НА ГОЛОВНУ | |
№ 1/2014
ЮРИК Ярина Іванівна1, БЛИЗНЮК Вікторія Валеріївна2
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
2ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Якість робочої сили як ключовий фактор інноваційного розвитку України
Ekon. prognozuvannâ 2014; 1:67-86 |
АНОТАЦІЯ ▼
Проведено аналіз загальної ситуації на ринку праці України. Доведено, що галузева структура зайнятості в Україні характеризує процес деіндустріалізації праці. Автори зазначають, що характеристики робочої сили в Україні не відповідають вимогам щодо забезпечення високого рівня конкурентоспроможності та інноваційної модернізації економіки, тривалий час залишається високий попит на некваліфіковану робочу силу. На основі виявлених тенденцій та закономірностей, а також встановлення причинно-наслідкових зв'язків у сфері зайнятості здійснено перспективну оцінку можливих змін у цій сфері. Оскільки інноваційні елементи зайнятості розпорошені за окремими регіонами та секторами економіки, доцільно впроваджувати селективну політику, спрямовану на стимулювання прогресивних змін у соціально-трудовій сфері
Ключові слова:ринок праці, попит на працю, професійна структура зайнятості, професійний розвиток, продуктивність праці, заробітна плата
Стаття українською мовою (cтор. 67 - 86) | Завантажити | Завантажень : 866 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
2. Петрова І.Л. Ринок праці. Соціальні наслідки Євроінтеграції України / І.Л. Петрова. – К. : Фонд Фрідріха Еберта, 2012 – 16 с.
3. Ринок праці та зайнятість населення: проблеми теорії та виклики практики : монографія / Лісогор Л.С. та ін.; ред.-координатор М.В. Туленков. – К. : ІПК ДСЗУ, 2010. – 363 с.
4. Розвиток ринку праці України: тенденції та перспективи : монографія / В.В. Онікієнко, Л.Г. Ткаченко, Л.М. Ємельяненко ; рец. : І.Ф. Гнибіденко. – К. : Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, 2007. – 285 с.
5. Близнюк В.В. Людський потенціал: особливості формування для модернізації / В.В. Близнюк // Економіка і прогнозування. – 2011. – № 4. – С. 106–116.
№ 1/2015
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Оцінка та порівняльний аналіз жорсткості українського законодавства про захист зайнятості
Ekon. prognozuvannâ 2015; 1:23-39 | https://doi.org/10.15407/eip2015.01.023 |
АНОТАЦІЯ ▼
Головною метою статті було оцінити жорсткість регулювання найму та звільнення працівників в Україні. В основу оцінювання покладено методологію ОЕСР з розрахунку індикаторів захисту зайнятості. Порівняльний аналіз побудовано на міжкраїнному дослідженні основних елементів системи законодавчого захисту зайнятості.
Ключові слова: законодавство про захист зайнятості, методологія ОЕСР, індекс EPL, оцінка жорсткості українського трудового законодавства
Стаття українською мовою (cтор. 23 - 39) | Завантажити | Завантажень : 1045 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
2. Feldmann H. Labour Market Institutions and Labour Market Performance in Transition Countries // Post-Communist Economies. – 2005. – Vol. 17. – № 1. – P. 47–82. doi: doi.org/10.1080/14631370500052720
3. Heckman J., Pagés C. The Cost of Job Security Regulation: Evidence from Latin American Labor Markets // NBER Working Paper. – 2000. – № 7773. – 38 р. doi: doi.org/10.3386/w7773
4. Heckman J., Pagés C. Law and Employment: Lessons from Latin America and the Carribean // NBER Working Paper. – 2003. – № 10129. – 115 р. doi: doi.org/10.3386/w10129
5. Nicoletti G. S. Scarpetta, O. Boylaud Summary Indicators of Product Market Regulation with an Extension to Employment Protection Legislation // OECD Economics Department Working Paper. – 2000. – № 226. – 86 р. doi: doi.org/10.1787/215182844604
6. Scarpetta S. Assessing the Role of Labour Market Policies and Institutional Settings on Unemployment: A Cross-Country Study // OECD Economic Studies. – 1996. – № 26. – P. 43–98.
7. Мироненко О.Н. Влияние законодательства о защите занятости на занятость и безработицу: опыт межстрановых сопоставлений / О.Н. Мироненко // Экономический журнал ВШЭ. – 2009. – № 4. – С. 575–595.
8. Мироненко О.Н. Влияние законодательства о защите занятости на рынок труда: опыт межстрановых сопоставлений : препринт WP15/2009/03 / О.Н. Мироненко. – М. : Изд. дом Высшей школы экономики, 2009. – 88 с.
9. OECD Employment Outlook 2008 / Organization for economic co-operation and development. – Paris : OECD publishing, 2008. – 282 p.
10. OECD Employment Outlook 2013 / Organization for economic co-operation and development. – Paris : OECD publishing, 2013. – 263 p.
11. Кодекс законів про працю України: Кодекс України від 10.12.1971 №322-VIII [Електронний ресурс]. – Доступний з : zakon2.rada.gov.ua/laws/show/кодекс%20законів%20про%20працю
12. Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII [Електронний ресурс]. – Доступний з : zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/796-12/page
13. Закон України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" від 15.09.1999 № 1045-XIV [Електронний ресурс]. – Доступний з : zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1045-14
14. Бойко М.Д. Порівняльне трудове право : навчальний посібник / М.Д. Бойко. – К. : Атіка, 2007. – 384 с.
15. Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII [Електронний ресурс]. – Доступний з : zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3723-12/page
16. Закон України "Про зайнятість населення" від 5.07.2012№ 5067-VI [Електронний ресурс]. – Доступний з : zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5067-17
17. Про приватні агентства зайнятості. Конвенція МОП № 181 від 19.06.1997 [Електронний ресурс]. – Доступний з : zakon4.rada.gov.ua/laws/show/993_046
№ 3/2016
ЮРИК Ярина Іванівна1, КУЗЬМЕНКО Г. Г.2
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
2АТ "Аліор банк" (Польща)
Побудова скорингової моделі для оцінки ризикових подій на ринку праці
Ekon. prognozuvannâ 2016; 3:107-118 | https://doi.org/10.15407/eip2016.03.107 |
АНОТАЦІЯ ▼
Уперше досліджено можливості побудови скорингової моделі для розв'язання завдань прогнозування, класифікації та діагностики ризику на ринку праці, зокрема безробіття.
Розроблення скорингової моделі здійснювалося за допомогою методу бінарної логістичної регресії з використанням програм R, SPSS та MS Excel.
