№ 2022/2
Міжнародна економікаБОДНАРЧУК Тетяна Леонідівна1
1ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України"; Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка
ПОЛІТИКА ПЕРЕХОДУ ВІД АГРАРНОГО ДО ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНОГО ЕКСПОРТУ В УМОВАХ ПОСТІЙНИХ ВОЄННИХ ЗАГРОЗ: ДОСВІД ДЕРЖАВИ ІЗРАЇЛЬ ДЛЯ УКРАЇНИ
АНОТАЦІЯ ▼
Російсько-українська війна призводить до втрати значної частини виробництва та потенціалу сировинно-продовольчого експорту України, що становить загрозу економічній безпеці у коротко- та довгостроковій перспективах. Водночас нові виклики спонукають до реструктуризації національної економіки у напрямі розвитку високотехнологічних виробництв і посилення наукоємності традиційних галузей. Питання на сьогодні стоїть у виборі найбільш ефективного інституційно-економічного механізму такої трансформації, прикладом у чому є Держава Ізраїль.
Стаття присвячена представленню ізраїльського досвіду переходу до виробництва та експорту високотехнологічних товарів. Автор ставить за мету з'ясувати умови, чинники, механізми та інструменти успішної економічної трансформації Держави Ізраїль та оцінити можливості імплементації позитивного досвіду в Україні.
Основу методології цього дослідження становить системний підхід, який полягає у розгляді трансформації економіки Ізраїлю як сукупності тісно взаємопов'язаних елементів і процесів (історичні умови, інституційні чинники, державна політика, наявний ресурсно-економічний потенціал тощо). Важливим є застосування історично-еволюційного та історико-порівняльного аналізу для виявлення особливостей і тенденцій поетапного переходу країни від традиційного до високотехнологічного виробництва.
Основою прогресивних змін в економіці та зовнішній торгівлі Ізраїлю стала розбудова потужних наукоємних комплексів власного аграрного та оборонного виробництва через механізми цільового державного й приватного інвестування, субсидування та кредитування виробників, стимулювання освіти та наукових досліджень, створення унікальної системи державно-приватно-наукового партнерства ("золотого трикутника"). Визначено, що використання військових технологій для виробництва продукції "подвійного призначення" (зокрема, в космічній та авіаційній галузях, сфері кібербезпеки), перетікання інтелектуального капіталу та сформована науково-дослідницька база стали підґрунтям для розвитку електроніки, мікроелектроніки, виробництва комп'ютерного обладнання та програмного забезпечення тощо.
Доведено, що ключову роль у переході Ізраїлю до високотехнологічного виробництва та експорту відіграла державна політика підтримки, реалізована через інструменти грантового фінансування освіти та НДДКР, програми стимулювання венчурного інвестування, податкові та кредитні пільги для малого й середнього бізнесу, розгалужену систему інституційних органів цільової допомоги виробникам, ефективне нормативно-правове врегулювання ділового середовища щодо захисту прав інтелектуальної власності, надання спеціальних привілеїв, спрощення процедури репатріації прибутків, забезпечення високої якості продукції тощо. Формуванню конкурентних переваг Держави Ізраїль на ринках високотехнологічної продукції сприяли політика "дипломатії озброєння", торговельна лібералізація, податково-кредитна та інституційна підтримка експортерів, укладення системи угод про міжнародне торговельно-економічне та науково-технічне співробітництво.
Публікацію підготовлено в рамках виконання НДР "Еволюція парадигми і доктрин економічної взаємодії держави та ринку" (№ держреєстрації 0119U10362)
Ключові слова:Держава Ізраїль, сільськогосподарське виробництво, оборонно-промисловий комплекс, виробництво та експорт високотехнологічної продукції, політика державної підтримки, торговельно-економічна лібералізація
Стаття українською мовою (cтор. 93 - 122) | Завантажити | Завантажень : 136 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
1. Історичні детермінанти включення України в систему міжнародних економічних відносин: кол. моногр. / за ред. д.е.н. В.В. Небрат; НАН України, ДУ "Ін-т екон. та прогнозув. НАН України". Київ, 2021. URL:
ief.org.ua/wp-content/uploads/2022/06/Istorychni-determinanty.pdf
2. Zeira J. The Israeli economy: A story of success and costs. Princeton University Press, 2021.
doi.org/10.1515/9780691229706
3. Rivlin P. The Israeli economy. London: Routledge, 2019.
doi.org/10.4324/9780429312045
4. Shalev M. Labour and the political economy in lsrael. Oxford, 1992.
doi.org/10.1093/acprof:oso/9780198285137.001.0001
5. Nitzan J., Bichler Sh. The global political economy of Israel. London: Pluto Press, 2002.
6. Sharkansky I. The political economy of Israel. London: Routledge, 2017.
doi.org/10.4324/9781315133867
7. Нойбергер Б. Власть и политика в Государстве Израиль. Исторические корни и конституционное устройство: Религия, государство и политика. Тель-Авив: Изд-во Открытого университета, 1997. 221 с.
