№ 2021/1

Представлено результати вивчення світового та європейського досвіду проведення форсайт-досліджень. Увагу акцентовано на організації форсайт-досліджень та інституційному супроводу форсайту в країнах ЄС. Обґрунтовано необхідність розширення практики проведення форсайт-досліджень в Україні в умовах тих змін характеру розвитку світової економіки, що відбуваються під впливом пандемії COVID-19 та на межі зміни чергових довгих циклів Кондрат'єва.
Сучасні тренди розвитку світової економіки полегшують вихід на зовнішні ринки, проте водночас формують і певні ризики для національних економік. Посилення конкуренції між національними та закордонними виробниками для багатьох країн означає банкрутство вітчизняних підприємств, насамперед, середньо- та високотехнологічних, які не здатні витримати конкуренцію з могутнішими корпораціями, ціни внутрішнього ринку практично на всі товари усе більше залежать від цін на інших ринках, що може формувати дисбаланс між вартістю та ціною робочої сили і руйнувати ринок праці, збільшуються масштаби міграції працездатного населення, перш за все осіб з високим рівнем людського капіталу, що скорочує можливості країни у сферах освіти, науки і виробництва і навіть мультиплікативним чином впливає на темпи зростання економіки.
У цих умовах надзвичайно важливим стає визначення орієнтирів майбутнього розвитку економіки та соціуму, що актуалізує весь спектр форсайт-досліджень. Для України, де форсайт-дослідження мають обмежений характер, досвід тих країн, де форсайт став невід’ємною складовою стратегічного планування, є життєво необхідним. Саме на основі дослідження цього досвіду і визначено базові організаційні заходи форсайт-досліджень, основні аспекти інституалізації форсайту та ті проблеми, що гальмують розвиток форсайту в Україні.

Ключові слова:технологія форсайт, форсайт-дослідження, політика розвитку, науково-технічні орієнтири, інституалізація форсайт-досліджень