Результат, який дозволила отримати технологія скорингу, – ранжування зайнятих за "потенціалом" втрати ними роботи та виокремлення у структурі робочої сили контингенту, для якого цей ризик більший.
Використання такого результату створить підґрунтя для вироблення рішень з подолання проблем безробіття не інтуїтивно, а на основі формалізованих критеріїв, безпосередньо пов'язаних з імовірністю настання цього ризику.
Ключові слова: скорингова модель, ризик, ринок праці, безробіття
Стаття українською мовою (cтор. 107 - 118) | Завантажити | Завантажень : 1085 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
2. Камінський А.Б. Cкорингові технології в кредитному ризик-менеджменті / А.Б. Камінський, К.К. Писанець // Бізнес Інформ. – 2012. – № 4. – С. 197–201.
3. Ковалев М. Методика построения банковской скоринговой модели для оценки кредитоспособности физических лиц / М. Ковалев, В. Корженевская // Банки Казахстана. – № 1. – 2008. – С. 43–48.
4. Крістіогло Г.М. Використання скорингових моделей в умовах невизначеності та ризику споживчого кредитування / Г.М. Крістіогло // Формування ринкових відносин в Україні. – 2007. – № 7 (74). – С. 86–90.
5. Сонникова В.И. Модель кредитного скоринга как алгоритм типологии нечетких совокупностей / В.И. Сонникова, К.О. Кулиджоглян // Вестник НГУЭУ. – 2013. – № 3. – С. 107–117.
6. Уланов С.В. Оценка качества и сравнение скоринговых карт / С.В. Уланов // Экономические науки. – 2009. – № 9 (58). – С. 330–335.
7. Abdou H.A., Pointon J. Credit scoring, statistical techniques and evaluation criteria: A review of the literature // Intelligent systems in accounting, finance and management. – 2011. – № 18 (2–3). – P. 59–88. doi: doi.org/10.1002/isaf.325
8. Anderson R. The credit scoring toolkit: theory and practice for retail credit risk management and decision automation. – New York : Oxford University press, 2007. – 790 p.
9. Hand D.J., Henley W.E. Statistical classification methods in consumer credit scoring: a review // Journal of the Royal Statistical Society, Series A. – 1997. – V. 160. – P. 523–541. doi: doi.org/10.1111/j.1467-985X.1997.00078.x
10. Liu Y. New issues in credit scoring application // Research paper, Institute of Information Systems, University of Goettingen. – 2001. – № 16. – 35 р.
11. Liu Y. A framework of data mining application process for credit scoring // Research paper, Institute of Information Systems, University of Goettingen. – 2002. – № 1. – 45 р.
12. Liu Y. The evaluation of classification models for credit scoring // Research paper, Institute of Information Systems, University of Goettingen. – 2002. – № 2. – 59 р.
13. Lewis E.M. An introduction to credit scoring. – San Rafael : The Athena Press, 1992. – 172 p.
14. Mays E. (Ed.). Handbook of credit scoring. – Chicago : Glenlake Publishing Company Ltd/Fitzroy Dearborn Publishers, 2001. – 382 p.
15. Siddiqi N. Credit risk scorecards: developing and implementing intelligent credit scoring. – New Jersey : John Wiley and Sons, 2006. – 208 p.
16. Sohn S.Y., Kim D.H., Yoon J.H. Technology credit scoring model with fuzzy logistic regression // Applied Soft Computing. – 2016. – Vol. 43. – P. 150–158. doi: doi.org/10.1016/j.asoc.2016.02.025
17. Tomas L.C. A survey of credit and behavioral scoring: forecasting financial risk of lending to consumers // International Journal of Forecasting. – 2000. – Vol. 16. – P. 149–172. doi: doi.org/10.1016/S0169-2070(00)00034-0
18. Thomas L.C., Edelman D.B., Crook J.N. Credit scoring and its applications: SIAM monographs on mathematical modeling and computation. – SIAM : Philadelphia, USA. – 2002. – 248 p. doi: doi.org/10.1137/1.9780898718317
19. Kebebew E, Hwang J., Reiff E., Duh QY, Clark O.H. Predictors of single-gland vs multigland parathyroid disease in primary hyperparathyroidism: a simple and accurate scoring model // Archives of Surgery. – 2006. – Vol. 141(8). – P. 777–782. doi: doi.org/10.1001/archsurg.141.8.777
20. Мильчаков К.С. Скоринговые карты в медицине: обзор и анализ публикаций / К.С. Мильчаков, М.П. Шебалков // Врач и информационные технологии. – 2015. – № 1. – С. 71–79.
21. Malthouse E.C. Ridge regression and direct marketing scoring models // Journal of Interactive Marketing. – 1999. – Vol. 13(4). – P. 10–23. doi: doi.org/10.1002/(SICI)1520-6653(199923)13:4<10::AID-DIR2>3.0.CO;2-3
22. Malthouse E.C. Assessing the performance of direct marketing scoring models // Journal of Interactive Marketing. – 2001. – Vol. 15(1). – Р. 49–62. doi: doi.org/10.1002/1520-6653(200124)15:1<49::AID-DIR1003>3.0.CO;2-F
№ 4/2017
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Зайнятість у транспортному господарстві України: масштаби, якісні параметри та структурно-динамічні характеристики
Ekon. prognozuvannâ 2017; 4:93-108 | https://doi.org/10.15407/eip2017.04.093 |
АНОТАЦІЯ ▼
Представлено результати дослідження масштабів, якісних параметрів та структурно-динамічних характеристик зайнятості в транспортному господарстві України. Особливу увагу приділено визначенню напрямів та оцінюванню інтенсивності змін, що відбулися в галузевому, професійному та освітньому складах робочої сили транспорту, а також встановленню рівня взаємозв'язку та взаємозалежності між цими трансформаціями.
Характер виявлених дисбалансів у розподілі зайнятих транспортного комплексу України за професіями та рівнями освіти дозволив зробити обґрунтовані припущення стосовно їхніх причин та напрямів пом'якшення.
Ключові слова: зайнятість, структурні зміни, транспортне господарство України
Стаття українською мовою (cтор. 93 - 108) | Завантажити | Завантажень : 801 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
2. Компанієць В.В. Стратегія людського розвитку та зміни у підготовці кадрів залізничного транспорту. Вісник економіки транспорту та промисловості. 2010. № 31. С. 203–211.
