На основі соціологічних і економічних досліджень, проведених протягом чотирьох років роботи Проекту приватизації землі та реорганізації КСП в Україні Міжнародної Фінансової Корпорації, подається аналіз ходу і перспектив реформування аграрного сектора. За результатами моніторингових досліджень прогнозуються наслідки впровадження заходів, передбачених Указом Президента України "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки".

Ключові слова:

The scale and structure of income of various social groups of agricultural population were analyzed. It was shown that subsidiary farms had become the most important source of income for rural families. The level of marketability of subsidiary farms was estimated as well as their prospects in the context of agrarian reform.

Ключові слова:

Аналізуються зміни у сільському соціумі у зв’язку з ринковими трансформаціями аграрного сектора. Обґрунтовано, що ідея формування середнього класу відповідає вектору еволюції суспільства і здатна стати системоутворюючою ідеєю економічних, політичних і соціальних перетворень.

Ключові слова:

Виділено загальні закономірності ринкових перетворень в аграрному секторі країн з перехідною економікою, що знаходяться у процесі приєднання до ЄС. Досліджено прояви загальних закономірностей і особливості ринкових трансформації в аграрному секторі України. Обґрунтовані стратегічні цілі аграрних трансформацій в Україні у зв’язку з перспективою європейської інтеграції.

Ключові слова:

Баланс позитивних і негативних чинників для аграрного сектора і внутрішнього агропродовольчого ринку при приєднанні України до СОТ оцінюється на основі аналізу норм і правил СОТ, впливу членства у СОТ на інші країни з перехідною економікою, аналізу переговорного процесу щодо приєднання України до СОТ, поточного стану сільського господарства України.

Ключові слова:

Результативність аграрного ринку в Україні оцінюється з використанням методів теорії галузевих ринкових структур і інституціональної економіки. Дослідження сконцентровано навколо проблем вертикальної інтеграції на аграрному ринку.

Ключові слова:

Проведено аналіз переваг і ризиків торговельної лібералізації для агропродо-вольчого ринку України на основі дослідження об’єктивних чинників і суб’єк-тивних очікувань учасників аграрного ринку. Обґрунтовані напрями державної аграрної політики, здатні знизити ризики і прискорити реалізацію переваг участі у СОТ

Ключові слова:

Проаналізовано соціальні умови і можливі соціальні наслідки формування ринку земель сільськогосподарського призначення в Україні. Зроблено оцінку кон’юнктури земельного ринку на стартовому етапі, що включає визначення категорій потенційних продавців і покупців, обсягів ринку і рівня цін. Дослідже-но регіональні особливості майбутнього земельного ринку, оцінено їх вплив на структуру сільського господарства в регіонах України і обґрунтовано механіз-ми державного регулювання для протидії негативним структурним змінам

Ключові слова:

Проаналізовано варіанти регулювання ринку зерна і продуктів його переробки в умовах зростання світових цін на зерно. Обґрунтовано, що найбільш ефек-тивною стратегією регулювання в цих умовах є пряма грошова підтримка малозабезпечених верств населення як така, що дозволяє одночасно підтри-мувати продовольчу безпеку і доходи виробників зерна

Ключові слова:

Досліджено вплив основних зовнішніх чинників – фінансової кризи, СОТ, кон’юнктури світових агропродовольчих ринків на внутрішній агропродоволь-чий ринок України. Виділені найбільш чутливі до зовнішніх впливів агропродо-вольчі ринки і досліджено проблеми їх розвитку в умовах зростання впливу ек-зогенних чинників

Ключові слова:

Проаналізовано торговельний режим Митного союзу Республіки Білорусь, Респу-бліки Казахстан, Російської Федерації та його можливі зміни після офіційного вступу Російської Федерації до СОТ. Досліджено стан зовнішньої торгівлі, мож-ливості розширення експорту та ризики у торгівлі сільськогосподарськими то-варами з країнами ЄЕП. Оцінені наслідки від введення обмежень і заборон на ім-порт сирів і кондитерських виробів із України; розроблено рекомендації щодо по-долання негативних наслідків і зменшення ризиків у торгівлі з країнами ЄЕП

