В статті досліджується розвиток світової торгівлі послугами. Розглядаються умови розвитку зовнішньої торгівлі українськими послугами. Запропоновано заходи щодо збільшення експорту українських послуг.

Ключові слова:

Розглянуто вплив розширення Європейського Союзу на прямі іноземні інвестиції в економіку України і зовнішню торгівлю вітчизняними послугами. Проаналізовано різні аспекти інвестиційної діяльності і торгівлі послугами у контексті підготовки країн-претендентів до вступу в Євросоюз. Запропоновано заходи щодо послаблення можливих негативних наслідків від розширення Європейського Союзу на схід для економіки України .

Ключові слова:

Розглянуто проблему прогнозування кон’юнктурних змін і ділових циклів із ви-користанням композитних випереджувальних індикаторів. Проаналізовано теорію ділових циклів, методологію і практику прогнозування кон’юнктурних змін. Із використанням методів сезонного згладжування, регресійного аналізу, аналізу піків і впадин зроблено відбір циклічних індикаторів для вітчизняної еко-номіки

Ключові слова:

Досліджено вплив зовнішніх факторів на кон’юнктуру внутрішніх ринків зер-нових, цукру та олії. Особливу увагу приділено зв’язку між внутрішньою ціною та ціною світового ринку. Проаналізовано зміну кон’юнктури світового і внут-рішнього ринку агропродовольчої продукції у 2001–2010 рр., що дало можли-вість виявити їхній взаємозв’язок і певним чином прогнозувати вплив зовнішніх чинників на кон’юнктуру внутрішнього товарного ринку

Ключові слова:наднаціональні структури, процес глобалізації, кон’юнктура внутрішніх ринків, зовнішній ринок, світовий ринок, показники кон’юнктури ринку, динаміка світових цін, антиглобалізаційні настрої, конкурентоспроможні виробництва, параметри світового ринк

Розглянуто питання існуючих нетарифних бар'єрів у торгівлі між Україною та Митним союзом (Російською Федерацією, Білоруссю, Казахстаном), особливості та відмінності формування нової системи технічного регулювання у країнах ЄЕП / Митного союзу та в Україні. Зроблено висновки стосовно доцільності застосування в Україні технічних регламентів на альтернативній основі. Проведено оцінку потенційних втрат у зовнішній торгівлі України від запровадження ЄЕП / Митним союзом технічних регламентів на аналогічні промислові та сільськогосподарські товари, проаналізовано випадки заборон на ввезення товарів до країн Єдиного економічного простору.

Ключові слова: зовнішньоторговельна політика, торговельні угоди, нетарифні бар'єри, технічні регламенти

Запропоновано оригінальну комплексну методику оцінки масштабів імпортозалежності ринку продовольчих товарів України. На її основі досліджено динаміку імпорту на внутрішньому ринку агропродовольчих товарів упродовж 2004–2015 рр. Визначено рівень і динаміку імпортозалежності ринку продовольчих товарів у цілому та у розрізі окремих товарних груп. Виявлено основні фактори зростання імпорту і запропоновано шляхи зменшення його присутності на внутрішньому ринку.

Ключові слова: імпорт агропродовольчих товарів, ринок агропродовольчих товарів, імпортозалежність, конкурентоспроможність

Виокремлено глобальні тенденції та чинники, що формують актуальний стан світової торгівлі. Визначено головні компоненти зміни українського експорту в географічній структурі. Розглянуто особливості зовнішньої торгівлі з найбільш значними за обсягами українського експорту країнами та особливості зміни зовнішньоекономічної кон'юнктури на традиційних для українського експорту товарних ринках. Головний акцент у статті зроблено на викликах та ризиках витиснення українських експортерів з традиційних ринків, на підставі чого запропоновано заходи адаптації та підвищення конкурентоспроможності вітчизняних експортерів, зокрема, в частині додаткових інституційних інструментів зменшення нетарифних бар'єрів у зовнішній торгівлі.

Ключові слова: світова торгівля, кон'юнктура, експорт, протекціонізм, нетарифні бар'єри, торговельні угоди, конкурентоспроможність

