№ 2023/2
Розроблення стратегії повоєнної відбудови УкраїниСАЛІХОВА Олена Борисівна1, КРЕХІВСЬКИЙ Олег Володимирович2
1ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України“
2Секретаріат Кабінету Міністрів України
Іноземні інвестиції: панацея чи загроза
АНОТАЦІЯ ▼
Ресурси української промисловості були виснажені ще до початку російської агресії у лютому 2022 р., фізичного руйнування промислових об'єктів та інфраструктури, міграції кваліфікованих кадрів та перспективних інноваторів. Небагато виробників технологічно складних товарів мали дослідницькі підрозділи, здійснювали інновації та могли конкурувати на зовнішніх ринках. За деякими технологічними напрямками окремі індустрії спиралися лише на одне-два підприємства – носіїв унікальних компетенцій, які сплачували податки до бюджетів усіх рівнів, забезпечували зайнятість, сприяли збільшенню доходів, скороченню бідності та соціальної напруги у регіонах. Нині ресурси українського приватного сектора критично низькі, тож вирішення проблем повоєнного відновлення, забезпечення стабільності та економічного зростання керівництво країни покладає на іноземні інвестиції. Мета статті – на історичному прикладі продемонструвати бар'єри та загрози, що мали місце у процесі розбудови національних індустрій із опорою на зарубіжний капітал; обґрунтувати виклики, з якими Україна може зіштовхнутися у повоєнному відновленні економіки. Виявлено, що іноземні інвестиції поряд із широко відомою позитивною мають і мало відому негативну сторону; показано, що, оперуючи значними ресурсами, маючи економічну владу та політичний вплив, транснаціональні корпорації – як головні капіталовкладники – здатні не лише прискорити, а й загальмувати розвиток компаній приймаючої країни, вплинути на її бізнес-результати та призвести до значніших проблем – денаціоналізації активів, втрати технологічних компетенцій та виробництв, збільшення зовнішньої залежності, загроз національній безпеці та економічному суверенітету. На прикладі фармацевтичної індустрії Мексики, становлення якої відбувалося після Другої світової війни, показано ключові виклики та загрози, пов'язані з денаціоналізацією і переходом контролю над виробництвом до іноземного бізнесу. Подано застереження для України; обґрунтовано, що визначальним у тому, чи стимулюватимуть іноземні інвестиції модернізацію економіки та структурні зрушення або призведуть до гальмування розвитку, деіндустріалізації, денаціоналізації та масового безробіття, є те, наскільки вони будуть інтегровані урядом у національні плани розвитку, а також наскільки потенціал вітчизняних господарюючих суб'єктів виявиться здатним абсорбувати ці інвестиції та забезпечити максимальні ефекти.
Ключові слова:повоєнне відновлення економіки, прямі іноземні інвестиції, транснаціональні корпорації, промисловість, денаціоналізація
| Стаття українською мовою (cтор. 8 - 32) | Завантажити | Завантажень : 147 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
1. Крехівський О.В. Залежності та шляхи їх усунення: минуле, які перегукується із сучасністю. Економіка і прогнозування. 2023. № 1. С. 31–75.
doi.org/10.15407/eip2023.01.031
2. Крючкова І.В. Макроструктурні чинники інвестиційних криз в економіці України впродовж 1991–2015 рр. Економіка і прогнозування. 2016. № 1. С. 23–40.
doi.org/10.15407/eip2016.01.023
3. Штепенко К.П., Забураєва О.Ю. Аналіз прямих іноземних інвестицій в економіку України та передумови необхідності їх залучення. Ефективна економіка. 2019. № 5. URL:
www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=7040 (дата звернення – 28.06.2023).
doi.org/10.32702/2307-2105-2019.5.34
4. Кузнєцова Л.І. Структурні індикатори моніторингу макроекономічних дисбалансів в інвестиційній сфері України. Економіка і прогнозування. 2019. № 4. С. 56–69.
doi.org/10.15407/eip2019.04.056
5. Гаркавенко В.І., Єршова Г.В Вплив іноземного капіталу на економічний розвиток України. Економіка і прогнозування. 2020. № 1. С. 47–62.
doi.org/10.15407/eip2020.01.047
6. Сіденко В.Р. Регулювання платіжного балансу країни в умовах глобальної нестабільності. Економіка і прогнозування. 2014. № 3. С. 7–19.
