Досліджено основні проблемні аспекти політики гармонізації акцизного оподаткування сигарет у постсоціалістичних країнах ЄС, детальніше на прикладі Болгарії. Розглянуто наслідки зазначеної політики в контексті її впливу на ринок сигарет, досягнення цілей у сферах охорони здоров'я та забезпечення бюджетних надходжень. Обґрунтовано доцільність врахування в Україні досвіду постсоціалістичних країн ЄС у частині забезпечення виконання мінімальних вимог щодо рівня акцизного оподаткування сигарет. Проаналізовано особливості акцизної політики в Україні та запропоновано напрями її удосконалення .

Ключові слова: податкова гармонізація, акцизний податок, адвалорний акциз, специфічний акциз, мінімальне акцизне зобов'язання, акцизний дохід

Податкові пільги, зважаючи на їх наслідки для економіки та бюджетної системи, є найбільш суперечливим елементом будь-якого податку. Тому прийняття політичних рішень щодо запровадження нових, продовження використання чи скасування існуючих податкових пільг має ґрунтуватися на достовірній інформації про їх очікувану або фактичну результативність та ефективність. Метою цієї статті є визначення методологічних підходів до оцінювання використання податкових пільг як передумови підвищення обґрунтованості податкової політики та ефективності державного управління фінансовою системою.
У статті на основі аналізу західних літературних джерел розглянуто методологічні підходи до оцінювання використання податкових пільг у контексті їх результативності (досягнення цілей та виконання умов надання, вплив на поведінку економічних агентів та результати їхньої діяльності), ефективності (порівняння вигід та витрат) і відносної ефективності (порівняння ефективності податкових пільг та інших інструментів політики) (effectiveness, efficiency and relative efficiency), а також методів та інструментів оцінювання. Практичне застосування зазначених методологічних підходів розглянуто на прикладі інвестиційних та інноваційних пільг з податку на прибуток підприємств та пільг з ПДВ (зниженої ставки податку на трудомісткі послуги). Відзначено, що оцінювання наслідків запровадження податкових пільг може забезпечуватись з використанням методів порівняльного аналізу поведінки фірми-бенефіціара до і після запровадження податкового стимулу; опитування менеджерів фірми щодо того, як податкова пільга вплинула на ті чи інші аспекти їхньої поведінки (інвестиційні рішення, впровадження ДіР, політику у сфері зайнятості та оплати праці тощо); економетричного аналізу.
За наслідками дослідження зроблено висновок, що у кінцевому підсумку вибір того чи іншого підходу до оцінювання застосування податкових пільг, а також методів та інструментів аналізу визначається наявною інформаційною базою у відкритих джерелах та доступом до інформації, що не оприлюднюється. Крім того, достовірність результатів оцінювання застосування податкових пільг значною мірою залежить від дотримання вимог і процедур під час їх запровадження, зокрема, визначення цілей, а – за необхідності – й умов їх надання, а також від якості та повноти обліку наданих пільг. Саме останнє, а також наявність необхідної інформації та її оприлюднення становить одну з основних проблем оцінювання застосування податкових пільг у країнах із трансформаційною економікою.

Ключові слова:податкові пільги; результативність, ефективність та відносна ефективність застосування податкових пільг; модель граничної ефективної податкової ставки; податкові витрати