Ключові слова:торговельний режим, зовнішня торгівля, експорт, імпорт, сільськогосподарські товари, торгівля, ризик, товарний експорт, торговельний баланс, тарифні квоти

Проведено аналіз зміни режимів торгівлі сільськогосподарськими товарами в умовах альтернативних варіантів економічної інтеграції України – створення ЗВТ між ЄС та Україною та приєднання України до Митного союзу Російської Федерації, Казахстану та Білорусі. Розкрито можливості розширення сільськогосподарського експорту України та сформульовані застереження щодо розвитку окремих ринків сільськогосподарських товарів в умовах ЗВТ з ЄС. Проаналізовані переваги та ризики співпраці України з країнами МС/ЄЕП

Ключові слова:

Розглянуто питання існуючих нетарифних бар'єрів у торгівлі між Україною та Митним союзом (Російською Федерацією, Білоруссю, Казахстаном), особливості та відмінності формування нової системи технічного регулювання у країнах ЄЕП / Митного союзу та в Україні. Зроблено висновки стосовно доцільності застосування в Україні технічних регламентів на альтернативній основі. Проведено оцінку потенційних втрат у зовнішній торгівлі України від запровадження ЄЕП / Митним союзом технічних регламентів на аналогічні промислові та сільськогосподарські товари, проаналізовано випадки заборон на ввезення товарів до країн Єдиного економічного простору.

Ключові слова: зовнішньоторговельна політика, торговельні угоди, нетарифні бар'єри, технічні регламенти

Розглянуто потенційні наслідки одностороннього підвищення ставок ввізного мита для окремих товарів походженням з України у торгівлі в рамках ЗВТ СНД після створення ЗВТ між ЄС та Україною, в тому числі оцінено втрати експортного виторгу вітчизняних експортерів за різними сценаріями зміни тарифних режимів та виявлено товари, експорт яких до Російської Федерації / МС припиниться після підвищення ними ввізного мита до рівня ставок тарифу режиму найбільшого сприяння Російської Федерації в СОТ. Зроблено висновки щодо недоцільності підвищення Україною ввізного мита до рівня ставок її тарифу РНС в СОТ у торгівлі з країнами МС у рамках ЗВТ СНД.

Ключові слова: зовнішньоторговельна політика, торговельні угоди, зони вільної торгівлі, тарифні режими торгівлі

Ключові слова:

Проведено аналіз динаміки та структури експорту агропродовольчої продукції в ЄС. Оцінені перспективи нарощування експорту в межах і поза межами імпортних тарифних квот ЄС на основі аналізу місткості ім¬портного сегмента відповідних продуктових ринків ЄС і митних режимів ЄС. Запропоновано рекомендації уряду, виробничим асоціаціям та виробникам для підвищення конкурентоспроможності вітчизняної агропродовольчої продукції на ринках ЄС.

Ключові слова: експорт агропродовольчих товарів, ЗВТ з ЄС, тарифні квоти, санітарні та фітосанітарні режими, конкурентоспроможність

Виокремлено глобальні тенденції та чинники, що формують актуальний стан світової торгівлі. Визначено головні компоненти зміни українського експорту в географічній структурі. Розглянуто особливості зовнішньої торгівлі з найбільш значними за обсягами українського експорту країнами та особливості зміни зовнішньоекономічної кон'юнктури на традиційних для українського експорту товарних ринках. Головний акцент у статті зроблено на викликах та ризиках витиснення українських експортерів з традиційних ринків, на підставі чого запропоновано заходи адаптації та підвищення конкурентоспроможності вітчизняних експортерів, зокрема, в частині додаткових інституційних інструментів зменшення нетарифних бар'єрів у зовнішній торгівлі.