Викладено результати дослідження наслідків для вітчизняного ринку спожив-чих товарів після набуття Угодою про асоціацію між Україною та ЄС чинності. Проаналізовано динаміку експорту вітчизняних споживчих товарів до ЄС упродовж 2016–2017 рр. Визначено групи споживчих товарів, експорт яких до європейських країн зріс найбільше. Упродовж 2016–2017 рр. із 115 товарних груп зростання експорту було зафіксовано по 96 товарних групах , а по 19 товарних групах – зниження. Щодо значної частини товарних груп у 2017 р. було зафіксовано рекордні обсяги експорту до ЄС за останні 10 років.
Угода про асоціацію найбільше посприяла виходу на європейський ринок експортерів таких товарів, як: м'ясо та їстівні субпродукти свійської птиці; меблі; побутова техніка; цукор; консервовані томати; маргарин і подібні харчові сумiшi; вершкове масло. Зниження експортних поставок до ЄС було зафіксовано для окремих видів одягу і взуття, які виготовляються за давальницькою схемою, для окремих агропродовольчих товарів (фруктові та овочеві соки, виноградні вина тощо), товарів побутової хімії тощо. Це зменшення було пов'язано частково із погіршенням кон'юнктури для цих товарів на європейському ринку, а частково – із погіршенням умов виробництва в Україні. Незважаючи на зменшення експорту по окремих видах одягу і взуття, загалом експорт то-варів легкої промисловості до ЄС упродовж 2014–2017 рр. зростав. Обсяги експорту фруктових і овочевих соків у 2016–2017 рр. повернулись до свого нормального багаторічного рівня після "кон'юнктурного сплеску" 2013–2015 рр.
Дослідження показали, що впродовж 2016–2017 рр. суттєвої експансії імпорту споживчих товарів із країн ЄС не відбулося. Виняток становлять практично тільки дві групи товарів: 1) легкові автомобілі, 2) одяг, що використовувався. Для протидії експансії імпорту легкових автомобілів запропоновано підвищити імпортне мито на цю групу товарів відповідно до Угоди про асоціацію.
Імплементація директив ЄС щодо оподаткування алкогольних напоїв і тютю-нових виробів призвела до зростання цін і обсягів тіньового ринку цих товарів. У цьому контексті обґрунтовано доцільність запровадження мінімальної ціни на тютюнові вироби.

Ключові слова: Угода про асоціацію між Україною та ЄС, ринок споживчих товарів, експорт та імпорт споживчих товарів, мінімальні ціни на тютюнові вироби

Проаналізовано структуру торговельних потоків між Україною і Китаєм і обґрунтовано, що найбільш імовірним сценарієм розвитку торгівлі з КНР є посилення сировинної орієнтації вітчизняного експорту та збільшення імпортозалежності України від китайських промислових товарів. Імовірність такого сценарію зростає з огляду на несиметричність тарифних режимів України та Китаю, що створює нерівні умови у взаємній торгівлі, більш вигідні для Китаю. Встановлено, що навіть у разі лібералізації тарифних режимів у результаті переговорів щодо зони вільної торгівлі між Україною та Китаєм Україна не може розраховувати на стабільне нарощування обсягів експорту агропродовольчої продукції в Китай унаслідок особливостей митного нетарифного регулювання агропродовольчих ринків КНР. Обґрунтовано, що основними напрямами державної політики сприяння розвитку сільськогосподарського експорту в Китай є просування експорту кукурудзи відповідно до кредитної угоди 2012 р. між Державною продовольчо-зерновою корпорацією України та Експортно-імпортним банком Китаю та експорту соєвих бобів з огляду на можливість заміщення США на імпортному ринку сої, яка відкрилася у зв'язку із торговельними суперечками між США та Китаєм у 2017–2018 рр. Негативні тенденції у взаємній торгівлі зумовлюють також необхідність активної державної політики просування на ринки Китаю товарів переробної промисловості України, насамперед харчової та приладобудування, які мають попит на ринках КНР.
Обґрунтовано, що імпортозалежність вітчизняного внутрішнього ринку залишається значною без помітних ознак зменшення і може надалі зрости у разі лібералізації торгівлі з КНР. Встановлено, що впродовж останніх 15 років імпорт китайських товарів до України збільшується як абсолютно, так і відносно, і у 2018 р. його вартість становила 13% від загальної вартості імпорту товарів в Україну. Найбільші обсяги імпорту припадають на: телекомунікаційне обладнання (особливо мобільні телефони); електронні вироби (комп'ютери); товари легкої промисловості (іграшки, взуття); чорні метали (плакований прокат з вуглецевої сталі). Китайський дешевий імпорт може загальмувати відродження вітчизняної обробної промисловості, що поступово відбувається після різкого спаду 2013–2015 рр.
Враховуючи високі ризики погіршення торговельного балансу країни внаслідок лібералізації торгівлі з КНР, створення ЗВТ з Китаєм на сучасному етапі розвитку України не є доцільним. Відмова від створення ЗВТ з Китаєм не вплине на залучення китайських інвестицій у рамках ініціативи уряду Китаю "Один пояс, один шлях". Основними бар'єрами у взаємній торгівлі є транспортні витрати, на подолання яких спрямована ця ініціатива, і нетарифні заходи, ефективним інструментом подолання яких є імплементація Угоди про спрощення процедур торгівлі СОТ.

Ключові слова: Китайська Народна Республіка, Угода про зону вільної торгівлі (ЗВТ), торговельний режим, експорт, імпортозалежність, захист внутрішнього ринку