Попри те, що Державна податкова служба (ДПС) України готує звіти про податкові витрати – податкові пільги, що є втратою доходів бюджету, і це свідчить про певні кроки на шляху упровадження концепції податкових витрат у бюджетний процес, питання щодо якості цих звітів залишається відкритим – через невизначеність принципів розподілу податкових пільг на такі, що є втратами доходів бюджету, та інші податкові пільги, а також алгоритму розрахунку втрат бюджету від надання податкових пільг. Тому метою статті є визначення методологічних підходів до формування довідників і, відповідно, звітів ДПС України про податкові пільги (на прикладі пільг з ПДВ), що є втратами доходів бюджету, і про інші податкові пільги та обґрунтування напрямів підвищення якості таких звітів.
На основі аналізу концепцій базової податкової системи (податку) і податкових витрат та підходів до визначення їх основних елементів у статті сформульовано вимоги до структури довідників податкових пільг та звітів про податкові пільги, зокрема, встановлено, що якщо Довідник податкових пільг, які є втратами доходів бюджету, має включати лише податкові витрати, то у структурі Довідника інших податкових пільг можна виокремити дві складові – "структурні пільги", які є елементами базової структури податкової системи, і спеціальні пільги, які не призводять до втрат бюджетних надходжень. З метою полегшення ідентифікації та аналізу визначено основні складові структурних пільг з ПДВ в Україні, а також види (групи) пільг, які не призводять до бюджетних втрат, розглянуто випадки необґрунтованої класифікації податкових пільг у довідниках ДПС та обґрунтовано пропозиції до зміни їх класифікації. На основі проведених розрахунків виявлено, які групи пільг переважають у системі інших пільг, а також пільг, які є втратами доходів бюджету.
За наслідками дослідження зроблено висновок, що сума структурних пільг з ПДВ в Україні у 4,5 раза перевищує суму податкових витрат, які, за потреби, можуть розглядатись як резерв збільшення надходжень податку до державного бюджету України. Визначено недоліки системного обліку пільг з ПДВ у довідниках податкових пільг та розроблено пропозиції, спрямовані на підвищення коректності та повноти їх обліку.

Ключові слова:базова структура податкової системи; податкові витрати, структурні пільги, пільги з ПДВ, облік податкових пільг, довідники податкових пільг

В умовах повномасштабної війни Росії проти України набула поширення ідея проведення в нашій країні радикальної податкової реформи, яка би передбачала встановлення ставок податку на прибуток, ПДФО і ПДВ на однаковому рівні – 10%, що згодом трансформувалася в ідею "антикорупційної" податкової реформи. Зниження ставок основних податків, на думку прихильників реформи, забезпечить детінізацію економіки, знищить підстави для корупції і на цій основі зумовить зростання податкових надходжень якщо не в перший рік реформи, то, принаймні, у найближчій перспективі.
Оптимістичні прогнози щодо фіскальних наслідків радикального зниження ставок основних податків в Україні ґрунтуються на спрощених уявленнях про вплив величини податкових ставок на масштаби тіньової економіки та податкові надходження. Метою статті є спростувати ці уявлення, на основі використання результатів теоретичних та емпіричних досліджень розкривши неоднозначний характер зв’язку величини податкових ставок із розмірами тіньової економіки та податковими надходженнями.
Здійснено порівняльний аналіз ставок ПДВ, ПДФО, податку на прибуток і соціальних внесків в Україні та країнах ЄС, що дало змогу встановити, що жодна з країн ЄС не запровадила низькі ставки на всі основні податки та соціальні внески, не знизила ставку ПДВ до рівня мінімальних вимог ЄС (15%), не відмовилася від фінансування пенсійних виплат за рахунок соціальних внесків, розподіляючи їх тягар між роботодавцями і працівниками. Проаналізовано вплив величини податкових ставок, податкового навантаження та інших факторів на рівень тіньової економіки та встановлено, чому зниження ставок податків не є гарантією зменшення масштабів неофіційної діяльності. Обґрунтовано відсутність безпосереднього зв'язку між величиною податкових ставок та корупцією. На основі аналізу арифметичного та економічного ефектів зниження податкових ставок, визначено його неоднозначний вплив на податкові надходження. Здійснено порівняльний аналіз фіскальної ефективності податків, ставки яких пропонується знизити, і податків-компенсаторів та обґрунтовано неможливість компенсації бюджетних втрат шляхом їх підвищення. Зроблено висновок про високі фіскальні ризики радикального зниження ставок бюджетоутворюючих податків загалом та неможливість такого їх зниження під час війни.

Ключові слова:податкова реформа; податкові ставки; соціальні внески тіньова економіка; ефекти зниження податкових ставок