НА ГОЛОВНУ Ласкаво просимо на сайт журналу "Економіка і прогнозування"

№ 2020/3

Ринок: прогноз і кон’юнктура


ОСТАШКО Тамара Олексіївна1, КОБУТА Ірина Вікторівна2

1ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України"
2Відділ ринків та торгівлі, напрям економічного та соціального розвитку, Організація з продовольства та сільського господарства Об'єднаних Націй (ФАО), Італія

Зміни у світовій торгівлі та торговельній політиці в умовах пандемії COVID-19: виклики і можливості для України

Ekon. prognozuvannâ 2020; 3:7-24https://doi.org/10.15407/eip2020.03.007


АНОТАЦІЯ ▼

Аналізуються тенденції розвитку світової торгівлі та особливості торговельної політики країн світу в період обмежень економічної діяльності, уведених задля запобігання поширенню COVID-19. Проаналізовано також розвиток зовнішньої торгівлі України і заходи торговельної політики, що застосовувались урядом країни в умовах пандемії. На основі визначення викликів і можливостей розвитку вітчизняної торгівлі у період пандемії та аналізу прогнозів і рекомендацій міжнародних організацій обґрунтовуються пропозиції щодо напрямів торговельної політики країни з акцентом на агропродовольчому ринку .
Проведено порівняння прогнозів розвитку світової торгівлі на 2020 р. та 2021 р., розроблених міжнародними організаціями. У першому півріччі 2020 р. світова торгівля розвивалася ближче до умовно оптимістичного сценарію Світової організації торгівлі (СОТ) і сценарію Світового банку, проте очікувана друга хвиля пандемії може повернути траєкторію розвитку світової торгівлі до песимістичного сценарію СОТ, що передбачає зменшення обсягу світової торгівлі у 2020 р. на 31,9%. Розвиток зовнішньої торгівлі України також демонструє тренд, наближений до умовно оптимістичних сценаріїв міжнародних організацій – за перше півріччя 2020 р. обсяг торгівлі товарами зменшився на 10,6% відносно показника першого півріччя 2019 р. Досліджено основні канали впливу пандемії на світову торгівлю, а саме: зменшення виробництва товарів та послуг унаслідок обмежень економічної діяльності, введених країнами світу, порушення глобальних ланцюгів доданої вартості, зростання торгових витрат, різке падіння у сфері послуг, зниження цін на товари з низьким ступенем обробки.
Як і в усьому світі, в Україні негативні наслідки від пандемії COVID-19 значною мірою нівелюються поширенням цифрових технологій торгівлі і навпаки – поширення пандемії стимулює розвиток таких технологій. Уже у ІІ кварталі експорт послуг у сфері ІКТ України відновив зростання і перевищив докризовий показник IV кварталу 2019 р. Визначено переваги і виклики прискореної діджиталізації торгівлі в умовах пандемії.
Проаналізовано протекціоністські заходи країн світу та України, уведені після поширення коронавірусу, з акцентом на заходах, пов'язаних із торгівлею продовольством. Доведено, що обмеження на експорт пшениці, що були уведені урядом України під час пандемії, є результатом щорічної домовленості (Меморандуму) учасників зернового ринку, тому їх не можна вважати урядовим заходом обмеження торгівлі. Також доведено, що введена урядом України заборона експорту гречаної крупи, термін дії якої закінчився 1 липня 2020 р., мала скоріше соціально-політичне значення, адже завдання забезпечення пропозиції гречки на внутрішньому ринку і підтримки споживчих цін на цей продукт вирішувалося за рахунок імпортних поставок. Цей висновок розповсюджується і на інші товари істотної соціальної значущості, імпорт яких суттєво зріс під час пандемії, – насамперед продуктів тваринного походження.
Визначено напрями формування торговельної політики України в умовах зміни у торгівлі та торговельній політиці країн світу. Поширення тенденції до самозабезпечення продовольством у країнах світу зумовить скорочення харчових ланцюгів, зменшення імпортозалежності країн, збільшення державної підтримки і, як наслідок, посилення конкурентних позицій внутрішніх виробників. Тому повне і вчасне фінансування програм державної підтримки сільського господарства України набуває особливого значення. Для підсилення конкурентних позицій малих і середніх сільськогосподарських виробників в умовах прискореної діджиталізації торгівлі, що відбувається внаслідок пандемії, необхідно прискорено розвивати інфраструктуру задля забезпечення доступу сільського населення до високошвидкісного фіксованого Інтернету. Поряд із поширенням протекціонізму у світовій торгівлі існує протилежна тенденція лібералізації агропродовольчих ринків, характерна для країн – імпортерів продовольства. Отже, для країн – експортерів агропродовольчих товарів, до яких належить і Україна, полегшиться доступ на ринки цих країн, відкриються нові ринки, покращиться кон'юнктура експортних ринків.

Ключові слова:: світова торгівля, торговельна політика, пандемія COVID–19, агропродовольча торгівля, протекціонізм


Стаття українською мовою (cтор. 7 - 24)

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