У даній статті розглядаються питання, пов'язані з аналізом змін у економічному середовищі України, ключових проблем 2000 р., головних напрямків державної економічної політики, якісних змін в секторних макроекономічних пропорціях обороту ВВП і галузевих пропорціях цінового перерозподілу доходів, а також прогнозні очікування щодо розвитку економіки України у 2000 р.

Ключові слова:

У статті оцінюється загальноекономічна кон’юнктура, характер динаміки галузевих складових валового внутрішнього продукту, а також макроекономічні структурні перетворення та ступінь їх гармонізації. Враховується можлива дія основних позитивних і негативних чинників економічного зростання, наводяться припущення щодо зміни економічного середовища в країні, а також здійснюється оцінка основних макроекономічних показників України на ІV квартал та 2000 р. в цілому.

Ключові слова:

Ключові слова:

Ключові слова:

Наведено характеристику основних тенденцій в економіці України в поточному році та оцінка основних макропоказників на 2002 рік. Особливу увагу приділено очікуванням щодо зміни характеру економічних процесів другої половини року у порівнянні з першою, коли мав місце вплив виборчої кампанії із посиленням споживчих процесів на противагу інвестиційним. Розкриваються причини цьогорічного перерозподілу доходів між інституційними секторами економіки, дефляції, зростання конкурентоспроможності економіки та інших важливих макроперетворень

Ключові слова:

.Пропонується аналіз трансформаційних структурних зрушень в розподілі валового наявного доходу України в розрізі інституційних секторів економіки, моделей відтворення ВВП, основних чинників та наслідків найважливіших галузевих структурних зрушень, що супроводжували окремі етапи періоду трансформації економіки України. Визначаються макроструктурні чинники кризових явищ та передумови динамічного виходу з кризи.

Ключові слова:

Аналізується макроекономічна ситуація в Україні січня 2004 р. з короткими підсумками і висновками щодо особливостей головних чинників та тенденцій економічного розвитку в Україні у 2003 році. Особливу увагу приділено структурним процесам в попиті, пропозиції, зовнішній торгівлі, а також динаміці цінової конкурентоспроможності економіки України і ціновим процесам

Ключові слова:

Аналізується макроекономічна ситуація в Україні за сім місяців 2004 р. з короткими підсумками і висновками щодо особливостей структурних процесів, їх головних чинників та тенденцій, а також соціальних індикаторів. Особливу увагу приділено структурним процесам у внутрішньому попиті та пропозиції

Ключові слова:

Висвітлюються загрозливі викривлення в структурі розподілення валового на-явного доходу між інституційними секторами економіки України. Насамперед це перерозподіл доходу в корпоративних секторах економіки на користь фі-нансових корпорацій через канал завищених чистих доходів від власності, що призводить до звуження інвестиційних джерел у реальному секторі економіки. По-друге, це перерозподіл доходів між сектором загального державного управління та сектором домогосподарств за рахунок нарощення розриву між отриманими та сплаченими соціальними трансфертами, що вплинуло на зменшення рівня валового наявного доходу сектора ЗДУ до небезпечно низького рівня та відповідно – нарощення державного боргу

Ключові слова:валовий наявний доход, інституційні сектори економіки, безпечний рівень валового наявного доходу, доходи від власності, соціальні трансферти, валове нагромадження основного капіталу, викривлення в структурі валового наявного доходу

Висвітлюються причини та наслідки деструктивних змін у розподілі валового наявного доходу (ВНД) між інституційними секторами економіки в 2012 р. Насамперед це високий рівень чистого відпливу доходів від власності з реального сектора економіки на користь фінансових корпорацій через високу вартість кредитування з ефектом зниження заощаджень підприємств, що вплинуло на затухання інвестиційних процесів у поточному році. По-друге, це падіння рівня ВНД у секторі загального державного управління через високу різницю між отриманими та сплаченими соціальними трансфертами з впливом на наро­щення державного боргу. Даються рекомендації щодо гармонізації структури ВНД шляхом оздоровлення державних фінансів, зменшення рівня урядових запозичень, запровадження обмеження відсоткових ставок за депозитами та кредитами з контролем НБУ та встановлення коригуючих коефіцієнтів за внесками банків у ФГВФО залежно від відсоткових ставок за депозитами.

