Розглянуто регіональні особливості зайнятості сільського населення на підпри-ємствах, організаціях та особистих селянських господарствах, а також його трудової міграції. Вперше для цих цілей використана і проаналізована наявна статистична база по сільській місцевості 490 адміністративних районів. На-дані результати оцінки внутрішньорегіональної диференціації зайнятості сільського населення.

Ключові слова:

Викладено результати досліджень розвитку демографічної і поселенської кри-зи в сільській місцевості України за тривалий період (1991–2006 рр.). Встанов-лено тенденції, чинники, ареали поширення кризи, розроблено пропозиції щодо удосконалення методології визначення її меж. Подані авторські оцінки зміни демографічно-поселенської ситуації в сільській місцевості до 2015 р.

Ключові слова:

Розглянуті особливості багатофункціонального розвитку українського села в трансформаційному періоді; проаналізовані обсяги та структура вартості об’єктів, що вводилися в дію в сільській місцевості в останні роки; оцінена спрямованість інвестицій у розвиток сільських територій на виконання селом його багатофункціональної ролі.

Ключові слова:

Проаналізовано процес розшарування сільських домогосподарств за характером їх сільськогосподарської діяльності на споживчі і товарні, оцінено їх частку з на-явністю передумов переростання у господарства фермерського типу, обґрунто-вано необхідність державної підтримки сектора господарств населення.

Ключові слова:

Розглядаються можливості і ключові чинники збільшення доходів від реалізації продукції особистих селянських господарств як одного з напрямів покращення добробуту сільського населення, розкрито основні напрями державного сприяння комерціалізації сільськогосподарської діяльності сільських домогосподарств

Ключові слова:особисте селянське господарство, аграрна діяльність, ринкова орієнтація, чинники комерціалізації

Проаналізовано зміни в основних сегментах системи життєзабезпечення сільського населення в період реформування аграрного сектора і галузей соціальної сфери та причини, які їх зумовили. Розкрито можливості поліпшення умов життя на селі на засадах згуртування громад, розвитку громадсько-державного партнерства, проголошених децентралізації влади та економіки, демонополізації та деконцентрації суспільних послуг. Обгрунтовано напрями розв'язання проблем життєзабезпечення сільського населення шляхом удосконалення державної аграрної політики.

Ключові слова: аграрна політика, громадсько-державне партнерство, децентралізація, життєзабезпечення, реформування, соціальна сфера, сіль¬ський розвиток

Ключові слова:

З позицій соціоекономіки оцінено процеси, які відбувалися в сільській місцевості та аграрному секторі економіки після набуття Україною політичної незалежності. Розкрито суперечливий характер аграрних трансформацій, соціальні наслідки реформ, проблеми, що нагромадились на пройденому етапі та потребують вирішення. Показано, що сьогодні вітчизняне село залишається ареною реформування суспільних відносин у трьох сферах: аграрній, суспільних послуг та місцевого самоврядування і що його майбутнє визначальною мірою залежатиме від того, наскільки повно в процесі реформ буде забезпечено реалізацію інтересів сільського соціуму та суспільства загалом.

Ключові слова: аграрна політика, аграрні трансформації, дуальна структура сільського господарства, зайнятість сільського населення, сільська інфраструктура, сільський розвиток, реформа самоврядування

З позицій соціоекономіки оцінено процеси, які відбувалися в сільській місцевості та аграрному секторі економіки після набуття Україною політичної незалежності. Розкрито суперечливий характер аграрних трансформацій, соціальні наслідки реформ, проблеми, що нагромадились на пройденому етапі та потребують вирішення. Показано, що сьогодні вітчизняне село залишається ареною реформування суспільних відносин у трьох сферах: аграрній, суспільних послуг та місцевого самоврядування і що його майбутнє визначальною мірою залежатиме від того, наскільки повно в процесі реформ буде забезпечено реалізацію інтересів сільського соціуму та суспільства загалом.

Ключові слова: аграрна політика, аграрні трансформації, дуальна структура сільського господарства, зайнятість сільського населення, сільська інфраструктура, сільський розвиток, реформа самоврядування

Висвітлено концептуальні засади типологізації виробників сільськогосподарської продукції в Європейському Союзі та поділу їх на малі, середні та великі, що ґрунтуються на економічному параметрі стандартного випуску; розкрито основні положення методики оцінювання економічного розміру сільгоспвиробників за згаданим параметром. Обґрунтовано необхідність і можливість запровадження в Україні європейського підходу до оцінки розмірів суб'єктів господарювання у сільському господарстві, виокремлення і підтримки малих сільгоспвиробників з метою стимулювання їх модернізації та розвитку.

