Представлено авторський метод прогнозування напряму тренду світових цін на нафту на базі СМІ-моделі економічних циклів. Оскільки нафта входить до CRB-індексу, який осереднює ціни на 19 видів сировинних ресурсів, то динаміка цін на нафту та CRB-індекс здебільшого є односпрямованими. Тому метод прогнозування динаміки світових цін на нафту, що пропонується, можна використовувати і для прогнозування динаміки CRB-індексу. Ціновий тренд визначається сукупним попитом, який, у свою чергу, залежить від темпів економічного зростання, від фази економічного циклу США. Відповідно до СМІ-моделі фази економічного циклу визначаються величиною кумулятивної недосконалості ринків для економіки США (?P). Запропоновано два правила для прогнозування напряму цінового тренду нафти (CRB-індексу): 1) ціна знижується між точками мінімального та максимального значення величини ?P; 2) ціна збільшується між точками максимального та мінімального значення величини ?P. Ці правила емпірично тестувалися з використанням середньорічних даних біржових цін на нафту для періоду часу з 1975 р. по 2017 р. Також емпірично показано, що взаємозв'язок між фазами економічного циклу США та поворотними точками динаміки CRB-індексу є критично важливим для точності прогнозування економічного циклу України. На прикладі економіки США показано, що ефект впливу зростання ціни нафти на темпи економічного зростання залежить скоріше від фази економічного циклу, ніж від абсолютного значення ціни. Доки економіка не досягне точки з мінімальним значенням ?P, ціна нафти може встановлювати один абсолютний рекорд за іншим, але це не спричинить рецесії. Водночас, якщо економіка пройде точку мінімального значення ?P, то навіть порівняно незначний зовнішній шок ініціює рецесію (навіть, якщо ціна нафти не досягне абсолютного рекорду). Починаючи з другої половини 2017 р. економіка США пройшла точку локального максимуму, що означає формування тренду зростання цін на нафту та зростання CRB-індексу та подальше прискорення економіки США (пік прискорення очікується близько точки з ?Р=0). Можна очікувати що висхідний напрям цінового тренду спостерігатиметься для всіх видів сировини, поки економіка США не зануриться в чергову рецесію (поки величина ?Р не стане від'ємною). При цьому темпи зростання цін на нафту очікуються в 1,5–2 рази більшими, ніж сьогодні, безпосередньо за 6–12 місяців до початку рецесії (тобто при ?Р?0). За песимістичним сценарієм початок рецесії в США можливий вже у 2020–2021 рр. Тому економіка України може легко зростати темпами, що дорівнюють середнім темпам зростання світових цін на сировину принаймні протягом найближчих 2–3 років. Однак такий щасливий збіг зовнішніх факторів для економіки України, який вже розпочався, не може тривати довго. Особливі проблеми для України можуть виникнути у разі збігу в часі піку виплат за зростаючими зовнішніми боргами та дна рецесії у США (точки локального мінімуму), коли ціни на сировину можуть обвалитись на 50% і більше внаслідок чергового краху на світових біржах. Цей крах різко збільшить вірогідність нової рецесії в Україні, за якої можуть суттєво скоротитись бюджетні надходження в національну економіку. Тому варто вже сьогодні, відстежуючи стан світової економіки та економіки США, готувати заходи для пом'якшення наслідків для національної економіки у разі виникнення кризових явищ на світових ринках.

Ключові слова: прогнозування, ціна нафти, ціна на сировину, бізнес-цикл, темпи економічного зростання, макроекономічна динаміка

