Редакція журналу «Економіка і прогнозування», який започаткував та видає ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», неухильно дотримується принципів неупередженості та об’єктивності, високої вимогливості до якості наукових досліджень, підтримки нового знання, колегіальності у прийнятті рішень щодо публікації статей, суворого дотримання авторських і суміжних прав і категоричного неприйняття плагіату в будь-яких його проявах. Діяльність редакційної колегії організована й відбувається згідно з міжнародно визнаними стандартами якості наукових робіт, заснованих на рекомендаціях Комітету з етики публікацій (Committee on Publication Ethics, COPE), керівництва з етики наукових публікацій Publishing Ethics Resource Kit (PERK) видавництва Elsevier, Етичного кодексу вченого України, а також з урахуванням досвіду зарубіжних та кращих вітчизняних наукових видань.
Етичні зобов’язання редакційної колегії
Головний редактор і члени редколегії спрямовують свої зусилля для оприлюднення отриманих нових наукових знань, розділяючи свободу вибору науковцями напрямів досліджень, але вимагаючи їх професійного проведення та засуджуючи фальсифікації, плагіат, недоброчесну практику, цензуру та псевдонауку.
Головний редактор та члени редколегії несуть відповідальність за формування та проведення редакційної політики, сприяючи вільному розповсюдженню наукових знань із дотриманням авторських прав.
Головний редактор і члени редколегії діють в інтересах професійної репутації авторів-вчених і не можуть мати власних інтересів стосовно статей, які затверджуються або відхиляються. При прийнятті подібних рішень вони керуються принципами неупередженості, об’єктивності, високого рівня наукових досліджень та знань.
Головний редактор та члени редколегії протидіють публікації статті за неспростовних доказів неетичної поведінки автора як вченого чи будь-якого натяку на плагіат.
Головний редактор та члени редколегії неупереджено ставляться до расової приналежності, статі, сексуальної орієнтації, релігійних переконань, національності, громадянства, соціального стану або політичних поглядів авторів, оцінюючи статтю лише за науковим змістом.
Головний редактор та члени редколегії, співробітники редакційно-видавничої групи не повинні повідомляти чи передавати інформацію щодо статей нікому, крім рецензентів, самих авторів і (за необхідності) видавця. Неопубліковані дані з рукописів не повинні розголошуватися третім особам.
Головний редактор, члени редколегії, співробітники редакційно-видавничої групи не повинні розголошувати особи рецензентів.
Стаття після опублікування розміщується у відкритому доступі, авторські права зберігаються за авторами.
При виявленні конфліктної ситуації щодо розглянутих рукописів та опублікованих матеріалів головний редактор має докласти всіх зусиль щодо відновлення прав, виправлення помилок та спростування неправдивої інформації.
Етичні зобов’язання авторів
Автори, відштовхуючись від постулату, що наукове дослідження – це процес отримання нового знання, передають до журналу статті, де висвітлюються результати оригінальних, самостійно проведених досліджень, які до того не публікувалися. Автори несуть персональну відповідальність за тексти рукописів, достовірність викладених даних, коректне використання цитат та посилань.
Поважаючи працю редакційної колегії та рецензентів, автори повинні надавати достовірні результати проведених досліджень.
Автори повинні визнавати міжнародні та національні правові норми щодо авторських прав. Результати дослідження у статті мають бути оформлені прозоро, власні та чужі здобутки повинні чітко визначатися. Усі цитати і запозичення мають супроводжуватися відповідним чином оформленими бібліографічними посиланнями. Надмірні запозичення, піратство, плагіат у будь-яких формах, включаючи цитати без відповідних посилань, перефразування, присвоєння результатів чужих досліджень, неприйнятні та вважаються неетичними діями. Якщо дослідження проводилося групою вчених, при публікації результатів як автори мають бути зазначені всі, хто брав у ньому участь, вніс свій інтелектуальний внесок у концепцію і структуру статті та інтерпретацію результатів дослідження. Окремо може бути зазначено особистий внесок дослідника. Критерієм авторства у цьому разі виступає реальний творчий внесок вченого. За зміст статті мають нести публічну відповідальність всі зазначені у ній автори.
На вимогу редакції автори повинні розкривати джерела дослідження.
Неприпустимо подавати одну і ту ж саму статтю у декілька видань. Автори, які вдаються до такого, повинні чітко розуміти, що це недоброчесна практика.
Якщо положення (елементи) статті вже були оприлюднені автором, необхідно послатися на попередню(ні) статтю(ті), чітко зазначивши, чим нова робота відрізняється від попередньої(іх). Дослівне копіювання, повтор власних робіт та їх перефразування не допускаються – їх допустимо використовувати тільки як основу для нових висновків.
У разі виявлення істотних помилок або неточностей на етапі рецензування, підготовки до публікації чи після виходу видання автори мають негайно повідомити про це редакцію і спільно виправити ситуацію у максимально короткі терміни.
Автори мають зазначити всі джерела фінансування проекту за їх наявності.
Автори повинні уникати конфліктів інтересів.
Етичні зобов’язання рецензента
Мета діяльності рецензента – об’єктивно та неупереджено оцінити якість статті, визначити ступінь новизни у розкритті теми, її відповідність науковим та етичним стандартам публікацій та вимогам журналу.
Експертні оцінки покликані допомогти автору поліпшити якість викладу матеріалу, а редколегії – прийняти рішення про публікацію статті.
Рецензент має володіти глибокими знаннями про доробок світової науки з наукового напряму, з якого написана передана йому на рецензування стаття, щоб якісно оцінити її новизну та визначити достатність огляду вже опублікованих статей з поданої тематики. Якщо рецензент не вважає себе фахівцем щодо тематики статті або не може вкластися у зазначені терміни, він повинен відмовитися від рецензування.
Рецензентом не може виступати співавтор статті, науковий керівник здобувача.
Переданий на рецензування рукопис є конфіденційним документом, і його не можна обговорювати зі сторонніми особами (крім членів редакції). Рецензент не повинен використовувати інформацію та ідеї з наданої йому на рецензування статті для особистої вигоди.
У разі виникнення підозри щодо плагіату чи фальсифікації даних рецензент негайно інформує про це членів редколегії.
Думка рецензента має бути висловлена чітко, однозначно і коректно.
Рецензент першим стоїть на шляху виявлення плагіату і несе персональну відповідальність за якість свого висновку.
Етичні зобов’язання видавця
Видавець усвідомлює, що видання наукового журналу не є комерційним проектом і не має на меті одержання прибутку.
Видавець слідкує за виконанням викладених вище етичних вимог редакційною колегією, рецензентами, редакційно-видавничою групою та авторами.
Видавець надає редакції журналу підтримку та допомогу у дотриманні етичних аспектів публікації матеріалів, допомагає взаємодіяти з іншими журналами та видавцями.
Видавець сприяє опублікуванню виправлень, роз’яснень, спростувань і вибачень.
Видавець підтримує редакцію у намаганні не допускати до публікації плагіат у будь-яких його виявах чи псевдонаукові статті.