Ключові слова: світова торгівля, кон'юнктура, експорт, протекціонізм, нетарифні бар'єри, торговельні угоди, конкурентоспроможність

Проаналізовано структуру торговельних потоків між Україною і Китаєм і обґрунтовано, що найбільш імовірним сценарієм розвитку торгівлі з КНР є посилення сировинної орієнтації вітчизняного експорту та збільшення імпортозалежності України від китайських промислових товарів. Імовірність такого сценарію зростає з огляду на несиметричність тарифних режимів України та Китаю, що створює нерівні умови у взаємній торгівлі, більш вигідні для Китаю. Встановлено, що навіть у разі лібералізації тарифних режимів у результаті переговорів щодо зони вільної торгівлі між Україною та Китаєм Україна не може розраховувати на стабільне нарощування обсягів експорту агропродовольчої продукції в Китай унаслідок особливостей митного нетарифного регулювання агропродовольчих ринків КНР. Обґрунтовано, що основними напрямами державної політики сприяння розвитку сільськогосподарського експорту в Китай є просування експорту кукурудзи відповідно до кредитної угоди 2012 р. між Державною продовольчо-зерновою корпорацією України та Експортно-імпортним банком Китаю та експорту соєвих бобів з огляду на можливість заміщення США на імпортному ринку сої, яка відкрилася у зв'язку із торговельними суперечками між США та Китаєм у 2017–2018 рр. Негативні тенденції у взаємній торгівлі зумовлюють також необхідність активної державної політики просування на ринки Китаю товарів переробної промисловості України, насамперед харчової та приладобудування, які мають попит на ринках КНР.
Обґрунтовано, що імпортозалежність вітчизняного внутрішнього ринку залишається значною без помітних ознак зменшення і може надалі зрости у разі лібералізації торгівлі з КНР. Встановлено, що впродовж останніх 15 років імпорт китайських товарів до України збільшується як абсолютно, так і відносно, і у 2018 р. його вартість становила 13% від загальної вартості імпорту товарів в Україну. Найбільші обсяги імпорту припадають на: телекомунікаційне обладнання (особливо мобільні телефони); електронні вироби (комп'ютери); товари легкої промисловості (іграшки, взуття); чорні метали (плакований прокат з вуглецевої сталі). Китайський дешевий імпорт може загальмувати відродження вітчизняної обробної промисловості, що поступово відбувається після різкого спаду 2013–2015 рр.
Враховуючи високі ризики погіршення торговельного балансу країни внаслідок лібералізації торгівлі з КНР, створення ЗВТ з Китаєм на сучасному етапі розвитку України не є доцільним. Відмова від створення ЗВТ з Китаєм не вплине на залучення китайських інвестицій у рамках ініціативи уряду Китаю "Один пояс, один шлях". Основними бар'єрами у взаємній торгівлі є транспортні витрати, на подолання яких спрямована ця ініціатива, і нетарифні заходи, ефективним інструментом подолання яких є імплементація Угоди про спрощення процедур торгівлі СОТ.

Ключові слова: Китайська Народна Республіка, Угода про зону вільної торгівлі (ЗВТ), торговельний режим, експорт, імпортозалежність, захист внутрішнього ринку