3. Лифарь В.В. Формування конкурентоспроможного трудового потенціалу транспортної галузі регіону. Економіка і регіон. 2014. № 3. С. 52–56.
4. Плєтникова І.Л. Удосконалення методики оцінки кадрового потенціалу підприємств залізничного транспорту. Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. 2008. № 4, т. 2. С. 52–56.
5. Семеняк М.М. Інтелектуальна складова кадрового забезпечення залізничного транспорту України. Вісник Університету банківської справи Національного банку України. 2013. № 2. С. 273–276.
6. Семеняк М. М. Кадрове забезпечення Укрзалізниці в умовах реформування залізничного транспорту. Вісник економіки транспорту і промисловості. 2013. № 41. С. 125–130.
7. Токмакова І.В. Мотивація трудової поведінки працівників підприємств залізнич-ного транспорту в умовах реформування. Вісник економіки транспорту і промисловості. 2013. № 44. С. 286–298.
8. Тютюник О.В. Використання фінансових методів стимулювання працівників залізничного транспорту в умовах реформування галузі. Збірник наукових праць Державного економіко-технологічного університету транспорту. Сер.: Економіка і управління. 2012. № 21–22 (2). С. 74–78.
9. Адамов В. Е. Факторный индексный анализ (Методология и проблемы). Москва: Статистика, 1977. 200 c.
10. Капелюшников Р.И.Структура российской рабочей силы: особенности и динамика. Вопросы экономики. 2006. № 10. С. 19–40.
11. Шестаков М.А. Структурные изменения в экономике и их влияние на занятость молодёжи. Вестник научно-исследовательского института труда и социального страхования. 2010. № 2–3 (3–4). С. 106–115.
12. Юрик Я.І., Кузьменко Г.Г. Побудова скорингової моделі для оцінки ризикових подій на ринку праці. Економіка і прогнозування. 2016. № 3. С. 107–118. doi: doi.org/10.15407/eip2016.03.107
№ 4/2018
БЛИЗНЮК Вікторія Валеріївна1, ЮРИК Ярина Іванівна2
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
2ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Асиметричність розвитку промислового сегмента ринку праці України
Ekon. prognozuvannâ 2018; 4:65-80 | https://doi.org/10.15407/eip2018.04.065 |
АНОТАЦІЯ ▼
Досліджено масштаби, якісні параметри та структурно-динамічні характеристики зайнятості в промисловому комплексі України, а також виявлено дисбаланси галузевого ринку праці та визначено механізми підвищення ефективності його функціонування.
Асиметрії промислового сегмента ринку праці розглядаються крізь призму структурної невідповідності попиту та пропозиції ресурсів праці внаслідок низької мобільності робочої сили, неефективності системи професійної підготовки та перепідготовки кадрів і обмеженості доступу до інформації з ринку праці.
Характер виявлених дисбалансів у розподілі зайнятих промислового комплексу України за видами діяльності, професіями, рівнями освіти та оплати праці, а також за типами робочих місць дав можливість зробити обґрунтовані припущення стосовно їхніх причин та напрямів пом'якшення.
Представлено оцінки модернізаційного потенціалу промисловості України в контексті дослідження асиметричності використання її робочої сили. За результатами аналітичних викладок виявлено збільшення стимулів до створення робочих місць у галузях добувної та переробної промисловості, тоді як у сферах постачання електроенергії, газу й пари та водопостачання і поводження з відходами, навпаки, таких стимулів небагато, можливості щодо виробничого нагромадження менші, ніж у добувних та переробних галузях, а отже, і зростання модернізаційного потенціалу обмежене.
Особливу увагу приділено оцінюванню впливу структурних зрушень у зайнятості за видами діяльності на зміну продуктивності праці в промисловості України, що, у свою чергу, дозволило визначити ефект реалокації робочої сили від низько- до високопродуктивної діяльності як важливий фактор підвищення ефективності функціонування та розвитку галузі. Стимулами ж до перерозподілу зайнятості від низько- до високопродуктивної діяльності має стати формування інституційного середовища, яке сприятиме послідовному покращенню якості робочих місць, розширенню і створенню нових продуктивних та вибуттю неефективних. Зокрема, важливе значення має розвиток фінансових інституцій, доступ до кредитів, а також верховенство права.
Ключові слова: дисбаланс, попит, пропозиція, ринок праці, заробітна плата, продуктивність праці, промисловість
Стаття українською мовою (cтор. 65 - 80) | Завантажити | Завантажень : 711 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
2. Lisohor, L.S. (2010). Harmonization of Labor Market Flexibility and Social Protection of Workers in Ukraine: Problems and Perspectives. Formuvannia rynkovoi ekonomiky – Formation of a market economy, 3, 168-175 [in Ukrainian].
3. Anxo, D., Ericson, T., & Jolivet, A. (2012). Working longer in European countries: Underestimated and unexpected effects. International Journal of Manpower, 33(6), 612-628. doi: doi.org/10.1108/01437721211261787
4. Amosha, O.I. et al. (2017). Industry of Ukraine – 2016: state and prospects of development: scientific and analytical report. Kyiv: NAS of Ukraine, Institute of industrial economics [in Ukrainian].
5. Halchynskyi, A.S. (2010). Economic methodology. Logic update: course of lectures. Kyiv: ADEF-Ukraina [in Ukrainian].
6. Kapelyushnikov, R. (2009). Productivity and Labor Compensation in Russia: How to Cope with Statistical Illusions. Voprosyj ekonomiki – Economics, 4, 59-79 [in Russian].
7. Kapelyushnikov, R. (2014). Labor productivity versus labor compensation: some simple arithmetic. National Research University Higher School of Economics Working paper WP3/2014/01. Moscow: Publishing House of the Higher School of Economics [in Russian].
8. Blyzniuk, V.V. (2011). Human Potential: Peculiarities of the Formation in the Context of Modernization. Ekon. prognozuvannâ – Economy and forecasting, 4, 106-116 [in Ukrainian].
9. Yuryk, Ya.I., Blyzniuk, V.V. (2014). The Quality of the Workforce as a Key Factor of Ukraine's Innovative Development. Ekon.prognozuvannâ – Economy and forecasting, 1, 67-86 [in Ukrainian].
10. Denison, E.F. (1962). The Sources of Economic Growth in The United States and the Alternatives before Us. New York: Committee for Economic Development.
11. Denison, E.F. (1967). Why Growth Rates Differ: Postwar Experience in Nine Western Countries. Washington, DC: The Brookings Institution.
