№ 2017/1
Економіка сільського господарстваКРИСАНОВ Дмитро Федосович1, ВАРЧЕНКО О. М.2
1ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України"
2Білоцерківський національний аграрний університет
Агропродовольчі ланцюги: ключові проблеми створення та розбудови
АНОТАЦІЯ ▼
Систематизовано науково-методичні підходи та принципи створення і розбудови агропродовольчих ланцюгів, а також здійснено їх типізацію за різними класифікаційними ознаками. Класифіковано ключові проблеми вітчизняних агропродовольчих ланцюжків, які переважно сконцентровані у їх первинному сегменті, зокрема такі, як: правова неврегульованість економічних відносин, дефіцит сировини, незавершеність впровадження системних методів харчової безпечності, диктат підприємств-інтеграторів тощо. Встановлено, що розкрити внутрішній інноваційний потенціал агропродовольчих ланцюжків допоможе удосконалення організації, умов функціонування, інституціональних норм і неформальних правил, форм соціально-економічних відносин між акторами та членами їх колективів. З урахуванням зарубіжного досвіду обґрунтовано пропозиції щодо розбудови агропродовольчих ланцюгів з метою посилення їх сталості, підвищення ефективності та нарощування доданої вартості.
Ключові слова: сільськогосподарські та переробно-харчові підприємства, агропродовольчі ланцюжки, сталий розвиток, ланцюжки доданої вартості
Стаття українською мовою (cтор. 72 - 91) | Завантажити | Завантажень : 783 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
1. Крисанов Д.Ф., Удова Л.О. Кластеризація економічної діяльності та обслугову-вання як інструмент сталого розвитку сільських територій. Економіка України. 2009. № 10. С. 69–75.
2. Крисанов Д.Ф. Інтеграція агрохарчового сектора України в єдиний нормативний простір Європейського Союзу: монографія. НАН України, ДУ "Ін-т екон. та прогнозув. НАН України". Київ, 2016. 368 с. URL:
ief.org.ua/docs/mg/275.pdf
3. Бородіна О.М. Інтеграція дрібних сільськогосподарських виробників до агропродовольчих ланцюгів доданої вартості: методологічні підходи та емпіричні дослідження. Економіка і прогнозування. 2014. № 2. С. 73–84.
4. Beske P., Land A., Seuring S. Sustainable supply chain management practices and dynamic capabilities in the food industry A criticatal analysis of the literature. In-ternational Journal of Production. 2014. Issue 152. P. 131–143. doi:
doi.org/10.1016/j.ijpe.2013.12.026
5. Aramyan C., Ondersteijn O., Van Kooten O., Lansik A. Quantifying the Agri-Food Supply Chain. Wageningen UR Frontis Series. 2006. Vol. 15. 244 pp.
6. FAO. 2014. Developing sustainable food value chains – Guiding principles. Rome. URL:
www.fao.org/3/a-i3953e.pdf
7. Данкевич А.Є. Розвиток інтегрованих структур у сільському господарстві: монографія. Київ: ННЦ ІАЕ, 2011. 350 с.
8. Gómez I. Miguel, Ricketts Katie D. Food value chain transformations in developing countries: Selected hypotheses on nutritional implications. Food Policy. 2013. Vol. 42. P. 139–150. doi:
doi.org/10.1016/j.foodpol.2013.06.010
9. Буряк Р.І. Менеджмент якості: забезпечення сталого розвитку аграрних підприємств: монографія. Київ: ТОВ "Аграр Медіа Груп", 2013. 534 с.
10. Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо харчових продуктів" від 22.07.2014 р. № 1602-УІІ. URL:
zakon.rada.gov.ua/go/1602-18
11. Діяльність суб'єктів господарювання за 2015 рік. Київ: Держстат України, 2016. 484 с.
12. Лупенко Ю.О., Кропивко М.Ф. Агрохолдинги в Україні та посилення соціальної спрямованості їх діяльності. Економіка АПК. 2013. № 7. С. 5–21.
13. Canavari M., Caggiati P., Easter W. Economic Studies on Food, Agriculture and the Environment. New York: Springer Science + Business Media, 2002. 369 p. doi:
doi.org/10.1007/978-1-4615-0609-6
14. Chandrasekaranand N., Raghuram G. Agribusiness Supply Chain Management. New York: CRC Press, Boca Raton, FL, 2014. 700 p.
15. Fischerand C., Hartmann M. Agri-Food Chain Relationships. CAB International, Oxford, 2010. 300 p. doi:
doi.org/10.1079/9781845936426.0000