№ 2020/2

Досліджено процеси впливу пандемії СOVID-19 на фінансування системи охорони здоров’я, виявлено основні виклики стабільності фінансових механізмів постпандемічного розвитку охорони здоров’я. Обґрунтовано особливості кризи фінансування системи охорони здоров’я в умовах розгортання поточної пандемії, подальшої економічної рецесії та зниження фіскальної стійкості. Cистематизовано світову практику фіскального реагування на прояви пандемії СOVID-19 та проведено оцінку обсягів відповідного фінансування у країнах зі страховими та бюджетними системами фінансування охорони здоров’я. Визначено механізми трансформації та розширення фіскального простору, за допомогою яких здійснювалося прискорене фінансування зростаючої потреби у медичній допомозі в умовах нових епідемічних ризиків у різних країнах. Найбільш часто розширення фіскального простору країни здійснювалося шляхом: перерозподілу існуючого обсягу державного фінансування охорони здоров’я та переспрямування фінансових потоків із фінансування окремих видів медичної допомоги на фінансування програм подолання та боротьби з COVID-19; зміни пріоритетності державного фінансування охорони здоров’я для боротьби з COVID-19 порівняно з іншими видатками бюджету на соціальну сферу та розвиток економіки; використання фондів національних резервів та фондів надзвичайних ситуацій. Виявлено, що у сфері охорони здоров’я переважна кількість країн зменшували економічну та територіальну деривацію усіх груп населення у доступі до діагностики та лікування COVID-19. Акцентовано увагу на слабкості страхових та децентралізованих механізмів фінансування охорони здоров’я щодо реагування на зростаючі потреби у медичній допомозі та фінансового забезпечення стабільності її надання в умовах пандемії. Обґрунтовано необхідність збільшення фіскального простору, який потрібний для подолання фіскального розриву в Україні, викликаного потребою потенційного збільшення фінансування охорони здоров’я в умовах реагування на нові епідемічні ризики при зростанні бюджетного дефіциту, державного боргу та економічному падінні.

Ключові слова:COVID-19, пандемія, фіскальна стійкість, державні фінанси, охорона здоров’я, фіскальний простір, криза фінансування охорони здоров’я, державні витрати на охорону здоров’я, фіскальний розрив, заходи боротьби з COVID-19