12. Sharpe, A. (2008, November). The Paradox of Market-Oriented Public Policy and Poor Productivity Growth in Canada. A Festschrift in Honour of David Dodge's Contributions to Canadian Public Policy, 135-191.
13. Sharpe, A. (2010). Can Sectoral Reallocations of Labour Explain Canada's Abysmal Productivity Performance? International Productivity Monitor, 19, 40-49.
14. Sharpe, A., Thomson, E. (2010). Insights into Canada's Abysmal Post-2000 Productivity Performance from Decompositions of Labour Productivity Growth by Industry and Province. International Productivity Monitor, 20, 48-67.
15. Tang, J., Wang, W. (2004). Sources of Aggregate Labour Productivity Growth in Canada and the United States. The Canadian Journal of Economics, 37(2), 421-444. doi: doi.org/10.1111/j.0008-4085.2004.00009.x
16. Dumagan, Jesus C. (2013). A Generalized Exactly Additive Decomposition of Aggregate Labor Productivity Growth. Review of Income and Wealth, 59(1), 157-168. doi: doi.org/10.1111/j.1475-4991.2012.00511.x
17. Diewert, W. Erwin. (2014). Decompositions of Productivity Growth into Sectoral Effects. Journal of Productivity Analysis, 43(3), 367-387. doi: doi.org/10.1007/s11123-014-0392-0
18. Yuryk, Ya. (2018). Decomposition of growth rates of aggregate labor productivity in Ukraine. International Conference on Theoretical and Applied Economic Practices "Economic growth in conditions of globalization: sustainable development models" (13th edition), II, 184-189. Chisinau: INC [in Russian].
№ 2/2019
БЛИЗНЮК Вікторія Валеріївна1, ЮРИК Ярина Іванівна2
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
2ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Освітньо-кваліфікаційні диспропорції регіонального ринку праці України
Ekon. prognozuvannâ 2019; 2:101-119 | https://doi.org/10.15407/eip2019.02.101 |
АНОТАЦІЯ ▼
Досліджено освітньо-кваліфікаційні особливості та диспропорції регіонального ринку праці в Україні. Виявлено та узагальнено особливості структурно-динамічних характеристик ринку праці промислового регіону (Запорізька область), професійно-галузевої структури зайнятого та безробітного населення. Диспропорційність професійної освіти в області та попиту на кваліфіковану робочу силу розглянута авторами через нерівномірність розподілу зайнятих за професіями та видами економічної діяльності. Це призвело до перекосів у кількісно-якісній структурі ринку праці та посилення невідповідності рівня кваліфікації потребам роботодавців на рівні зазначеного регіону.
Обґрунтовано висновок про автономність траєкторій розвитку професійної освіти та ринку праці робітничих професій у Запорізькій області, що проявляється у надмірній кваліфікації зайнятого населення цього регіону.
За результатами аналітичних викладок виокремлено та комплексно охарактеризовано професійне “ядро” Запорізької області, що охоплює не менше 80% усіх зайнятих за робітничими професіями, та в його структурі виявлено наймасовіші види занять регіону. Порівняльна характеристика професійного “ядра” із потребою роботодавців та їхніми зарплатними пропозиціями дала можливість виявити “вузькі місця” професійної структури зайнятості в регіоні.
Оскільки підготовка робітничих кадрів згідно з політикою децентралізації є прерогативою місцевої влади, саме на рівні регіонів повинні готуватися робітничі кадри, що забезпечують поповнення професійного “ядра”. Доведено, що система підготовки робітничих кадрів у Запорізькій області не спроможна привести підготовку кваліфікованих робітників у відповідність до потреб ринку праці. Особливої важливості у контексті модернізації змісту державної політики у сфері освіти, у т.ч. професійно-технічної, набуває активізація соціального діалогу на регіональному рівні.
Ключові слова: дисбаланс, попит, пропозиція, робітничі кадри, регіональний ринок праці, Запорізька область
Стаття українською мовою (cтор. 101 - 119) | Завантажити | Завантажень : 773 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
2. Lisogor L. European Experience of Skills Anticipation: Lessons for Ukraine. Демографія та соціальна економіка. 2015. № 1(23). Р. 163–172. doi: doi.org/10.15407/dse2015.01.163
3. Shaulska L., Yakymova N. Formation of educational potential of sustainable development. Scientific letters of academic society of Michal Baludansky. 2015. Vol. 3. № 3. Р. 140–146.
4. Ільїч Л.М. Узгодження кваліфікацій з урахуванням потреб ринку праці: проблеми та шляхи розв'язання. Демографія та соціальна економіка. 2015. Вип. 3 (25). С. 173–184. doi: doi.org/10.15407/dse2015.03.012
5. Амоша О.І., Шамілева Л.Л. Розвиток трудового потенціалу промисловості на засадах соціальної відповідальності: концептуальне та науково-методичне забезпечення. Вісник економічної науки України. 2016. № 2 (31). С. 3–8.
6. Близнюк В.В., Юрик Я.І. Асиметричність розвитку промислового сегмента ринку праці України. Економіка і прогнозування. 2018. № 4. С. 65–80. doi: doi.org/10.15407/eip2018.04.065
7. Туринський процес 2016. Україна. Регіональний рівень. Аналіз системи професійно-технічної освіти Запорізької області. Проект Європейського Фонду Освіти "Туринський процес 2016-17" / Міністерство освіти і науки України, Європейський Фонд Освіти. Київ: Вік принт, 2016. 81 с.
8. Новікова О.Ф., Гріневська С.М., Шамілева Л.Л. Соціальна орієнтація економіки: механізм державного регулювання. Донецьк: Ін-т економіки пром-сті, 2009. 220 с.
9. Гринкевич С.С., Лупак Р.Л., Васильків Ю.В. Формування системи та структурування інституційного забезпечення реалізації державної політики розвитку і використання трудового потенціалу України. Бізнес Інформ. 2015. № 7. С. 67–72.
10. Растегаева А.В. Профессионально-квалификационный дисбаланс как фактор прекаризации труда. Вестник Саратовскогого государственного социально-экономического университета. 2017. № 5 (69). URL: cyberleninka.ru/article/n/professionalno-kvalifikatsionnyy-disbalans-kak-faktor-prekarizatsii-truda
11. Polachek S.W. Occupational Self-Selection: a Human Capital Approach to Sex Differences in Occupational Structure. The Review of Economics and Statistics. 1981. No. 63. P. 60–69. doi: doi.org/10.2307/1924218
12. Anker R. Theories of Occupational Segregation by Sex: An Overview. International Labor Review. 1997. No. 136.
13. Freeman, R. The overeducated American. New York: Academic Press, 1976.
14. Hartog J. Over-education and earnings: Where are we, where should we go? Economics of Education Review. 2000. Vol. 19. No 2. Р. 131–47. doi: doi.org/10.1016/S0272-7757(99)00050-3
15. Sloane P.J. Much ado about nothing? What does the over-education literature really tell us? Over-education in Europe / Büchel, F. Et al. (Eds). Edward Elgar, Cheltenham, 2003. Р. 11–48.
