НА ГОЛОВНУ	Ласкаво просимо на сайт журналу "Економіка і прогнозування"

№ 2021/4

Ринок: прогноз і кон’юнктура

ОСТАШКО Тамара Олексіївна¹

¹ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України"

БАГАТОПОЛЯРНІСТЬ СВІТОВОЇ ТОРГІВЛІ: ВИКЛИКИ І «КОРИДОР МОЖЛИВОСТЕЙ» ДЛЯ УКРАЇНИ

Ekon. prognozuvannâ 2021; 4:29-52

https://doi.org/10.15407/eip2021.04.029

АНОТАЦІЯ ▼

Розглянуто тенденції розвитку світової торгівлі убік багатополярності, що зумовлені зростаючим впливом нових лідерів, насамперед Китаю, і послабленням домінування традиційних трансатлантичних лідерів. Розвитку багатополярності у світовій торгівлі сприяють процеси регіоналізації торгівлі, особливо укладання мегарегіональних торговельних угод з урахуванням поточного розподілу влади у світовій торгівлі. Розкрито особливості регіональних торговельних угод, які укладають лідери світової торгівлі – США, ЄС та Китай. Наукова дискусія щодо ролі Регіонального всебічного економічного партнерства (RCEP) зумовлює висновок, що створення RCEP у наступні десятиліття спричинить формування у країнах Азії і Тихоокеанського регіону нового полюсу світової торгівлі, лідером у якому стане Китай. Найбільш дискусійним питанням у зв’язку із розвитком багатополярності у світовій торгівлі є майбутнє Світової організації торгівлі та принципу багатосторонності у торговельних відносинах, на якому базується СОТ. Проаналізовано виклики, які стоять перед СОТ у зв’язку з цифровізацією торгівлі, змінами клімату та пандемією COVID-19, причини і витоки кризи СОТ. Досліджено тенденцію поширення політики економічного патріотизму (націоналізму), що проявляється у торгівлі як політика протекціонізму, в умовах переходу до багатополярності у світовій торгівлі.
Розвиток багатополярності у світовій торгівлі супроводжується процесами, що мають бути враховані у торговельній політиці України. Чи зможе Україна отримати свій «простір для маневру» в умовах нової конфігурації світової торгівлі, що дозволив би наростити економічний потенціал країни, залежить від її торговельної політики, в основі якої – оцінки ризиків і можливостей у торговельних відносинах з «головними гравцями» світової торгівлі. Розвиток торгівлі з Китаєм створює суттєві ризики посилення сировинної орієнтації вітчизняного експорту та імпортозалежності від китайських промислових товарів. Суттєві ризики також містить укладання із Китаєм кредитних та інвестиційних угод. Особливо ризикованими є китайські інвестиції у сільське господарство і харчову промисловість, що спрямовані на використання природного потенціалу країн-реципієнтів і власних технологій для диверсифікації джерел імпорту продовольства в Китай. Формування торговельної політики України у відносинах з ЄС у середньостроковій перспективі відбуватиметься під впливом нової торговельної політики Відкритої стратегічної автономії ЄС. Найбільший виклик створює намір ЄС запровадити Механізм карбонового коригування імпорту (CBAM), що передбачає імпортний збір на імпорт в ЄС електроенергії, цементу, алюмінію, добрив та виробів із заліза та сталі. Для України можливості цієї нової торговельної політики відкриваються завдяки задекларованій у ній підтримці країн Східного партнерства, що мають ПВЗВТ з ЄС, зокрема щодо цифрового та зеленого переходів. Завдяки принципу автономності, який закладено у нову торговельну політику ЄС та який передбачає прийняття рішень відповідно до власних стратегічних інтересів, що має ознаки політики економічного націоналізму, в Україні може бути створено певний «коридор можливостей» щодо застосування протекціоністських заходів для розвитку перспективних вітчизняних галузей промисловості.

Ключові слова:багатополярність, світова торгівля, торговельна політика, регіональні торговельні угоди, економічний націоналізм

Стаття українською мовою (cтор. 29 - 52)

Завантажити

Завантажень : 306

№ 2021/4

АНОТАЦІЯ ▼

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼

Календар подій