7. Кіндзерський Ю.В. Деструктиви промислової політики в Україні та можливості їх подолання. Економіка України. 2012. № 12. С. 4–16.
8. Gereffi G. Drug Firms and Dependency in Mexico: The Case of the Steroid Hormone Industry. International Organization. Winter, 1978. Vol. 32, No. 1: Dependence and Dependency in the Global. Р. 237–286. URL:
www.jstor.org/stable/2706200;
doi.org/10.1017/S002081830000391X
9. Gereffi G. The Pharmaceutical Industry and Dependency in the Third World. Princeton University Press, 2017. 306 р.
10. Саліхова О.Б., Гончаренко Д.О. Фармацевтична індустрія Мексики: урок для України. Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. 2020. № 4. С. 47–69.
doi.org/10.31617/zt.knute.2020(109)04
11. Godinez Resendiz R., Aceves Pastrana P. El surgimiento de la industria farmacéutica en México (1917–1940). Rev. mex. cienc. farm, Ciudad de México. 2014, Vol. 45, N. 2. Р. 55–68.
12. Hernandez‐Garcia Yoscelina I., & Chamizo José Antonio, & Kleiche‐Dray Mina, & Russell Jane M. The scientific impact of mexican steroid research 1935–1965: A bibliometric and historiographic analysis. Journal of the Association for Information Science & Technology / Association for Information Science & Technology. 2016. Vol. 67(5). Р. 1245–1256.
13. Brodovsky J. La industria farmacéutica y farmoquímica mexicana en el marco regulatorio de los años noventa. Santiago: CEPAL. 23 р.
14. Wonder Drugs: hearings before the United States Senate Committee on the Judiciary, Subcommittee on Patents, Trademarks, and Copyrights, Eighty Fourth Congress, second session, on July 5–6, 1956. Washington: U.S. G.P.O., 1957. 151 р.
15. Report of the committee on foreign relations on Executive I, Eighty-fifth Congress, First Session. United States Government Printing Office, June 14, 1957. 139 р.
16. Report of the Committee on the Judiciary, United States Senate, made by its Subcommittee on Antitrust and Monopoly, pursuant to S. Res. 52, Eighty-seventh Congress, first session, together with individual views to study the Antitrust laws of the United States, and their administration, interpretation, and effect. Study of administered prices in the drug industry. Washington: U.S. Govt. Print. Off, 1961. 374 р.
17. Richard S., Mueller W. F. Multinational Corporations in Brazil and Mexico: Structural Sources of Economic and Noneconomic Power: Report to the Subcommittee on Multinational Corporations of the Committee on Foreign Relations. Washington: U.S. Government Printing Office, 1975. 212 р. URL:
www.econbiz.de/Record/multinational-corporations-in-brazil-and-mexico-structural-sources-of-economic-and-noneconomic-power-newfarmer-richard/10000325893
18. Guzmán А., Guzmán M. V. ¿Poseen capacidades de innovación las empresas farmacéuticas de América Latina? La evidencia de Argentina, Brasil, Cuba y México. Economía: teoría y práctica. 2009. Especial Vol. 1, Is. 1.Р. 131–173.
doi.org/10.24275/ETYPUAM/NE/E012009/Guzman
19. Саліхова О.Б. Від аграрної до високотехнологічної держави. Уроки інтеграції Південної Кореї у світову економіку. Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право). 2012. № 1. С. 217–227.
20. Саліхова О., Бак Г. Стратегії азійських країн з розбудови національної промисловості через залучення технологій ТНК. Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. 2014. Вип. 3. С. 30–40.
21. Крехівський О.В., Саліхова О.Б. Повоєнна модернізація промисловості: зовнішні та внутрішні ресурси. Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. Серія: Економічні науки. 2022. № 6. С. 101–121.
doi.org/10.31617/3.2022(125)06
22. Саліхова О.Б., Бак Г.О. Розбудова механізму управління залученням іноземних технологій для інноваційного розвитку економіки України. Наука та наукознавство. 2016. № 3. С. 18–30.
dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/132279/02-Salikhova.pdf?sequence=1
Ukrainian
English 
Русский 