Ключові слова: виробники сільськогосподарської продукції, економічний розмір, малі господарства, показники господарської діяльності, стандартний випуск

На підставі розширеного трактування суті фермерства окреслені межі фермерського сегмента сільськогосподарської галузі України, що охоплює не тільки зареєстровані фермерські господарства. Оцінено орієнтовну кількість домогосподарств (особистих селянських господарств – ОСГ) фермерського типу та їх виробничий потенціал. Доведено, що одне з першочергових завдань полягає у стимулюванні державної підтримки фермерських господарств.
Запропоновано запровадити п'ятирічну програму надання фінансової допомоги домогосподарствам (ОСГ) для розширення масштабів існуючого виробництва сільськогосподарської продукції, започаткування нових видів діяльності, підвищення рівня комерціалізації та подальшої формалізації в нормативно-правовому середовищі. Розроблено основні положення програми: вимоги до можливих бенефіціарів і до результатів їх участі у програмі; умови надання та використання засобів підтримки, прогнозна кількість учасників, потреба у бюджетному фінансуванні. Зважаючи на розрахунки, у програмі зможуть взяти участь 75 тис. домогосподарств, які після виконання всіх обумовлених умов, поповнять лави фермерських господарств.

Ключові слова: державна підтримка, домогосподарства, бізнес-план, особисті селянські господарства (ОСГ), програма підтримки, фермерський потенціал, формалізація діяльності ОСГ

Розглянуто сутнісні ознаки сільського розвитку як багатовекторного процесу, що передбачає не тільки економічне зростання у сільській місцевості, а й вимагає його адаптації до людської поведінки, соціальної та політичної структури сільських спільнот та їх залученості у процеси розвитку, відображає системні позитивні зміни на селі, що ініціюються знизу і підтримуються "згори". У такому розумінні сільського розвитку інклюзивність є притаманною йому ознакою.
Показано, що становлення поняття "інклюзивний сільський розвиток" відбувалось у процесі збагачення і конкретизації стосовно сільського сектора суспільства теоретичних концепцій сталого розвитку, інклюзивного зростання та інклюзивного розвитку. Ним визначається такий розвиток, результатом якого є створення сільським жителям умов для: використання в господарській діяльності землі та інших місцевих ресурсів; адекватного розподілу результатів економічного зростання в сільському господарстві та інших галузях сільської економіки; участі в суспільному і громадському житті для згуртування громад і дотримання прав людини. Такий розвиток веде до скорочення бідності, подолання економічного, соціального та політичного вилучення людей, які мешкають у сільській місцевості.
Зазначено, що забезпечення інклюзивного розвитку є функцією державного регулювання національного господарства. Для її виконання в Україні необхідно насамперед забезпечити імплементацію в нормативно-правову базу глобальних Цілей сталого розвитку та завдань щодо їх досягнення шляхом ухвалення закону про Стратегію сталого розвитку до 2030 року, а в частині інклюзивного сільського розвитку – також закону про основні засади державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку.

Ключові слова: інклюзивність, економічне зростання, інклюзивний розвиток, права людини, сільський розвиток, соціальне залучення, Цілі сталого розвитку

Стаття присвячена оцінюванню місця сільських поселень і сільського населення в територіальних громадах (ТГ) – базовій ланці сучасного адміністративно-територіального устрою України та висвітленню передумов і напрямів інклюзивного розвитку сільських спільнот у цих громадах. Розкрито чинники формування ТГ, які зумовили їх нинішній склад і структуру, зазначено, що визначальну роль при їх створенні відіграли вагомі значення проєктованих показників чисельності жителів і площі території "спроможної" громади. Як наслідок, понад 2/3 сільських населених пунктів та 61% сільського населення увійшли до ТГ із центрами в міських поселеннях – містах і селищах міського типу. Багато міських і селищних ТГ об'єднують занадто велику кількість сіл, що дає підстави сумніватись у їх належності до територіальних утворень міського, а не інших типів. З використанням методологічних підходів до ідентифікації сільських територій у країнах ЄС здійснено класифікацію територіальних громад України за функціональною (а не адміністративною) ознакою. За показником густоти населення виокремлено громади з міським і сільським, а за показником частки сільських жителів у загальній кількості населення ТГ – з переважно міським, змішаним (місько-сільським) та переважно сільським характером їх територій; визначено розподіл сільських поселень і сільського населення за цими типами громад. Встановлено, що за обома показниками абсолютна більшість ТГ – це громади з сільським, або переважно сільським та сільсько-міським функціональним типом територій. Наголошується на тому, що саме на територіальні громади покладена основна відповідальність за розвиток їх територій і, отже, за інклюзивний розвиток їх сільських спільнот і що у забезпеченні такого розвитку їм повинні сприяти органи влади в процесі реалізації різних видів державної політики, передусім аграрної та регіональної. Це передбачає насамперед активізацію підтримки сімейних селянських та фермерських господарств, особливо в малих і периферійних селах, поліпшення інфраструктурного облаштування сіл, а також розукрупнення ТГ з дуже великою кількістю сільських поселень та надання допомоги утвореним внаслідок цього новим громадам у їхньому самостійному функціонуванні.
Публікацію підготовлено в рамках виконання НДР "Інклюзивність розвитку сільських громад у процесі децентралізації" (державний реєстраційний № 0120U100815).

Ключові слова:територіальні громади, сільське населення, сільські поселення, інклюзивний розвиток, ідентифікація сільських територій