Ключові слова:валовий наявний доход, інституційні сектори економіки, безпечні рівні секторного валового наявного доходу, доходи від власності, соціальні трансферти, валове нагромадження основного капіталу, викривлення в структурі валового наявного доходу

Показано, що у період з 2008 р. в Україні має місце посилення негативних структурних зсувів у розподілі валового наявного доходу, що призводить до хронічного дефіциту ресурсів у секторах загального державного управління (ЗДУ) і нефінансових корпорацій (НК) та, відповідно, до нарощення боргових пірамід. У результаті гальмуються як інвестиційні процеси, так і динаміка ВВП. Державний сектор через ринок ОВДП продовжує опосередковано негативно впливати на вартість кредитування, що підтримує механізм надмірного відпливу доходів із реального сектора у сектор фінансових посередників із втратою інвестиційних ресурсів для економіки. Продовження випереджального зростання доходів та витрат населення в умовах відсутності достатнього інвестування оновлення виробництва веде до щорічної втрати вітчизняними виробниками частки внутрішнього ринку

Ключові слова:

Доведено, що в Україні останніми роками спостерігалися деформації в інсти-туційній структурі валового наявного доходу (ВНД) зі значним зниженням його частки у секторі нефінансових корпорацій і через це сформовано і закріплено деінвестиційну модель економіки. Подальше недофінансування процесів від-новлення основних фондів несе загрозу економічного занепаду країни навіть в умовах активізації світової торгівлі, оскільки вітчизняні виробники продов-жуватимуть втрачати свою присутність як на зовнішньому, так і на внут-рішньому ринках.

Ключові слова:викривлення структури валового наявного доходу, інституційні сектори економіки, доходи від власності, соціальні трансферти, капітальні трансферти, прожитковий мінімум, соціальні стандарти

Продовження досліджень автора щодо негативного впливу значних деформації в інституційній структурі валового наявного доходу на динаміку інвестицій і ВВП. Структурний аналіз балансів доходів і витрат інституційних секторів уперше розглянуто в розрізі їхніх підсекторів. Це дозволило з'ясувати внутрішньосекторні дисбаланси, насамперед, що збільшення профіциту балансів одних підсекторів призводить до дефіцитів балансів інших, а консервація хронічної фінансової "анемії" сектора приватних нефінансових корпорацій знижує рівень та ефективність використання національних заощаджень і гальмує вихід економіки з інвестиційної кризи.

Ключові слова: викривлення структури валового наявного доходу, баланси доходів і витрат інституційних секторів економіки в розрізі підсекторів, доходи від власності, соціальні трансферти, капітальні трансферти, соціальні стандарти, валові заощадження, відсотки за

Стаття продовжує тему попередніх публікацій автора щодо макроструктурних процесів в економіці. Для кожного з інституційних секторів досліджено вплив позитивних і негативних компонентів на формування валового наявного доходу, валових заощаджень як ресурсу розвитку з розкриттям причин формування дефіцитів у одних секторах і профіцитів у інших. Обґрунтовано основні напрями державної політики щодо гармонізації розподілу ВНД між інституційними секторами економіки і підвищення загального рівня валових заощаджень як основної передумови виходу з інвестиційної кризи.

Ключові слова: рівень валових заощаджень, секторна структура валових заощаджень, складові доходу інституційних секторів економіки, чинники впливу на валові заощадження нефінансових корпорацій, доходи від власності, соціальні трансферти, капітальні трансферти, соці

Наведено результати дослідження макроструктурних чинників, які впливали на формування інвестиційних джерел розвитку і глибину кризових падінь у період з 1991–2015 рр. в економіці України. З'ясовуються причини структурних змін валового наявного доходу у розрізі інституційних секторів економіки та їх вплив на рівень валових заощаджень, валового нагромадження основного капіталу та, відповідно, – на формування моделі розвитку або моделі занепаду економіки.

Ключові слова:інвестиційний потенціал, інвестиційна криза, валові заощадження, валове нагромадження основного капіталу, інституційні сектори економіки, макроструктурні деформації, чисті запозичення, офшоризація економіки

Наведено результати порівняльного аналізу структурних показників економіки України та країн ОЕСР на різних етапах обороту ВВП у консолідованому вигляді та в секторному розрізі. З'ясовуються причини відмінностей макроструктурного дизайну країн, а саме: чинники формування валового наявного доходу інституційних секторів економіки, їх внески у валове заощадження та валове нагромадження основного капіталу, а також оцінюються перспективи макроструктурної конвергенції України щодо параметрів найбільш інституційно розвинених країн ЄС.

