НА ГОЛОВНУ Ласкаво просимо на сайт журналу "Економіка і прогнозування"

№ 2018/4

Економіка в умовах сучасних трансформацій


БЛИЗНЮК Вікторія Валеріївна1, ЮРИК Ярина Іванівна2

1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
2ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»

Асиметричність розвитку промислового сегмента ринку праці України

Ekon. prognozuvannâ 2018; 4:65-80https://doi.org/10.15407/eip2018.04.065


АНОТАЦІЯ ▼

Досліджено масштаби, якісні параметри та структурно-динамічні характеристики зайнятості в промисловому комплексі України, а також виявлено дисбаланси галузевого ринку праці та визначено механізми підвищення ефективності його функціонування.
Асиметрії промислового сегмента ринку праці розглядаються крізь призму структурної невідповідності попиту та пропозиції ресурсів праці внаслідок низької мобільності робочої сили, неефективності системи професійної підготовки та перепідготовки кадрів і обмеженості доступу до інформації з ринку праці.
Характер виявлених дисбалансів у розподілі зайнятих промислового комплексу України за видами діяльності, професіями, рівнями освіти та оплати праці, а також за типами робочих місць дав можливість зробити обґрунтовані припущення стосовно їхніх причин та напрямів пом'якшення.
Представлено оцінки модернізаційного потенціалу промисловості України в контексті дослідження асиметричності використання її робочої сили. За результатами аналітичних викладок виявлено збільшення стимулів до створення робочих місць у галузях добувної та переробної промисловості, тоді як у сферах постачання електроенергії, газу й пари та водопостачання і поводження з відходами, навпаки, таких стимулів небагато, можливості щодо виробничого нагромадження менші, ніж у добувних та переробних галузях, а отже, і зростання модернізаційного потенціалу обмежене.
Особливу увагу приділено оцінюванню впливу структурних зрушень у зайнятості за видами діяльності на зміну продуктивності праці в промисловості України, що, у свою чергу, дозволило визначити ефект реалокації робочої сили від низько- до високопродуктивної діяльності як важливий фактор підвищення ефективності функціонування та розвитку галузі. Стимулами ж до перерозподілу зайнятості від низько- до високопродуктивної діяльності має стати формування інституційного середовища, яке сприятиме послідовному покращенню якості робочих місць, розширенню і створенню нових продуктивних та вибуттю неефективних. Зокрема, важливе значення має розвиток фінансових інституцій, доступ до кредитів, а також верховенство права.

Ключові слова: дисбаланс, попит, пропозиція, ринок праці, заробітна плата, продуктивність праці, промисловість


Стаття українською мовою (cтор. 65 - 80) ЗавантажитиЗавантажень : 694

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