Запропоновано варіант вдосконалення методології оцінки динамічної резуль-тативності внутрішнього ринку національної економіки на основі критерію – мобільність виробничих ресурсів. Проаналізовано результативність внутріш-нього ринку України протягом 1991–2006 рр., аргументується висновок, що рівень його розвитку є недостатнім для сталого зростання вітчизняної економіки у довгостроковій перспективі

Ключові слова:

Розширено методологію аналізу циклічних коливань ділової активності учас-ників ринку, досліджено ділові цикли на внутрішньому ринку України в 1991–2009 рр., що були детерміновані його інституційною структурою, проаналізо-вано вплив зовнішньоекономічної кон’юнктури на їх розвиток. Обґрунтовано гіпотезу, що новий діловий цикл на внутрішньому ринку України може розпо-чатися за умови реформування його інституційної структури в межах довго-строкової антициклічної політики держави та нейтралізації загроз щодо зме-ншення товарного виробництва, спричинених світовою економічною кризою 2008–2009 рр.

Ключові слова:

Уточнено поняття "кон’юнктура", запропоновано підхід до класифіка-ції цього явища, методологію дослідження результату накладання в національній економіці хвиль зовнішньо- та внутрішньоекономічної кон’юнктури. Наведено докази, що сприятлива зовнішньоекономічна кон’юнктура уповільнює зростання товарного виробництва на внут-рішньому ринку України, спричиняє розвиток кризових явищ. Обґрун-товано напрями державної політики щодо поліпшення внутрішньо-економічної кон’юнктури у вітчизняній економіці

Ключові слова:кон’юнктура, кон’юнктурна хвиля, ефект накладання (інтерференції) кон’юнктурних хвиль, внутрішній ринок, ендогенне зростання, пріоритетні напрями державної політики, імпортозаміщення, природні ресурси, нові види продукції, інвестиційний клімат

Досліджено закономірності зростання внутрішнього ринку України, проаналізовано досвід проведення на ньому в 2000–2013 рр. державної політики, оцінено її результативність після вступу України до СОТ і підписання Угоди про асоціацію з ЄС та здатність вирішити дві ключові проблеми розвитку вітчизняної економіки: одночасно збільшити купівельну спроможність споживачів та активізувати інвестиційну діяльність у секторі товарного виробництва .

Ключові слова: економічне зростання, внутрішній ринок, структурні зміни в попиті та пропозиції, купівельна спроможність споживачів, інвестиційна діяльність, державна політика, протекціонізм

Досліджено феномен нерівномірного зростання економіки України в 1990–2015 рр. Наведено теоретичні та емпіричні докази на користь гіпотези, що упродовж останніх 25 років вітчизняна економіка набула власного довгострокового тренду зростання, навколо якого відбуваються її хаотичні коливання, спричинені шоками зовнішньої кон'юнктури, та циклічні – викликані зміною ефективності інституційного устрою внутрішнього ринку.

Ключові слова: економічне зростання, інститути, інституційний економічний цикл, шоки зовнішньої кон’юнктури, внутрішній ринок

Досліджено феномен нерівномірного зростання економіки України в 1990–2015 рр. Наведено теоретичні та емпіричні докази на користь гіпотези, що упродовж останніх 25 років вітчизняна економіка набула власного довгострокового тренду зростання, навколо якого відбуваються її хаотичні коливання, спричинені шоками зовнішньої кон'юнктури, та циклічні – викликані зміною ефективності інституційного устрою внутрішнього ринку.

Ключові слова: економічне зростання, інститути, інституційний економічний цикл, шоки зовнішньої кон'юнктури, внутрішній ринок

Виявлено причини виходу України з економічної кризи 2014–2015 рр., проаналізовано окремі проблеми та наукові підходи щодо державного стимулювання високої динаміки вітчизняного виробництва, обґрунтовано висновок, що прискорене зростання економіки може розпочатися за умови здійснення реформ, які забезпечать перерозподіл доходів бізнесу та держави на користь домогосподарств, підвищать рівень нецінової конкуренції на внутрішньому ринку та створять для бізнесу довгострокові стимули щодо інвестування у випуск інноваційної та якіснішої продукції.

Ключові слова: економічне зростання, зовнішній борг, девальвація, інфляція, економічна криза, економічна політика