Ключові слова: макроструктурний дизайн економіки, валовий наявний дохід, валове заощадження, валове нагромадження основного капіталу, сектор загального державного управління, нефінансові корпорації, сектор домашніх господарств, доходи від власності, офшоризація ек

Наведено результати моніторингу ключових параметрів інституційних секторів економіки України, об'єднаних автором у макроструктурне інституційне табло, яке дозволяє зафіксувати основні макроструктурні зсуви в розподілі валового наявного доходу між основними учасниками українського ринку і секторні дисбаланси, що сигналізують про ризики можливої економічної дестабілізації. Табло також дозволяє з'ясувати чинники, що вплинули на виявлені зміни, включаючи політичні, і, відповідно встановити напрями корекції економічної політики.

Ключові слова: макроструктурне інституційне табло, секторна структура, валовий наявний дохід, секторні дисбаланси, чисте кредитування, чисте запозичення, зовнішній борг, кредитування секторів економіки, сектор загального державного управління, нефінансові корпорац

Наведено досвід створення системи завчасного виявлення макроекономічних дисбалансів та запровадження процедури їх усунення у країнах – членах ЄС. Розглянуто основні складові такої системи: методологію, нормативно-правову базу та результати. Доведено, що в Україні відсутній механізм попередження кризових явищ і даються рекомендації щодо запровадження завчасного виявлення макроекономічних дисбалансів та реалізації системних заходів з метою їх виправлення. Для моніторингу внутрішніх дисбалансів запропоновано основні показники макроструктурного інституційного табло; для зовнішніх – табло зовнішньоекономічних дисбалансів; а також табло трудової активності та табло соціальних дисбалансів.

Ключові слова: система попередження макроекономічних криз, процедура макроекономічного дисбалансу, макроструктурне інституційне табло, табло зовнішніх дисбалансів, табло соціальних дисбалансів, табло трудової активності

Розглянуто основні фактори економічного зростання в економіці України, починаючи з макроструктурних зсувів у доходах інституційних секторів економіки, які мали наслідком започаткування відновлення рівня валового заощадження та валового нагромадження основного капіталу, що дозволило підвищити потенціал пропозиції. Проаналізовано вплив поточної активізації інвестиційного та споживчого попиту, а також зовнішнього попиту на динаміку ВВП, причини посилення імпортної складової на українському ринку. З'ясовано, що попри покращення фінансових результатів діяльності підприємств, валове заощадження сектора нефінансових корпорацій капіталізується недостатньо через структурні перекоси в розподілі доходів у розрізі видів економічної діяльності із концентрацією фінансових ресурсів у добувній промисловості. А частка чистих прибутків виробників інвестиційних та споживчих ресурсів залишається невеликою, що зменшує їх інвестиційний потенціал та платоспроможність. Ресурсна база банківської системи у свою чергу слабо поповнюється заощадженнями населення, оскільки переважна частка населення загалом не має грошових заощаджень, а більш заможні верстви повільно повертають свої заощадження в банки. Доведено, що неприборкана інфляція блокує досягнення макроекономічної стабілізації, а брак кредитування не дозволяє вітчизняним виробникам адекватно реагувати на зростаючий споживчий та інвестиційний попит. Акцентовано увагу на тому, що активізувавши споживче кредитування, банківська система створила асиметрію між фінансовою підтримкою споживчого попиту та слабкою кредитною підтримкою вітчизняних виробників споживчих товарів, що віддзеркалюється у нарощенні імпорту навіть по групі продовольчих товарів, де українські виробники мають усі можливості тримати свою частку ринку за умови їх кредитної підтримки. Звідси найбільш песимістичні очікування залишаються щодо потенціалу вітчизняних виробників у частині імпортозаміщення та нарощення несировинного експорту. Більш того, беручи до уваги розбіжність між потребами підприємств у отриманні кредитів та відсутність мотивації банківської системи до відкриття кредитних "вікон", очікується подальша втрата часток вітчизняних виробників як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках, оскільки в Україні відсутні інструменти їх підтримки, а банківська система дає ресурс споживачам та імпортерам споживчих товарів.