16. Leuven E. And Oosterbeek H. Overeducation and mismatch in the labor market. Handbook of the Economics of Education / Hanushek, E.A., Machin, S. and Woessmann, L. (Eds). Vol. 4. Amsterdam: Elsevier, 2011. Р. 283–326. doi: doi.org/10.1016/B978-0-444-53444-6.00003-1
17. Feiler L. Skills needs identification and anticipation policies and practices in the Eastern Partnership Region: Cross-country report. Brussels: European Communities, 2014. 102 р.
18. Skills needs identification and skills matching in South Eastern Europe. European Training Foundation. 2016. URL: www.etf.europa.eu/sites/default/files/m/52A4B230DF6113F1C125805A005567B3_Skills%20needs%20identification%20and%20matching%20SEE.pdf
19. Онищенко О. Що заважає університетам давати якісну освіту? Дзеркало тижня. Україна. 2018. № 33. URL: dt.ua/EDUCATION/scho-zavazhaye-universitetam-davati-yakisnu-osvitu-287760_.html
№ 4/2019
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Професійна гендерна сегрегація на ринку праці України
Ekon. prognozuvannâ 2019; 4:104-120 | https://doi.org/10.15407/eip2019.04.104 |
АНОТАЦІЯ ▼
У фокусі представленого дослідження – виявлення масштабів, характеру змін та детермінантів професійної гендерної сегрегації на ринку праці України, а також пошук дієвих напрямів вирівнювання гендерних диспропорцій у можливостях і результатах трудової діяльності чоловіків та жінок.
Аналіз гендерної професійної структури зайнятості населення України, а також концентрації чоловіків та жінок у різних професійних групах дозволив виявити асиметричність у розподілі праці за ознакою статі, а також виділити так звані “жіночі” й “чоловічі” види занять. Крім того, встановлено, якою мірою гендерні групи були залучені до загальних зрушень у професійному складі робочої сили економіки країни.
За допомогою індексу дисиміляції Дункана відстежено, яким чином зміни у зайнятості населення проявилися в динаміці рівня гендерної професійної сегрегації на ринку праці України.
Встановлено, що зростання рівня гендерної професійної сегрегації, яке мало місце за досліджуваний період, спричинено зрушеннями у загальній структурі професій, тоді як зміни у концентрації чоловіків та жінок за видами занять дещо ослаблювали ступінь прояву гендерних диспропорцій.
Показано, що зайнятість в Україні є гендерно сегрегованою не лише горизонтально, а й вертикально та оцінено масштаби вертикальної гендерної сегрегації. Виявлено детермінанти вертикального професійного розподілу чоловіків і жінок. А розмежування впливу на ймовірність службового просування особистісних характеристик працівників і параметрів їхніх робочих місць із наслідками дискримінації на вітчизняному ринку праці дало змогу встановити, що бар’єри для кар’єрного зростання жінок значною мірою пов’язані із упередженим до них ставленням та гендерними стереотипами про те, яка саме робота підходить для жінки.
Визначено можливі напрями вирівнювання виявлених гендерних диспропорцій у зайня-тості та забезпечення рівних можливостей чоловіків та жінок у сфері праці.
Ключові слова:професійна гендерна сегрегація, концентрація, структура, зайнятість, ринок праці України
Стаття українською мовою (cтор. 104 - 120) | Завантажити | Завантажень : 699 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
2. Groshen E.L. The Structure of the Female/Male Wage Differential: Is It Who You Are, What You Do, or Where You Work? Journal of Human Resources. 1991. Vol. 26, is. 3. P. 457–472. doi.org/10.2307/146021
3. Гимпельсон В., Лукьянова А. О бедном бюджетнике замолвите слово: межсекторные различия в заработной плате. Вопросы экономики. 2006. № 6. С. 81–105. doi.org/10.32609/0042-8736-2006-6-81-106
4. Ощепков А. Ю. Гендерные различия в оплате труда в России. Экономический журнал Высшей школы экономики. 2006. Т. 10. № 4. С. 590–619.
5. Polachek S. Occupational Self-Selection: A Human Capital Approach to Sex Differences in Occupational Structure. The Review of Economics and Statistics. 1981. Vol. 63, is. 1. P. 60–69. doi.org/10.2307/1924218
6. Becker Gary S. The Economics of Discrimination. Chicago: University of Chicago Press, 1971. 178 p. doi.org/10.7208/chicago/9780226041049.001.0001
7. Anker R. Labour Market Policies, Vulnerable Groups and Poverty / Reducing Poverty through Labour Market Policies: New Approaches to Poverty Analysis and Policy – II. Geneva, ILO International Institute for Labour Studies, 1995. P. 49–88.
8. Anker R. Theories of Occupational Segregation by Sex: An Overview. International Labor Reviews. 1997. Vol. 136, № 3. Р. 315–339.
9. Doeringer P., Piore M. Internal Labor Markets and Manpower Analysis.Lexington, Mass.: Heath, 1971. 214 p.
10. Мезенцева Е.Б. Гендерная экономика: теоретические подходы. Вопросы экономики. 2000. № 3. С. 54–65.
11. Гендер и экономика: мировой опыт и экспертиза российской практики / отв. ред. и сост. Е.Б.Мезенцева. Москва: ИСЭПН РАН-МЦГИ, “Русская панорама”, 2002. 352 с.
12. Рощин С.Ю., Солнцев С.А. Кто преодолевает «стеклянный потолок»: вертикальная гендерная сегрегация в российской экономике: Препринт WP4/2006/03. Москва: ГУ ВШЭ, 2006. 52 с.
13. Близнюк В.В. Гендерна характеристика ринку праці України. Економіка і прогнозування. 2003. № 2. С. 114–126.
14. Герасименко Г.В. Гендерні проблеми на ринку праці України. Демографія та соціальна економіка. 2005. № 1. С. 178–185.
15. Аксьонова С., Герасименко Г. та ін. Аналітичне дослідження участі жінок у складі робочої сили України / Фонд народонаселення ООН, МОП, ГО “Український центр соціальних реформ”. Київ, 2012. 212 с.
