НА ГОЛОВНУ Ласкаво просимо на сайт журналу "Економіка і прогнозування"

№ 2018/3

Ринок: прогноз і кон’юнктура


ТРИПОЛЬСЬКА Галина Сергіївна1, КИРИЗЮК Сергій Вікторович2

1Інститут економіки та прогнозування НАН України
2ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України"

Розвиток біоенергетики України в контексті орієнтирів ЄС

Ekon. prognozuvannâ 2018; 3:138-159https://doi.org/10.15407/eip2018.03.138


АНОТАЦІЯ ▼

Європейська біоенергетична політика динамічно змінюється, дотримуючись вектора сталого розвитку. Україна, володіючи значним аграрним потенціалом й дотримуючись євроінтеграційоного напряму розвитку, дедалі сильніше залежить від європейських тенденцій. Відповідно зміна структури та рівня попиту на біоенергетичні ресурси впливає на розвиток національного біоенергетичного ринку та виробничу політику українських агровиробників.
Метою виконання дослідження, результати якого викладено у статті, було узагальнення впливу останніх інституційних та законодавчих ініціатив ЄС на розвиток біоенергетичного ринку України та, у зв'язку з цим, аналіз можливих викликів у сфері землекористування.
Відзначається нестабільність розвитку внутрішнього ринку біопалива в Україні. Стагнація на ринку рідких біопалив головним чином обумовлена недоліками регуляторного середовища. Через обмеженість та технологічну застарілість переробних потужностей Україна залишається експортером переважно біоенергетичної сировини й сильно залежною від ринку ЄС, що підтверджено, зокрема, аналізом тенденцій виробництва та експорту насіння ріпаку в Україні. Аналогічна ситуація зберігалась і на ринку твердих біопалив. Встановлено, що ключовим чинником змін стало підвищення у 2015–2016 рр. внутрішніх цін на традиційні енергоресурси, що змінило політику тарифоутворення. Проведений аналіз дозволив визначити ключові напрями та заходи стимулювання розвитку ринку біомаси в Україні.
Зростання попиту на біопаливо поступово зумовлює зміни у структурі землекористування в Україні. Проте через високий рівень розораності території України масштаби цих змін у кількісному вираженні незначні. Встановлено, що за період 2004–2016 рр. площі орних земель зросли лише на 0,3%, але при цьому загрози сталому розвитку несуть не стільки загальні зміни землекористування, скільки структурні зміни у галузі рослинництва. Модельні розрахунки свідчать про можливе посилення у перспективі тиску на земельні ресурси внаслідок реалізації європейської біоенергетичної політики. Проте більш м'якого впливу можна досягти за реалізації сценарію обмеження використання біопального першого покоління (до якого належить ріпакова олія), тим самим скоротивши додаткову потребу у орних землях на третину.
Зроблено висновки, що в майбутньому для виробництва біопалива змінюватимуться лише види використовуваної сировини. Однак і політичні, і ринкові передумови для України сприятливі для вирощування та експорту до ЄС нових видів сировини і забезпечення внутрішніх потреб у біопаливі відповідно до взятих міжнародних зобов'язань. Ринкова політика українських агровиробників (переважно екпортоорієнтована) за таких умов може нести певні ризики сталому розвитку сільських територій. Це вимагає удосконалення регуляторної політики у сфері землекористування та розроблення відповідних механізмів для попередження критичного використання біомаси як єдиного джерела підтримання природної родючості ґрунтів.

Ключові слова: біоенергетика, біопальне, біомаса, непряма зміна землекористування, ЄС


Стаття українською мовою (cтор. 138 - 159) ЗавантажитиЗавантажень : 740

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