НА ГОЛОВНУ Ласкаво просимо на сайт журналу "Економіка і прогнозування"

№ 2020/3

Історична траєкторія економічного розвитку


НЕБРАТ Вікторія Василівна1, ГОРДІЦА Кароліна Адольфівна2, ГОРІН Назар Олегович3

1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
2ДУ " Інститут економіки та прогнозування" НАН України
3ДУ " Інститут економіки та прогнозування" НАН України

Структурні та фінансові ризики капіталізації землі: уроки вітчизняної історії

Ekon. prognozuvannâ 2020; 3:75-96https://doi.org/10.15407/eip2020.03.075


АНОТАЦІЯ ▼

Статтю присвячено проблемі співвідношення очікуваних результатів і реальних інституційних, структурних та фінансових наслідків аграрних реформ, спрямованих на капіталізацію землі. Метою публікації є узагальнення позитивного та негативного досвіду селянської реформи 1861 р. щодо змін у відносинах власності та землекористування, бюджетно-фінансовій сфері та зовнішньоекономічній діяльності. Дослідження проведено на основі історико-інституційної методології з використанням інструментарію економічної компаративістики, ретроспективного аналізу та історичної реконструкції.
Встановлено, що відкриття ринку землі та створення системи іпотечного земельного кредиту дозволило збільшити частку приватного землеволодіння селян, проте не перетворило їх на ефективних власників і не вирішило проблеми селянського малоземелля. Зростання цін на землю сприяло розвитку спекуляції нею та підвищенню орендної плати, спонукаючи селян до хижацького використання земель та виснаження ґрунтів без підвищення продуктивності виробництва.
Капіталізація землі та розширення ринку найманої робочої сили сприяли економічному зростанню, збільшенню державних доходів і витрат, подоланню хронічного дефіциту державного бюджету. Водночас зростала кредитна заборгованість селян, викупні платежі виснажували селянські господарства, зменшуючи потенціал капіталоутворення та інвестицій.
Державна політика форсування експорту хліба та підтримки великого аграрного бізнесу дозволила поповнити золотий запас казни, але водночас призвела до збідніння селян, зниження якості експортованого збіжжя, збільшення у ньому частки кормових культур і падіння частки продовольчих культур та готової продукції. В умовах посилення міжнародної конкуренції збільшення пропозиції дешевого зерна зумовило падіння цін, послаблення конкурентних позицій вітчизняних експортерів та зростання залежності економіки від кон'юнктури світових ринків сільськогосподарської продукції, а вітчизняного аграрного бізнесу – від іноземного капіталу.
Розроблено рекомендації уряду щодо врахування історичного досвіду при здійсненні сучасних аграрних перетворень, зокрема, всебічної підтримки фермерства як основної ланки аграрного виробництва і гаранта продовольчої безпеки країни. Їх впровадження сприятиме запобіганню ризиків надмірної концентрації землі, пролетаризації селянства та масової міграції його до міст і за кордон, наростанню екологічних проблем та вразливості економіки внаслідок посилення залежності від кон'юнктури світових ринків аграрної сировини.
Публікацію підготовлено за результатами виконання НДР "Еволюція зовнішньоекономічних зв’язків України (друга половина XVII – початок ХХІ ст.)" (№ ДР 0116U004418).


Ключові слова:аграрна реформа, капіталізація землі, земельна власність, селянський банк, фінансове забезпечення реформи, продуктивність сільськогосподарського виробництва, експорт аграрної продукції


Стаття українською мовою (cтор. 75 - 96)

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