Досліджено досвід формування зон вільної торгівлі (ЗВТ) Китаю з країнами Азії, Океанії, Європи і Південної Америки. Проаналізовано динаміку двосторонньої торгі-влі та змін у товарній структурі після набуття угодами про ЗВТ чинності. Узагаль-нено позитивні ефекти і негативні наслідки функціонування ЗВТ з КНР для країн Азії, Океанії, Європи і Південної Америки. Зроблено прогноз можливих позитивних ефектів і негативних наслідків для вітчизняної економіки від лібералізації торговельних відносин з КНР .
Станом на серпень 2019 р. Китай мав чинні двосторонні угоди про ЗВТ з 20 краї-нами і щонайменше з 20 країнами тривав підготовчий процес. Мета статті – проаналізувати ефективність функціонування ЗВТ з Китаєм для його торговельних партнерів, зокрема, Австралії, В'єтнаму, Ісландії, Малайзії, М'янми, Нової Зеландії, Пакистану, Перу, Філіппін, Чилі, Швейцарії. Для дослідження було використано дані за 1999–2017 рр.
Оскільки впродовж 1999–2017 рр. економіка Китаю швидко розвивалась, усі досліджувані країни збільшили свій експорт до КНР. Шість країн із одинадцяти після набуття угодами про ЗВТ чинності наростили експорт до Китаю більше, ніж за аналогічний період до угоди. Китай після набуття угодами про ЗВТ чинності збільшив експорт до восьми з одинадцяти своїх зовнішньоторговельних партнерів.
Після укладання угод про ЗВТ структура експорту двосторонньої торгівлі стала більш диверсифікованою як для Китаю, так і для його зовнішньоторговельних партнерів. Про це свідчить динаміка таких показників, як частка в експорті шести основних товарних груп; кількість товарних груп, обсяги експорту яких були нульовими, а стали ненульовими; кількість товарних груп, обсяги експорту яких перебільшили 1 млн дол., тобто стали суттєвими.
За критерієм торговельного сальдо Китай після лібералізації отримав вигоди більше, ніж його торговельні партнери. Зокрема, сальдо двосторонньої торгівлі з КНР поліпшили чотири країни, в той час як для семи країн після набуття угодами про ЗВТ чинності воно погіршилося.
У листопаді 2018 р. між українською та китайською сторонами було досягнуто домовленості щодо проведення спільних консультації відносно передумов створення ЗВТ. При цьому слід зазначити, що в Експортній стратегії України на 2017–2021 рр. зазначено: “… ініціювання нових угод про вільну торгівлю мають базуватися виключно на основі проведених досліджень економічної доцільності…”.

Ключові слова:Китайська Народна Республіка, угода про зону вільної торгівлі, ефективність лібералізації, стимулювання експорту, імпортозалежність

Економіка може функціонувати як у звичайних, так і у надзвичайних умовах, до яких відносяться надзвичайний і воєнний стан. Надзвичайні умови виникають час від часу і можуть бути як відносно короткими, так і достатньо тривалими. До функціонування економіки в умовах надзвичайного і воєнного стану можна віднести подолання пандемії та відсіч збройній агресії. Функціонування економіки в умовах надзвичайного і воєнного стану потребує особливих методів державного регулювання, в т. ч. і товарних ринків.
Метою статті було визначити методичні підходи до формування регуляторної політики на товарних ринках в умовах надзвичайного і воєнного стану. Для досягнення мети було поставлено такі завдання: 1) визначити особливості регулювання товарних ринків в умовах надзвичайного і воєнного стану; 2) оцінити ефективність регуляторного впливу; 3) обґрунтувати рекомендації щодо поліпшення регуляторної політики.
Під час проведення дослідження застосовувалися методи виборки і статистичної обробки інформації. Для аналізу використовувалися дані Державної служби статистики України, Міністерства фінансів України, Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Особливу увагу було приділено методам цінового регулювання і збільшення пропозиції на ринках споживчих товарів.
Однією з головних особливостей функціонування економіки в умовах пандемії COVID-19 і воєнного стану є порушення звичайних ланцюгів постачання товарів. На ринках виникає товарний дефіцит, який стимулює зростання цін. Тому одними з головних завдань регуляторної політики на товарних ринках є стимулювання пропозиції і стримування темпів інфляції. З цією метою впродовж 2020–2022 рр. було запроваджено комплекс заходів: спрощено процедуру започаткування бізнесу, знижено податкове навантаження, проведено дерегуляцію ціноутворення, обмежено експорт, знижено бар'єри для імпорту, запроваджено декларування наміру підвищення ціни, встановлено граничні ціни тощо.
У результаті проведених досліджень було виявлено: 1) високу ефективність впливу на цінову динаміку експортних обмежень і податкових пільг; 2) низьку ефективність декларування наміру підвищення ціни щодо стримання темпів інфляції; 3) відносно високу ефективність встановлення граничних цін під час пандемії і низьку ефективність в умовах воєнного стану; 3) доцільність запровадження вільних цін на ринках товарів істотної соціальної значущості за наявності великого рівня конкуренції між постачальниками; 4) вагоме значення конкуренції між постачальниками для подолання дефіциту і цінової стабільності.
Для поліпшення регуляторної політики в умовах надзвичайного і воєнного стану було обґрунтовано такі рекомендації, як: 1) скасувати встановлення граничних цін на ринках із високим рівнем конкуренції; 2) спростити процедуру декларування наміру підвищення ціни і посилити контроль за її виконанням; 3) сформувати стратегічні запаси товарів істотної соціальної значущості на випадок надзвичайного і воєнного стану

Ключові слова:державне регулювання, товарні ринки, надзвичайний стан, воєнний стан, пандемія COVID-19, регулювання цін, граничні ціни, декларування зміни ціни, подвійні ціни