16. Новіков В.М., Куліков Г.Т. Проблеми гендерної рівності, зайнятості та бідності. Київ: Ін-т економіки НАН України, 2002. 61 с.
17. Адамов В.Е. Факторный индексный анализ (Методология и проблемы). Москва: Статистика, 1977. 200 c.
18. Siltanen J., Jarman J., Blackbrun R. M. Gender Inequality in the Labour Market: Occupational Concentration and Segregation, A Manual on Methodology. Geneva: ILO, 1992. 118 p.
19. Мезенцева Е.Б. Профессиональная сегрегация по признаку пола. Теория и методология гендерных исследований. Курс лекций / под общ. ред. О.А. Ворониной. Москва: МЦГИ – МВШСЭН, 2001. 416 с.
20. Blau F. D., Simpson P., Anderson D. Continuing Progress? Trends in Occupational Segregation in the United States over the 1970's and 1980's. FeministEconomics. 1998. Vol. 4, is. 3.P. 29–71. doi.org/10.1080/135457098338301
21. WiirthL. Breaking through the Glass Ceiling: Women in Management. Geneva: ILO, 2001. 186 p.
22. Blinder A. Wage Discrimination: Reduced Form and Structural Estimates. Journal of Human Resources. 1973. Vol. 8, № 4.Р. 436–455. doi.org/10.2307/144855
23. Oaxaca R. Male-Female Wage Differentials in Urban Labor Markets. International Economic Review. 1973. Vol. 14, № 3. P. 673–709. doi.org/10.2307/2525981
24. Blau F., Kahn L. Analyzing the Gender Pay Gap. The Quarterly Review of Economics and Finance. 1999. Vol. 39, № 5. P. 625–646. doi.org/10.2307/2525981
25. Blau F., Kahn L. The Gender Wage Gap: Extent, Trends, and Explanations. Journal of Economic Literature. 2017. Vol. 55 (3). P. 789–865. doi.org/10.1016/S1062-9769(99)00021-6
26. Newell A., Reilly B. The Gender Pay Gap in the Transition from Communism: Some Empirical Evidence. Economic Systems. 2001. Vol. 25 (4). P. 287–304. doi.org/10.1016/S0939-3625(01)00028-0
27. Ogloblin C. The Gender Earnings Differential in the Russian Transition Economy. Industrial and Labor Relations Review. 1999. Vol. 52, № 4. P. 602–627. doi.org/10.1177/001979399905200406
28. Рощин С., Горелкина О. Гендерные различия в заработной плате: микроэкономический анализ факторов и тенденции. Гендерное неравенство в современной России сквозь призму статистики / отв. ред. и сост. М.Е. Баскакова. Москва: URSS, 2004. C. 130–146.
29. Цілі сталого розвитку – Україна. Моніторинговий звіт. Київ: 2019. 90 с.
30. World Employment and Social Outlook: Trends for women 2017. Geneva: ILO, 2017. 63 c. doi.org/10.1002/wow3.94
№ 4/2020
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
НЕФОРМАЛЬНА ЗАЙНЯТІСТЬ В УКРАЇНІ ТА ФОРМУВАННЯ ІНСТИТУЦІЙНИХ УМОВ ЇЇ МІНІМІЗАЦІЇ
Ekon. prognozuvannâ 2020; 4:36-59 | https://doi.org/10.15407/eip2020.04.036 |
АНОТАЦІЯ ▼
Подано результати дослідження структури та масштабів поширення неформальної зайнятості на ринку праці України. Базуючись на аналізі отриманих оцінок, складено соціально-економічний профіль середньостатистичного працівника, залученого до неформальних трудових відносин. Особливістю дослідження є те, що всі оцінки розглянуто окремо для найманої праці та самозайнятості, що дало змогу виявити внутрішню неоднорідність структури неформальної зайнятості в Україні.
За результатами економетричного моделювання виділено основні соціально-економічні, демографічні, поселенські, професійні та галузеві фактори, що детермінують залученість індивіда до неформальної зайнятості в Україні.
Охарактеризовано основи законодавчо-нормативного регулювання трудових відносин як формального інституту, що впливає на динаміку неформальної зайнятості. Встановлено зв’язок між рівнем гнучкості регулювання ринку праці у країні та масштабами поширення неформальної зайнятості серед її населення. Показано, що в економіках із гнучким регулюванням, як правило, неформальна зайнятість менша.
Базуючись на оцінках та аналізі гнучкості регулювання ринку праці в Україні за такими компонентами як найм, робочий час та скорочення штату працівників (правила та вартість), виявлено "вузькі місця" національного законодавства, які можуть призводити до зростання неформальної зайнятості, що у свою чергу допомогло визначити основні інституційні умови її мінімізації.
Ключові слова:неформальна зайнятість, наймані працівники, самозайнятість, мікродетермінанти, гнучкість регулювання ринку праці
Стаття українською мовою (cтор. 36 - 59) | Завантажити | Завантажень : 535 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
2. Resolution concerning the International Classification of Status in Employment. (1993). The Fifteenth International Conference of Labour Statisticians (ICLS). URL: www.ilo.org/global/statistics-and-databases/standards-and-guidelines/resolutions-adopted-by-international-conferences-of-labour-statisticians/WCMS_087562/lang--en/index.htm
3. Guidelines concerning a Statistical Definition of Informal Employment. (2003). The Seventeenth International Conference of Labour Statisticians (ICLS). URL: ilo.org/global/statistics-and-databases/standards-and-guidelines/guidelines-adopted-by-international-conferences-of-labour-statisticians/WCMS_087622/lang--en/index.htm
4. Наказ Державної служби статистики України "Про затвердження Методологічних положень щодо визначення неформальної зайнятості населення" від 23. 01. 2013 р. № 16. URL: www.ukrstat.gov.ua/metod_polog/metod_doc/2013/16/16_2013.htm
5. Богатыренко З.С. Международная организация труда. Конвенции, документы, материалы. Москва: Дело и Сервис, 2007. 752 c.
6. Балакірєва О.М., Дмитрук Д.А. Соціально-економічні оцінки та настрої населення України між президентськими та парламентськими виборами 2019 р. Український соціум. 2019. № 2 (69). С. 111–126. doi.org/10.15407/socium2019.02.111
7. Дані про середній розмір пенсійної виплати / Пенсійний фонд України. URL: www.pfu.gov.ua/statystyka/dani-pro-serednij-rozmir-pensijnoyi-vyplaty/
8. Юрик Я.І. Shift–share аналіз: декомпозиція темпів зростання агрегованої продуктивності праці в Україні. Український ринок праці: імперативи та можливості змін: колективна монографія / за наук. ред. д.е.н., проф. І.Л. Петрової, к.е.н. В.В. Близнюк; НАН України, ДУ "Ін-т екон. та прогнозув. НАН України". Київ, 2018. С. 84–94.