Ключові слова: економічне зростання, валове заощадження, валове нагромадження основного капіталу, валовий наявний дохід, інституційні сектори економіки, капітальні інвестиції, капіталізація валового заощадження, фінансові результати діяльності підприємств, кредиту

Наукове обґрунтування норми заощадження є одним із ключових питань у моделях економічного зростання та фундаментальним параметром економічної архітектоніки з огляду на довгострокову динаміку зростання і структури сукупного попиту. Метою статті є демонстрація генезису теорії норми валового заощадження, починаючи з класиків політичної економіки, до теоретичних обґрунтувань ендогенізації норми заощаджень у моделях економічного зростання і далі – детальний розгляд складових валового заощадження з аналізом чинників, що впливають на його рівень на базі статистичних даних. Саме емпіричний аналіз дає можливість перевірити достовірність теоретичних концепцій та з'ясувати справедливість висновків теоретиків. Показано велику прірву між класичним баченням норми заощадження як результату дії природного закону, що веде до саморегуляції параметрів відтворення ВВП, з одного боку, та суто раціональних поглядів, що сформувалися в період становлення і розвитку теорії, та моделей економічного зростання – з іншого. На базі емпіричних досліджень доведено, що норма заощадження та норма нагромадження капіталу відрізняються в економіках різних країн і залежать від: ступеня втручання держави в розподіл валового наявного доходу між інституційними секторами економіки та у структурування домашніх господарств за рівнем доходів, рівня державних соціальних трансфертів, глибини дисбалансів доходів та витрат інституційних секторів економіки і, відповідно, – їх чистих запозичень і накопичених боргів, а також фази економічного циклу, в якому перебуває економіка країни, та якості інвестиційного середовища. Практичне значення дослідження важливе для обґрунтування фіскальної політики, особливо щодо її впливу на рівень валового заощадження сектора нефінансових корпорацій і сектора державного управління, а також рівня державних соціальних і капітальних витрат.

Ключові слова: норма валового заощадження, оптимальний рівень валового заощадження, ендогенізація норми заощадження, рівень нагромадження капіталу, інституційні сектори економіки, складові валового заощадження, розподіл доходів, макроекономічне моделювання, нерівн

Статтю присвячено аналізу внутрішніх інституційних структурних детермінант валового заощадження (ВЗ) в Україні з метою виявлення причин критичного падіння рівня ВЗ і, відповідно, – валового нагромадження основного капіталу (ВНОК) у 2019–2021. Діагностика проведена на базі показників річних та квартальних національних рахунків України із визначенням позитивних та негативних чинників впливу на рівень ВЗ у розрізі інституційних секторів економіки, а також підсекторів сектора нефінансових корпорацій та сектора домашніх господарств. Такий підхід дав змогу розкрити приховані за усередненими даними причини падіння рівня валового заощадження в Україні, а також зниження капіталізації ВЗ і занурення економіки у глибоку інвестиційну кризу в 2020 р. Показано, що шокове підвищення тарифів у 2015 р. вплинуло на значний перерозподіл доходів та заощаджень між інституційними секторами економіки та їх підсекторами. Виявлено, що з усіх структурних детермінант на коливання рівня ВЗ у підсекторі приватних нефінансових корпорацій найбільше впливають зміни частки валового прибутку (ВП) та масштабний відплив фінансових ресурсів по каналу доходів від власності, розмір якого коливається у тісній залежності від зростання запозичень. На зазначені коливання також впливають нульові та стрибкоподібні цикли у підвищенні мінімальної заробітної плати. Водночас доведено, що неузгодженість тарифної та соціальної політики уряду створила двократний розрив між законодавчо встановленими соціальними стандартами та їх фактичним рівнем, що призвело до значного зниження рівня життя населення, особливо одержувачів доходу від власності та трансфертів, що перетворило їх на хронічних позичальників із від'ємними параметрами валового заощадження. Зазначене негативно вплинуло на ВЗ усього сектора домашніх господарств.
Поглиблення аналізу до структурних детермінант ВЗ підсекторів домашніх господарств, показало, що високі рівні ВЗ підсектора самостійно зайнятих працівників та підсектора роботодавців не відповідають низьким рівням їх валового нагромадження основного капіталу, тобто значна частка ВЗ зазначених підсекторів не стає повноцінним джерелом для національних інвестицій.
Окреслено напрями бажаних змін у структурних детермінантах ендогенного впливу на рівень ВЗ у секторі домашніх господарств та запропоновано ряд державних заходів, що можуть позитивно вплинути на зміни у розподілі доходів між інституційними секторами та підсекторами і, відповідно, – на рівень ВЗ.
Статтю підготовлено за виконання НДР "Оцінка та прогнози ендогенного зростання економіки України" (реєстраційний № 0120U105803).

Ключові слова:структурні детермінанти, рівень валового заощадження, валовий наявний дохід, інституційні сектори економіки, підсектори сектора домашніх господарств, підсектори сектора нефінансових корпорацій, валове нагромадження основного капіталу, соціальні стан