Емпірично доведено, що модель датування бізнес-циклів нерозривно пов'язана з визначенням меж періодів стабільності та нестабільності економічного розвитку. Здійснено порівняння методів датування економічних циклів США за моделлю Національного бюро економічних досліджень США (NBER) та за запропонованою у статті СМІ-моделлю циклів. Показано певні конкурентні переваги датування бізнес-циклів на базі СМІ-моделі порівняно з моделлю NBER, у випадку вибору якої можливе виникнення періодів неоднозначності в датуванні. Продемонстровано, що використання авторської СМІ-моделі для датування бізнес-циклів дозволяє уникнути неоднозначностей, що виникають при офіційному датуванні рецесій на базі класичної моделі циклів NBER США. При датуванні бізнес-циклів США за СМІ-моделлю виявлено кумулятивний ефект зниження рівня безробіття, який пояснює, що навіть за порівняно незначних темпів економічного зростання, що, проте, триває достатньо довгий період часу, можна досягти суттєвого сумарного зниження рівня безробіття. Рівняння для визначення показника кумулятивної недосконалості ринків (?Р)відображає поточний баланс між інфляцією, зайнятістю та темпами економічного зростання для кожного моменту реального (календарного) часу та визначає фундаментальні тенденції, які можуть бути посилені (послаблені) випадковими подіями (зовнішні шоки, дії уряду, спекулянтів тощо). Тому, незважаючи на єдину рушійну силу економічних циклів, яка кількісно визначається величиною (?Р), конфігурація кожного реального циклу є унікальною. Показано, що СМІ-модель економічного циклу надає інструментарій для досягнення синергетичного ефекту від різних видів регулювання з метою максимізації темпів економічного зростання та зайнятості за прийнятної інфляції шляхом збільшення тривалості періоду стабільності за одночасного зменшення величини кумулятивної недосконалості ринків.

Ключові слова: бізнес-цикл, датування, рецесія, темпи зростання, стабільність, нестабільність, безробіття, інфляція, регулювання

Показано, що, попри чинний мандат щодо проведення монетарної політики, кінцевою метою останньої (принаймні для центробанків розвинених країн) є контроль над трьома основними макроекономічними показниками: зростанням, зайнятістю та інфляцією. Однак пріоритети реалізації кінцевої мети можуть наштовхнутися на недосконалість макроекономічних моделей та правил монетарної політики, тож одночасно контролювати усі три макропоказники не видасться можливим. У статті пропонується новий інструмент для оптимізації макропоказників та стабілізації циклічної економічної динаміки при здійснення монетарної політики – сукупна кумулятивна недосконалість ринків , тобто відхилення індексу поточних ринкових цін від його «природного» рівня, який є предметом нашого розрахунку. Ця величина є рушійною силою макроекономічної динаміки в запропонованій СМІ-моделі економічних циклів. Обґрунтовано основні конкурентні переваги цього інструменту монетарної політики порівняно з типовими моделями макроекономічної динаміки та правилами монетарної політики (Саймонса, Фрідмена, Тейлора). Зокрема, запропонований показник є справедливим для будь-якої комбінації ринкових умов, для будь-якої економіки та будь-якого моменту реального часу. Він може використовуватись одночасно як: 1) таргет монетарної політики, 2) «просте правило» для повсякденної корекції монетарної політики, 3) функція реакції (reaction function) для оцінки зворотного зв’язку між діями регулятора та впливом цих дій на поточну економічну ситуацію; 4) інструмент для стабілізації циклічної економічної динаміки; 5) інструмент для прогнозування календарного часу настання (закінчення) рецесій та часу зміни макроекономічних трендів. Якщо за допомогою державного регулювання утримувати величину сукупної кумулятивної недосконалості ринків у заданому оптимальному інтервалі (тобто таргетувати лише один показник), використовуючи весь можливий інструментарій як монетарної, так і, за необхідності, інших видів політики (а не тільки облікову ставку або грошову масу), з’являється можливість оптимізувати всі три основні макроекономічні показники. Оптимальність цих показників означає максимізацію темпів економічного зростання та зайнятості за бажаного рівня інфляції для поточної комбінації ринкових умов та для кожного моменту календарного часу, що також сприятиме стабілізаційному впливу на циклічну економічну динаміку. При цьому кожен із трьох макропоказників окремо не таргетується, тобто точно визначити оптимальне значення для кожного з них кількісно не можна, оскільки їх оптимальні значення постійно змінюються в часі разом із перманентною зміною поточної комбінації ринкових умов.

Ключові слова:монетарна політика, інструменти регулювання, економічне зростання, зайнятість, інфляція, прості правила монетарної політики, стабілізація економіки