В економічній науці "конкурентоспроможність" і надалі залишається занадто загальним поняттям, і його використання в прикладних дослідженнях не дає змоги поєднувати їх результати та дійти однозначних висновків. Цей процес також ускладнюється тим, що поняття є композитним і має дві складові частини – нову та ціннісну конкурентоспроможність. Остання може виконувати роль індикатора якісних змін в економіці. Проте цей аспект конкурентоспроможності в країнах, що розвиваються, поки що залишається поза увагою науковців. Тому напевно можна стверджувати, що сьогодні не існує досліджень, в яких із високим рівнем точності вдалося проаналізувати ціннісну конкурентоспроможність експорту в таких країнах. Зазвичай економісти спрямовують свої зусилля на аналіз експортної цінової конкурентоспроможності та один із основних її чинників – обмінний курс національної валюти. Однак цей підхід має обмежені пізнавальні можливості, тому що появу нових центрів глобального зростання, таких як Китай та Індія, неможливо пояснити, спираючись лише на високу цінову конкурентоспроможність їхнього експорту.
У статті здійснено спробу вирішити окремі накопичені проблеми в економічній науці. Зокрема, на основі результатів аналізу сучасних визначень поняття "конкурентоспроможність" запропоновано розширити його зміст, узагальнивши з його допомогою рівень відповідності товару (послуги) споживчим перевагам учасників ринку. Це концептуальне положення використано для поглиблення розуміння базової, ціннісної та цінової конкурентоспроможності продукції. Розроблено методику оцінювання домінуючої ролі ціннісної / цінової конкурентоспроможності експорту в забезпеченні його динаміки. За підсумками апробації методики виявлено, що на експортних ринках України циклічний процес почергового зростання ціннісної або цінової конкурентоспроможності національної продукції переважно перерваний. Причиною цього є висока цінова конкурентоспроможність сировинного експорту, що досягається переважно за рахунок заниженого рівня оплати праці в економіці.
На міжнародних ринках ціннісна конкурентоспроможність притаманна відносно невеликому числу товарних груп української продукції. Серед них такі: проводи ізольовані, кабелі та інші ізольовані електричні провідники; кабелі волоконно-оптичні; двигуни турбореактивні, турбогвинтові та інші газові турбіни), зброя, боєприпаси, їх частини та приладдя; електронагрівальні прилади та апарати; судна, призначені для перевезення людей або вантажів; буксири та судна-штовхачі; частини літальних апаратів; вагони для перевезень пасажирів, вантажів, у тому числі самохідні; турбіни на водяній парі та інші парові турбіни; жіночий, чоловічий одяг. Обґрунтовано, що з точки зору пошуку нової стратегії економічного зростання України найбільшої актуальності набувають питання не активізації експортної діяльності, а оновлення складу найбільших експортних товарних груп. Лідируючі позиції серед них мають посісти товари з великою часткою доданої вартості, підвищеним рівнем технологічної складності та ціннісної конкурентоспроможності. Початок цього процесу означатиме появу нових якісних змін в економіці, ефективності державної політики щодо її реформування.
Ключові слова: експорт, імпорт, товари, послуги, споживчі переваги, одинична вартість, базова, ціннісна та цінова конкурентоспроможність, економічне зростання

Ключові слова:експорт, імпорт, товари, послуги, споживчі переваги, одинична вартість, базова, ціннісна та цінова конкурентоспроможність, економічне зростання

Повномасштабна війна, розв'язана в 2022 р. РФ проти України, супроводжується масовими руйнуваннями інфраструктурних та промислових об'єктів. Швидке їх відновлення неможливе без міжнародної допомоги. Однак із історії відомо, що використання такої допомоги не завжди зумовлювало прискорене повоєнне відновлення країн, ринки та економіки яких розвиваються. Знання про такі факти спонукало західних науковців до пошуку механізму впливу допомоги на економічне зростання. Дослідження, що розпочалися в 1960-х роках, цей механізм не висвітлили. Проте вони показали, що допомога прискорювала економічне зростання та відновлення країн, які проводили порівняно кращу фіскальну, монетарну та торговельну політику, а також досягли успіхів у формуванні інституту верховенства права.
У статті обґрунтовано дещо інший науковий підхід. Ним передбачається, що коли в країні здійснюється не лише порівняно краща фіскальна, монетарна, зовнішньоторговельна, інституційна, а ще й структурна економічна політика, вплив міжнародної допомоги на повоєнне зростання економіки може суттєво збільшуватися. Запропонований підхід став підставою для висунення наукового положення, що в Україні обмежений обсяг допомоги не варто розпорошувати на відбудову всіх зруйнованих та пошкоджених війною промислових об'єктів, а доцільно сконцентрувати її на відновленні підприємств, які в короткий термін спроможні розпочати випуск та продаж на міжнародних ринках продукції підвищеної технологічної складності. Переваги такого способу використання допомоги розкрито за допомогою розрахункових даних. Вони свідчать, що спрямування міжнародної допомоги на розширення експорту продукції підвищеної технологічної складності створить в України сприятливі умови для прискорення темпів повоєнного зростання товарного виробництва до 10% на рік та скорочення періоду його відновлення до рівня 2021 р. з 12 до 6 років.
Разом із тим наведено аргументи, що зазначене використання допомоги є лише засобом скорочення термінів виходу економіки з кризи та її переходу до стану прискореного зростання. Перерости в довгострокову економічну тенденцію цей стан зможе лише за умови запровадження дієвого механізму стимулювання інноваційної діяльності підприємств та залучення іноземних інвестицій у галузі, що виробляють продукцію підвищеної технологічної складності. Моделювання можливих сценаріїв повоєнного відновлення економіки України дещо розширили наукові уявлення про механізм впливу допомоги на економічне зростання країн. Зокрема, вони були доповнені ідеєю, що в повоєнний період міжнародна допомога виконує роль рушія високих темпів економічного зростання країн настільки, наскільки вона сприяє структурним змінам в економіці, що переводять виробництво із воєнних рейок на цивільні та перетворюють його із технологічно простого на більш технологічно складніше.

Ключові слова:повоєнна економіка, міжнародна допомога, товарне виробництво, економічне зростання, економічна політика, експорт, імпорт, одинична вартість, продукція підвищеної технологічної складності