8. Israel: The dynamics of change and continuity / in Edition by D. Levi-Faur, G. Sheffer, D. Vogel. London: Routledge, 2014. 318 p.
doi.org/10.4324/9781315039633
9. Сенор Д., Сингер С. Країна стартапів: Історія ізраїльського економічного дива / пер. з англ. М. Лузіна. 3-тє вид. Київ: Yakaboo Publishing, 2019. 368 с.
10. Abraham D., Ngoga T., Said J., and Yachin M. How Israel became a world leader in agriculture and water. Insights for today's developing countries. Institute for Global Change. 2019. 52 p.
11. Industry and economy in Israel / in Edition by M. Aharoni, S. Aharoni. Miksam, 2006. 224 c.
12. Шибалкіна Ю. Деякі уроки Ізраїлю для України. Проєкт "Популярна економіка: Ціна держави". 2016. 15 лютого. № 38. 14 с. URL:
old.cost.ua/files/report-on-israel_revised-2016-02-14-this-one.pdf
13. Пустовійт Р.Ф. Становлення і розвиток оборонно-промислового комплексу Ізраїлю як провідного фактора ізраїльської інноваційної економіки. Збірник наукових праць ЧДТУ. Серія: Економічні науки. 2018. Вип. 48. С. 83–90. URL:
doi.org/10.24025/2306-4420.0.48.2018.127350
14. Чмерук Т. Опыт Израиля как развитой инновационной экономики. 2020. URL:
economy.24tv.ua/ru/opyt_izrailja_kak_razvitoj_innovacionnoj_jekonomiki_n1269370
15. Озтурк І. Інновації у пустелі: як і чому Ізраїль став "колискою" агростартапів. Agravery: аграрне інформаційне агентство. 2018. URL:
agravery.com/uk/posts/show/innovacii-u-pusteli-ak-i-comu-izrail-stav-koliskou-agrostartapiv
16. Ханін В. Як формувалась ізраїльська ідентичність. Zbruch. 2015. 15 липня. URL:
zbruc.eu/node/39033
17. Данилишин Б. "Йозма" для України. URL:
lb.ua/blog/bogdan_danylysyn/294057_yozma_ukraini.html
18. General Agreement on Tariffs and Trade. Trade policy review mechanism Israel. Report by the Government. 1994. 38 p.
19. Israeli economy: past, present, future / Israel Export Institute. 2021. P. 14.
20. Encouragement of Capital Investments Law. Laws of Palestine. 1959. URL:
main.knesset.gov.il/EN/about/history/documents/kns3_ investments_ eng.pdf
21. Shalen R. R&D Support in Israel – From Objectives to Policy. 2007. URL:
www.tau.ac.il/~shalemro/content/israel.pdf
22. Law Insider. Israeli Restrictive Trade Practices Law definition. URL:
www.lawinsider.com/dictionary/israeli-restrictive-trade-practices-law
23. Белоусов С. ВПК Израиля: роль экспорта вооружений. Мировая экономика и международные отношения. 2010. №2. С. 57 – 63.
doi.org/10.20542/0131-2227-2010-2-57-63
24. How Israeli high-Tech happened. 2000. URL:
en.globes.co.il/en/article-258771
25. Амелін А. За прикладом Ізраїлю. Як Україні відновити економіку після війни. НВ. 2022. 28 березня. URL:
nv.ua/ukr/opinion/viyna-rosiji-proti-ukrajini-yak-ukrajini-vidnoviti-ekonomiku-pislya-viyni-izrajil-ostanni-novini-50229005.html
26. Гец Д., Тадмор З. Израиль должен подготовится к наукоемкой промышленности завтрашнего дня. UNESCO science report: towards 2030. 2015. С. 412–413.
27. Bakertilly. Tax benefits for preferred technological plants. URL:
www.bakertilly.co.il/en/tax-benefits-for-preferred-technological-plants/
28. Michaely M. Trade liberalization in a small open economy: The case of Israel. The Oxford Handbook of International Commercial Policy / edited by Mordechai E. Kreinin and Michael G. Plummer. May, 2012. P. 336–355.
doi.org/10.1093/oxfordhb/9780195378047.013.0014