Аналізуються тенденції розвитку світової торгівлі та особливості торговельної політики країн світу в період обмежень економічної діяльності, уведених задля запобігання поширенню COVID-19. Проаналізовано також розвиток зовнішньої торгівлі України і заходи торговельної політики, що застосовувались урядом країни в умовах пандемії. На основі визначення викликів і можливостей розвитку вітчизняної торгівлі у період пандемії та аналізу прогнозів і рекомендацій міжнародних організацій обґрунтовуються пропозиції щодо напрямів торговельної політики країни з акцентом на агропродовольчому ринку .
Проведено порівняння прогнозів розвитку світової торгівлі на 2020 р. та 2021 р., розроблених міжнародними організаціями. У першому півріччі 2020 р. світова торгівля розвивалася ближче до умовно оптимістичного сценарію Світової організації торгівлі (СОТ) і сценарію Світового банку, проте очікувана друга хвиля пандемії може повернути траєкторію розвитку світової торгівлі до песимістичного сценарію СОТ, що передбачає зменшення обсягу світової торгівлі у 2020 р. на 31,9%. Розвиток зовнішньої торгівлі України також демонструє тренд, наближений до умовно оптимістичних сценаріїв міжнародних організацій – за перше півріччя 2020 р. обсяг торгівлі товарами зменшився на 10,6% відносно показника першого півріччя 2019 р. Досліджено основні канали впливу пандемії на світову торгівлю, а саме: зменшення виробництва товарів та послуг унаслідок обмежень економічної діяльності, введених країнами світу, порушення глобальних ланцюгів доданої вартості, зростання торгових витрат, різке падіння у сфері послуг, зниження цін на товари з низьким ступенем обробки.
Як і в усьому світі, в Україні негативні наслідки від пандемії COVID-19 значною мірою нівелюються поширенням цифрових технологій торгівлі і навпаки – поширення пандемії стимулює розвиток таких технологій. Уже у ІІ кварталі експорт послуг у сфері ІКТ України відновив зростання і перевищив докризовий показник IV кварталу 2019 р. Визначено переваги і виклики прискореної діджиталізації торгівлі в умовах пандемії.
Проаналізовано протекціоністські заходи країн світу та України, уведені після поширення коронавірусу, з акцентом на заходах, пов'язаних із торгівлею продовольством. Доведено, що обмеження на експорт пшениці, що були уведені урядом України під час пандемії, є результатом щорічної домовленості (Меморандуму) учасників зернового ринку, тому їх не можна вважати урядовим заходом обмеження торгівлі. Також доведено, що введена урядом України заборона експорту гречаної крупи, термін дії якої закінчився 1 липня 2020 р., мала скоріше соціально-політичне значення, адже завдання забезпечення пропозиції гречки на внутрішньому ринку і підтримки споживчих цін на цей продукт вирішувалося за рахунок імпортних поставок. Цей висновок розповсюджується і на інші товари істотної соціальної значущості, імпорт яких суттєво зріс під час пандемії, – насамперед продуктів тваринного походження.
Визначено напрями формування торговельної політики України в умовах зміни у торгівлі та торговельній політиці країн світу. Поширення тенденції до самозабезпечення продовольством у країнах світу зумовить скорочення харчових ланцюгів, зменшення імпортозалежності країн, збільшення державної підтримки і, як наслідок, посилення конкурентних позицій внутрішніх виробників. Тому повне і вчасне фінансування програм державної підтримки сільського господарства України набуває особливого значення. Для підсилення конкурентних позицій малих і середніх сільськогосподарських виробників в умовах прискореної діджиталізації торгівлі, що відбувається внаслідок пандемії, необхідно прискорено розвивати інфраструктуру задля забезпечення доступу сільського населення до високошвидкісного фіксованого Інтернету. Поряд із поширенням протекціонізму у світовій торгівлі існує протилежна тенденція лібералізації агропродовольчих ринків, характерна для країн – імпортерів продовольства. Отже, для країн – експортерів агропродовольчих товарів, до яких належить і Україна, полегшиться доступ на ринки цих країн, відкриються нові ринки, покращиться кон'юнктура експортних ринків.

Ключові слова:: світова торгівля, торговельна політика, пандемія COVID–19, агропродовольча торгівля, протекціонізм

Розглянуто тенденції розвитку світової торгівлі убік багатополярності, що зумовлені зростаючим впливом нових лідерів, насамперед Китаю, і послабленням домінування традиційних трансатлантичних лідерів. Розвитку багатополярності у світовій торгівлі сприяють процеси регіоналізації торгівлі, особливо укладання мегарегіональних торговельних угод з урахуванням поточного розподілу влади у світовій торгівлі. Розкрито особливості регіональних торговельних угод, які укладають лідери світової торгівлі – США, ЄС та Китай. Наукова дискусія щодо ролі Регіонального всебічного економічного партнерства (RCEP) зумовлює висновок, що створення RCEP у наступні десятиліття спричинить формування у країнах Азії і Тихоокеанського регіону нового полюсу світової торгівлі, лідером у якому стане Китай. Найбільш дискусійним питанням у зв’язку із розвитком багатополярності у світовій торгівлі є майбутнє Світової організації торгівлі та принципу багатосторонності у торговельних відносинах, на якому базується СОТ. Проаналізовано виклики, які стоять перед СОТ у зв’язку з цифровізацією торгівлі, змінами клімату та пандемією COVID-19, причини і витоки кризи СОТ. Досліджено тенденцію поширення політики економічного патріотизму (націоналізму), що проявляється у торгівлі як політика протекціонізму, в умовах переходу до багатополярності у світовій торгівлі.
Розвиток багатополярності у світовій торгівлі супроводжується процесами, що мають бути враховані у торговельній політиці України. Чи зможе Україна отримати свій «простір для маневру» в умовах нової конфігурації світової торгівлі, що дозволив би наростити економічний потенціал країни, залежить від її торговельної політики, в основі якої – оцінки ризиків і можливостей у торговельних відносинах з «головними гравцями» світової торгівлі. Розвиток торгівлі з Китаєм створює суттєві ризики посилення сировинної орієнтації вітчизняного експорту та імпортозалежності від китайських промислових товарів. Суттєві ризики також містить укладання із Китаєм кредитних та інвестиційних угод. Особливо ризикованими є китайські інвестиції у сільське господарство і харчову промисловість, що спрямовані на використання природного потенціалу країн-реципієнтів і власних технологій для диверсифікації джерел імпорту продовольства в Китай. Формування торговельної політики України у відносинах з ЄС у середньостроковій перспективі відбуватиметься під впливом нової торговельної політики Відкритої стратегічної автономії ЄС. Найбільший виклик створює намір ЄС запровадити Механізм карбонового коригування імпорту (CBAM), що передбачає імпортний збір на імпорт в ЄС електроенергії, цементу, алюмінію, добрив та виробів із заліза та сталі. Для України можливості цієї нової торговельної політики відкриваються завдяки задекларованій у ній підтримці країн Східного партнерства, що мають ПВЗВТ з ЄС, зокрема щодо цифрового та зеленого переходів. Завдяки принципу автономності, який закладено у нову торговельну політику ЄС та який передбачає прийняття рішень відповідно до власних стратегічних інтересів, що має ознаки політики економічного націоналізму, в Україні може бути створено певний «коридор можливостей» щодо застосування протекціоністських заходів для розвитку перспективних вітчизняних галузей промисловості.