9. Feldmann H. Labour Market Institutions and Labour Market Performance in Transition Countries. Post-Communist Economies. 2005. Vol. 17. № 1. P. 47–82. doi.org/10.1080/14631370500052720
10. Heckman J., Pagés C. The Cost of Job Security Regulation: Evidence from Latin American Labor Markets. NBER Working Paper. 2000. № 7773. 38 р. doi.org/10.3386/w7773
11. Heckman J., Pagés C. Law and Employment: Lessons from Latin America and the Carribean. NBER Working Paper. 2003. № 10129. 115 р. doi.org/10.3386/w10129
12. Nicoletti G., Scarpetta S., Boylaud O. Summary Indicators of Product Market Regulation with an Extension to Employment Protection Legislation. OECD Economics Department Working Paper. 2000. № 226. 86 р. doi.org/10.2139/ssrn.201668
13. Scarpetta S. Assessing the Role of Labour Market Policies and Institutional Settings on Unemployment: A Cross-Country Study. OECD Economic Studies. 1996. № 26. P. 43–98.
14. Djankov S., Ramalho R. Employment Laws in Developing Countries. Journal of Comparative Economics. 2009. Vol. 37, Is. 1. Р. 3–13. doi.org/10.1016/j.jce.2008.10.003
15. Cournède B., Denk О., Garda Р., Hoeller Р. Enhancing Economic Flexibility: What is in it for Workers? OECD Economic Policy Papers. 2016. № 19.
16. Cournède B., Denk О., Garda Р. Effects of Flexibility-Enhancing Reforms on Employment Transitions. OECD Economics Department Working Papers. 2016. No. 1348.
17. Мироненко О.Н. Влияние законодательства о защите занятости на занятость и безработицу: опыт межcтрановых сопоставлений. Экономический журнал ВШЭ. 2009. № 4. С. 575–595.
18. Юрик Я.І. Оцінка та порівняльний аналіз жорсткості українського законодавства про захист зайнятості. Економіка і прогнозування. 2015. № 1. C. 23–39.
doi.org/10.15407/eip2015.01.023
19. Botero J., Djankov S., La Porta R., Lopez-de-Silanes F., Shleifer A. The Regulation of Labor. Quarterly Journal of Economics. 2004. № 119 (4). Р. 1339–1382.
doi.org/10.1162/0033553042476215
20. Doing Business 2020 / World Bank. Washington, DC: World Bank, 2020.
21. Report Employment in Europe / European Commission. 2010. Chapter 3.
22. Gangl M. The Only Way is Up? Employment Protection and Job Mobility among Recent Entrants to European Labour Markets. European Sociological Review. 2003. Vol. 19. № 5. Р. 429–449. doi.org/10.1093/esr/19.5.42923. Booth A. L., Francesconi M., Frank J. Temporary Jobs: Stepping Stones or Dead Ends? The Economic Journal. 2002. Vol. 112. № 480. Р. 189–213. doi.org/10.1111/1468-0297.00043
24. Betcherman G. Employment Regulation: Rules for Hiring and Termination. World Bank Employment Policy Primer. 2002. No. 1.
25. Jardim E., Long M. C., Plotnick R., et al. Minimum Wage Increases, Wages, and Low-Wage Employment: Evidence from Seattle. NBER Working Paper. 2017. No. 23532.
doi.org/10.3386/w23532
26. Kreiner C.T., Reck D., Skov P.E. Do Lower Minimum Wages for Young Workers Raise their Employment? Evidence from a Danish Discontinuity. CEPR unpublished paper. 2017. doi.org/10.2139/ssrn.3255446
27. Neumark D. Employment Effects of Minimum Wages. IZA World of Labor, 2014. doi.org/10.15185/izawol.6
28. Lordan G., Neumark D. People versus Machines: The Impact of Minimum Wages on Automatable Jobs. NBER Working Paper Series. 2017. Working Paper 23667. URL: www.nber.org/papers/w23667
29. Goraus-Tanska K., Lewandowki Р. Minimum Wage Violation in Central and Eastern Europe. 2016. URL: ideas.repec.org/p/iza/izadps/dp10098.html
30. Прогноз економічного і соціального розвитку України на 2021–2023 роки. URL: www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=98c3a695-56bb-42ba-b651-60ce1f899654&title=PrognozEkonomichnogoISotsialnogoRozvitkuUkrainiNa2021-2023-Roki
31. Kuddo A., Robalino D., Weber M. Balancing Regulations to Promote Jobs: From Employment Contracts to Unemployment Benefits. 2015. URL: www.worldbank.org/en/news/press-release/2015/12/09/the-right-mixof-labor-regulations-can-protect-workers-while-maintaining-in-centivesto-create-jobs-says-new-wbgilo-report
32. Loayza N.V., Oviedo A.M., Serven L. The Impact of Regulation on Growth and Informality: Cross-Country Evidence. Policy, Research Working Paper / World Bank. 2005. Nr. WPS 3623.
doi.org/10.1596/1813-9450-3623
№ 4/2022
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Міжстатусна мобільність на ринку праці України
Ekon. prognozuvannâ 2022; 4:65-87 | https://doi.org/10.15407/eip2022.04.065 |
АНОТАЦІЯ ▼
Досліджено функціонування ринку праці України 2019–2021 рр. крізь призму міжстатусних потоків робочої сили, задля чого послідовно застосовано різні методичні прийоми аналітичних досліджень, які, доповнюючи один одного, дозволили проаналізувати ці потоки під різними кутами зору. Так, використовуючи мікродані за показниками щодо робочої сили та їх характеристиками, побудовано ймовірнісні матриці переходів населення України між зайнятістю, безробіттям та економічною неактивністю, припускаючи, що такі переходи відбуваються згідно з марковським процесом. Як результат, виявлено масштаби, характер і домінуючі вектори переміщень українців між трьома основними статусами на ринку праці. На основі алгоритмів розрахунку індексів Шоррокса – проксі-індексів мобільності, здійснено інтегральну оцінку інтенсивності міжстатусного руху на ринку праці України. Аналогічне оцінювання для ряду країн Європи дозволило запропонувати основу для міжкраїнного порівняння рівня мобільності в Україні. За використання економіко-математичного моделювання множинного вибору виявлено соціально-демографічні фактори, які детермінують залученість індивіда до того чи іншого статусу на ринку праці України, а також отримано відповідь на питання про стабільність спостережуваних станів.
