Подано результати дослідження інституційного простору України й Росії в контексті аналізу рівня довіри до провідних інститутів фінансового ринку. Представлено порівняльний аналіз ефективності законодавчо-правового поля країн щодо захисту прав споживачів фінансових послуг та обґрунтовано необ-хідність формування єдиних критеріїв операційної активності на фінансових ринках країн для запобігання диспропорційного руху ліквідності

Ключові слова:

Представлено особливості інституціоналізації українського фінансового ринку в контексті високого рівня ринкової асиметрії у зв’язку з недостатнім рівнем загальної фінансової культури. Охарактеризовано світовий досвід підвищення фінансової культури населення; обґрунтовано шляхи подолання ринкової аси-метрії соціально-інституційного простору українського фінансового ринку.

Ключові слова:фінансова культура, ринкова асиметрія, інформаційна асиметрія, операційна асиметрія

Охарактеризовано соціоінституційні трансформації грецького суспільства на фоні загальноєвропейського реформування фіскального простору та лібералі-зації закритих професійних ринків в Греції. Обґрунтовано необхідність розвит-ку співробітництва Росії, України та Греції для забезпечення цивілізаційної рів-новаги та соціального оновлення

Ключові слова:соціоінституційні трансформації, лібералізація, закриті професійні ринки, династійна бізнес-традиція

Представлено результати дослідження проблем формування єдиного моне-тарного простору в ЄС, обґрунтовано інверсійний характер процесів створен-ня Єврозони і охарактеризовано ефективність монетарної єдності у кон-тексті її впливу на економічне зростання і зайнятість

Ключові слова:Єврозона, монетарна єдність, фінансовий простір, інверсійний характер

Представлено результати дослідження заходів з упорядкування сек'юритиза¬ції активів у європейській системі фінансово-інституційних координат та її спрямування на посткризове відновлення, продемонстровано суперечності цих процесів як у контексті актуального впливу на операційну активність банківських установ, так і в аспекті фундаментальних трансформацій системи фінансового посередництва, що викликані механізмами сек'юритизації. Обґрунтовано висновки щодо, з одного боку, неготовності фінансово-інституційного середовища України до активного використання механізмів сек'юритизації активів, а з іншого – її явної недоцільності в контексті формування основ посткризового розвитку як з формальних причин, так і з причин глибинного фунда¬ментального характеру.

Ключові слова: сек'юритизація, єврозона, суперечності, ризики, український фінансово-інституційний простір