Ключові слова:багатополярність, світова торгівля, торговельна політика, регіональні торговельні угоди, економічний націоналізм

Розглянуто напрями торговельної політики України в умовах багатополярної глобалізації, коли центри розвитку і торгівлі зосереджуються як серед розвинених економік, так і серед економік, що розвиваються.
Аналізується розвиток торгівлі України з провідними економіками Азії – Китаєм, Індією, Японією і Республікою Корея, що сформували потужні полюси світової торгівлі у Південно-Східній Азії. Проте вітчизняний експорт до цих країн розвивається нерівномірно і помірними темпами. Останнє пояснюється особливостями торговельного режиму зазначених країн, насамперед високим рівнем нетарифного захисту ринків. Вітчизняний експорт до країн Азії залишається вкрай недиверсифікованим з переважанням одного або двох товарів у структурі: до Китаю експортуються переважно руди і кукурудза, до Індії – соняшникова олія, до Японії – руди і тютюнові вироби, до Кореї – кукурудза і пшениця.
Важливим напрямом торговельної політики щодо провідних країн Азії є товарна диверсифікація експорту з акцентом на товари з вищою часткою доданої вартості. Зокрема, більш перспективними товарами для експорту сільськогосподарської продукції до країн Азії є мед, курятина, молочна продукція тощо. Серед промислових товарів – продукція неорганічної хімії, добрива, вироби з деревини, ядерні реактори тощо.
З метою подальшого розвитку торгівлі України з провідними країнами Азії розроблено рекомендації щодо удосконалення торговельної політики України, включно із обґрунтуванням доцільності укладання угод про вільну торгівлю. Обґрунтовано недоцільність початку переговорів щодо вільної торгівлі та інвестиційної угоди з Китаєм. Аналізується політика економічного патріотизму, яку проводить уряд Індії, і відзначено непоступливість Індії у питаннях відкриття ринків чутливих сільськогосподарських товарів, що зумовлює складність і довготривалість переговорів щодо вільної торгівлі з цією країною. Доступ на ринки Японії і Республіки Корея ускладнений через високий рівень тарифного і нетарифного захисту ринків. Проте аналіз торговельної політики цих країн показує, що значна частина ринків як сільськогосподарських, так і промислових товарів була відкрита завдяки великій кількості ЗВТ. Для покращення конкурентних позицій України на ринках Японії та Республіки Корея доцільно ініціювати переговори щодо вільної торгівлі з цими країнами.

Ключові слова:багатополярна глобалізація, торгівля, торговельна політика, Китай, Індія, Японія, Республіка Корея, промислова політика, регіональні торговельні угоди