Показано, що аналіз міжстатусної мобільності робочої сили забезпечує потужну основу для кращого розуміння функціонування ринку праці, характеризує механізми адаптації останнього та дозволяє спостерігати за спрямованістю й інтенсивністю потоків, які викликають будь-яку конкретну зміну в сукупному рівні зайнятості, безробіття чи економічної неактивності, тим самим перетворюючи відповідні заходи політики на ринку праці на більш цілеспрямовані. Зокрема, оскільки аналізований період позначився зростанням рівня безробіття в Україні, встановлено роль потоків у цій динаміці та розподілі ризику втрати роботи з урахуванням таких соціально-демографічних характеристик індивідів, як стать, вік чи рівень освіти. Розуміння таких зв’язків важливе для вироблення якісних рішень, спрямованих на зниження безробіття в країні.
Ключові слова:мобільність, робоча сила, зайнятість, безробіття, економічна неактивність, ринок праці, Україна
Стаття українською мовою (cтор. 65 - 87) | Завантажити | Завантажень : 128 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
2. Marston, S.T. (1976). Employment instability and high unemployment rates. Brookings Papers on Economic Activity, 1, 169-210.doi.org/10.2307/2534049
3. Clark, K.B., Summers, L.H. (1978). Labor transitions and unemployment. NBER Working Paper, 277. doi.org/10.3386/w0277
4. Clark, K.B., Summers, L.H. (1979). Labor market dynamics and unemployment: a reconsideration. Brookings Papers On Economic Activity, 1, 13-72. doi.org/10.2307/2534304
5. Ward-Warmedinger, M., Macchiarelli, C. (2013). Transitions in labour market status in EU labour markets. IZA Discussion Paper, 7814. doi.org/10.2139/ssrn.2370780
6. Harris, R.I.D. (1996). Estimating unemployment inflows, outflows and long-term unemployment in Britain using the cointegration approach. Applied Economics, 28(10), 1199-1212. doi.org/10.1080/000368496327750
7. Gomes, P. (2010). Labour market flows: facts from the United Kingdom. IZA Discussion Paper, 5327. doi.org/10.2139/ssrn.1712634
8. Daouli, J., Demoussis, M., Giannakopoulos, N., & Lampropoulou, N. (2015). The ins and outs of unemployment, in the current Greek economic crisis. South-Eastern Europe Journal of Economics, 2, 177-196.
9. Haltiwanger, J., Vodopivec, M. (2002). Gross worker and job flows in a transition economy: an analysis of Estonia. Labour Economics, 9(5), 601-630. doi.org/10.1016/S0927-5371(02)00048-9
10. Fabrizi, E., Mussida, C. (2009). The determinants of labour market transitions. Giornale Degli Economisti e Annali Di Economia, 68 (Anno 122)(2), 233-265.
11. Lehmann, H., Razzolini, T., & Zaiceva, A. (2015). Worker flows and labour market adjustment during the Great Recession: evidence from a large shock. IZA Discussion Paper, 9588. doi.org/10.2139/ssrn.2713750
12. Gangl, M. (2003). Unemployment dynamics in The United States and West Germany: economic restructuring, institutions and labor market processes. Physica-Springer. doi.org/10.1007/978-3-642-57334-7_5
13. Haltiwanger, J., Vodopivec, M. (2003). Worker flows, job flows, and firm wage policies, an analysis of Slovenia. Economics of Transition, 11(2), 253-290. doi.org/10.1111/1468-0351.00147
14. Yashiv, E. (2007). U.S. labor market dynamics revisited. CEP Discussion Paper, 831. doi.org/10.2139/ssrn.947519
15. Finegan, A., Peñaloza, R.V., & Shintani, M. (2008). Reassessing cyclical changes in workers' labor market status: gross flows and the types of workers who determine them. ILR Review, 61(2), 244-257. doi.org/10.1177/001979390806100206
16. Fontaine, I. (2016). French unemployment dynamics: a “three-state” approach. Revue d’économie Politique, 126(5), 835-869. doi.org/10.3917/redp.265.0835
17. Bellmann, L., Estrin, S., Lehmann, H., & Wadsworth, J. (1995). The Eastern German labor market in transition: gross flow estimates from panel data. Journal of Comparative Economics, 20(2), 139-170. doi.org/10.1006/jcec.1995.1007
18. Shorrocks, A.F. (1978). The measurement of mobility. Econometrica, 46(5), 1013-1024. doi.org/10.2307/1911433
19. Fujita, S., Ramey, G. (2007). The cyclicality of separation and job finding rates. Federal Reserve Bank of Philadelphia Working Papers, 07-19. doi.org/10.2139/ssrn.1015276
20. Shimer, R. (2007). Reassessing the ins and outs of unemployment / National Bureau of Economic Research. doi.org/10.1016/j.red.2012.02.001
21. Elsby, M.W.L., Smith, J.C. & Wadsworth, J. (2011). The role of worker flows in the dynamics and distribution of UK unemployment. Oxford Review of Economic Policy, 27(2), 338-363. doi.org/10.1093/oxrep/grr014
22. Petrongolo, B., Pissarides, C.A. (2008). The ins and outs of European unemployment. American Economic Review, 98(2), 256-262. doi.org/10.1257/aer.98.2.256
23. Dixon, R., Freebairn, J. & Lim, G.C. (2011, February). Net flows in the U.S. labor market, 1990–2010. Monthly Labor Review, 25-32.
24. Flek, V., Mysíková, M. (2015). Unemployment dynamics in Central Europe: A labour flow approach. Prague Economic Papers, 24(1), 73-87. doi.org/10.18267/j.pep.501
25. Flek, V., Mysíková, M. (2016) Youth transitions and labour market flows – who moves & how? STYLE Working Papers, 5.2.
26. The unemployed will be involved in the "Army of Restoration" of Ukraine - Yu. Sviridenko (2022, October, 25). Retrieved from www.me.gov.ua/News/Detail?lang=uk-UA&id=1455dd6f-3083-4891-af96-00ed9c7c497a&title=Bezrobitni [in Ukrainian].
Календар подій
П | В | С | Ч | П | С | Н |
---|---|---|---|---|---|---|
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 |
15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 |
22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 |
29 | 30 | 31 |