Розглянуто процес адаптації системи бюджетної підтримки та управління державними фінансами в аграрному секторі до умов СОТ. Обґрунтовано необ-хідність якісних трансформацій інституційного середовища забезпечення під-тримки сільського господарства і конкретні заходи його вдосконалення. Запропоновано механізм коригування розподілу фінансових ресурсів держави для сільського господарства, в основу якого покладено показники суспільної корисності та конкурентних переваг аграрних виробництв з огляду на вимоги СОТ та сучасний досвід західних систем управління

Ключові слова:

Узагальнено особливості європейської моделі підтримки національних сільського-сподарських виробників та її вплив на ступінь лібералізації зовнішньої торгівлі з третіми країнами. Проаналізовано основні суперечності систем підтримки агровиробників у світлі формування зони вільної торгівлі (ЗВТ) Україна – ЄС

Ключові слова:

Розглядаються можливості і ключові чинники збільшення доходів від реалізації продукції особистих селянських господарств як одного з напрямів покращення добробуту сільського населення, розкрито основні напрями державного сприяння комерціалізації сільськогосподарської діяльності сільських домогосподарств

Ключові слова:особисте селянське господарство, аграрна діяльність, ринкова орієнтація, чинники комерціалізації

Стаття присвячена проблемі моделювання впливу глобальних змін клімату на землекористування на різних рівнях просторових вимірювань. Обґрунтовано можливість застосування рекурсивного алгоритму з використанням методу перехресної ентропії для зміни розмірності агрегованих оцінок землекористування. Здійснено просторові оцінки впливу змін клімату на сільськогосподарське використання земельних ресурсів в Україні відповідно до глобальних трендів землекористування, визначених моделлю GLOBIOM.

Ключові слова: землекористування, моделювання, агреговані дані, зміна розмірності

Досліджено процес інтеграції малих агровиробників у систему заходів ринкової підтримки та програм сільського розвитку в ЄС. Проаналізовано особливості імплементації програми підтримки напівспоживчих господарств у країнах Центральної та Східної Європи й оцінено можливості впровадження аналогіч-них заходів в Україні.

Ключові слова: напівспоживчі господарства, заходи ринкової підтримки, сільський розвиток, Спільна аграрна політика ЄС

Європейська біоенергетична політика динамічно змінюється, дотримуючись вектора сталого розвитку. Україна, володіючи значним аграрним потенціалом й дотримуючись євроінтеграційоного напряму розвитку, дедалі сильніше залежить від європейських тенденцій. Відповідно зміна структури та рівня попиту на біоенергетичні ресурси впливає на розвиток національного біоенергетичного ринку та виробничу політику українських агровиробників.
Метою виконання дослідження, результати якого викладено у статті, було узагальнення впливу останніх інституційних та законодавчих ініціатив ЄС на розвиток біоенергетичного ринку України та, у зв'язку з цим, аналіз можливих викликів у сфері землекористування.
Відзначається нестабільність розвитку внутрішнього ринку біопалива в Україні. Стагнація на ринку рідких біопалив головним чином обумовлена недоліками регуляторного середовища. Через обмеженість та технологічну застарілість переробних потужностей Україна залишається експортером переважно біоенергетичної сировини й сильно залежною від ринку ЄС, що підтверджено, зокрема, аналізом тенденцій виробництва та експорту насіння ріпаку в Україні. Аналогічна ситуація зберігалась і на ринку твердих біопалив. Встановлено, що ключовим чинником змін стало підвищення у 2015–2016 рр. внутрішніх цін на традиційні енергоресурси, що змінило політику тарифоутворення. Проведений аналіз дозволив визначити ключові напрями та заходи стимулювання розвитку ринку біомаси в Україні.
Зростання попиту на біопаливо поступово зумовлює зміни у структурі землекористування в Україні. Проте через високий рівень розораності території України масштаби цих змін у кількісному вираженні незначні. Встановлено, що за період 2004–2016 рр. площі орних земель зросли лише на 0,3%, але при цьому загрози сталому розвитку несуть не стільки загальні зміни землекористування, скільки структурні зміни у галузі рослинництва. Модельні розрахунки свідчать про можливе посилення у перспективі тиску на земельні ресурси внаслідок реалізації європейської біоенергетичної політики. Проте більш м'якого впливу можна досягти за реалізації сценарію обмеження використання біопального першого покоління (до якого належить ріпакова олія), тим самим скоротивши додаткову потребу у орних землях на третину.
Зроблено висновки, що в майбутньому для виробництва біопалива змінюватимуться лише види використовуваної сировини. Однак і політичні, і ринкові передумови для України сприятливі для вирощування та експорту до ЄС нових видів сировини і забезпечення внутрішніх потреб у біопаливі відповідно до взятих міжнародних зобов'язань. Ринкова політика українських агровиробників (переважно екпортоорієнтована) за таких умов може нести певні ризики сталому розвитку сільських територій. Це вимагає удосконалення регуляторної політики у сфері землекористування та розроблення відповідних механізмів для попередження критичного використання біомаси як єдиного джерела підтримання природної родючості ґрунтів.

Ключові слова: біоенергетика, біопальне, біомаса, непряма зміна землекористування, ЄС

На підставі розширеного трактування суті фермерства окреслені межі фермерського сегмента сільськогосподарської галузі України, що охоплює не тільки зареєстровані фермерські господарства. Оцінено орієнтовну кількість домогосподарств (особистих селянських господарств – ОСГ) фермерського типу та їх виробничий потенціал. Доведено, що одне з першочергових завдань полягає у стимулюванні державної підтримки фермерських господарств.
Запропоновано запровадити п'ятирічну програму надання фінансової допомоги домогосподарствам (ОСГ) для розширення масштабів існуючого виробництва сільськогосподарської продукції, започаткування нових видів діяльності, підвищення рівня комерціалізації та подальшої формалізації в нормативно-правовому середовищі. Розроблено основні положення програми: вимоги до можливих бенефіціарів і до результатів їх участі у програмі; умови надання та використання засобів підтримки, прогнозна кількість учасників, потреба у бюджетному фінансуванні. Зважаючи на розрахунки, у програмі зможуть взяти участь 75 тис. домогосподарств, які після виконання всіх обумовлених умов, поповнять лави фермерських господарств.

Ключові слова: державна підтримка, домогосподарства, бізнес-план, особисті селянські господарства (ОСГ), програма підтримки, фермерський потенціал, формалізація діяльності ОСГ