток підприємств, Патентний бокс

Проаналізовано податковий розрив по податку на прибуток підприємств – як один із індикаторів, який характеризує податкові доходи, що може акумулювати країна з огляду на її економічний потенціал. Узагальнено основні теоретичні погляди на причини виникнення податкового розриву та досліджено існуючі методичні підходи щодо оцінки податкового розриву по податку на прибуток у країнах ОЕСР.
Оцінку податкового розриву по податку на прибуток у статті здійснено за програмою ОЕСР Revenue Administration – Gap Analysis Program, що базується на визначенні потенційних надходжень податку шляхом коригування агрегованих показників системи національних рахунків (валового прибутку, змішаного доходу), яка за результатами аналізу у період 2017–2019 рр. становила у середньому 1,4% ВВП, що свідчить про наявність резервів розширення фіскального простору України. Проведено аналіз податкового розриву в розрізі інституціональних секторів економіки, в результаті якого найбільший розрив по податку на прибуток було виявлено у секторі іноземних корпорацій, чиї потенційні податкові надходження у понад утричі перевищували фактичні надходження податку до Зведеного бюджету України в 2018 р.
Автором здійснено комплексний аналіз ефективності податку на прибуток в Україні на основі показника податкових зусиль та коефіцієнта бюджетної ефективності, що допомогло виявити значні їх відхилення у порівнянні з аналогічними показниками в інших країнах.
Охарактеризовано основні заходи, спрямовані на мінімізацію податкових розривів у країнах ОЕСР та зроблено відповідні висновки для України.

Ключові слова:податковий розрив, податок на прибуток підприємств, фіскальний простір, податкові зусилля, бюджетна ефективність