НА ГОЛОВНУ	Ласкаво просимо на сайт журналу "Економіка і прогнозування"

Статті автора : Рижкова Юлія Олександрівна

№ 3/2018

Економіка в умовах сучасних трансформацій

ЄГОРОВ Ігор Юрійович¹, РИЖКОВА Юлія Олександрівна²

¹ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
²ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»

Інноваційна політика та імплементація розумної спеціалізації в Україні

Ekon. prognozuvannâ 2018; 3:48-64

https://doi.org/10.15407/eip2018.03.048

АНОТАЦІЯ ▼

Підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом (ЄС) визначає необхідність наближення національної практики використання інструментів інноваційної політики до європейських. На сьогодні у країнах ЄС особливу увагу приділяють інноваційному розвитку регіонів на основі розумної спеціалізації. Розумна спеціалізація для дослідницьких та інноваційних стратегій (S3) застосовується переважно у країнах та регіонах ЄС та є основною вимогою для регіонів ЄС, що реалізують програми розвитку за рахунок коштів Європейських структурних та інвестиційних фондів (ESIF).
Ключовою особливістю концепції S3 є те, що вона орієнтована на підтримку унікальних галузей або видів економічної діяльності, які мають бути пов'язані зі спеціалізацією регіонів. У ЄС S3 розглядають як новий інструмент підтримки, що сприятиме зростанню знань у розвинених регіонах, а також стимулюванню розвитку менш розвинених регіонів та країн.
Відповідно до рекомендацій Керівництва з розроблення стратегії S3, цей процес відбувається у шість етапів: 1) аналіз регіонального/національного контексту та потенціалу для інновацій; 2) управління; 3) спільне бачення; 4) визначення пріоритетів; 5) політика, дорожні карти та план дій; 6) інтеграція механізмів моніторингу та оцінки. Тож основна мета дослідження – застосування методології формування S3 для розроблення стратегії розумної спеціалізації в Україні. У статті представлено оцінку наукової та інноваційної системи на національному рівні відповідно до зазначених рекомендацій за кожним із шести етапів, виявлено їх сильні та слабкі сторони. Також репрезентовано т.зв. "колесо оцінювання", що дозволяє візуально представити великий обсяг інформації, отриманої в результаті оцінювання можливостей застосування розумної спеціалізації.
У висновках автори значну увагу приділили головним бар'єрам на етапах розроблення стратегії, які необхідно подолати для успішної імплементації розумної спеціалізації в Україні як на національному так і на регіональному рівнях.

Ключові слова: інноваційна політика, науково-технічна політика, розумна (смарт) спеціалізація, стратегія розумної спеціалізації, регіональна політика, інноваційна система, інноваційна діяльність, пріоритети розвитку

Стаття англійською мовою (cтор. 48 - 64)

Завантажити

Завантажень : 912

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼

№ 4/2022

На рейках воєнної економіки

ГРИГА Віталій Юрійович¹, РИЖКОВА Юлія Олександрівна²

¹ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України“
²ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»

Наука та інновації в Україні: підходи до формування політики в умовах війни

Ekon. prognozuvannâ 2022; 4:88-108

https://doi.org/10.15407/eip2022.04.088

АНОТАЦІЯ ▼

Повномасштабне воєнне вторгнення РФ в Україну, призвело до багатьох викликів для економічного розвитку, який на сьогодні важко уявити без внеску наукових досліджень та інновацій. Перебудова науково-інноваційної системи стає ще одним викликом для українських політиків. Метою статті є аналіз наукової та інноваційної політики в Україні під час воєнних дій та розроблення ряду рекомендацій для післявоєнного відновлення. Для цього було використано декілька методів, зокрема, узагальнення експертної думки, аналіз відповідної наукової та аналітичної літератури та статистичний аналіз.
У статті інноваційна політика розглядається з позицій трьох підходів до її формування в умовах кризи: виробництво інновацій, купівля інновацій та перепрофілювання наявних технологій і розробок. Наразі Україна використовує переважно другий підхід, купуючи та отримуючи сучасне озброєння та техніку. Водночас в Україні з'явилися інноваційні розробки, рівень виробництва яких недостатній для задоволення власних потреб. Після війни Україна навряд чи зможе купувати необхідне озброєння через фінансові обмеження. Таким чином, уряд має у короткостроковому періоді переорієнтувати зусилля на перепрофілювання існуючих розробок. Однак такий підхід не є сталим у довгостроковому періоді, коли потрібна достатньо широка науково-технічна база, яка в екстрених випадках забезпечуватиме швидке перепрофілювання розробок під нагальні потреби. Війна завдала величезної шкоди науково-дослідницькому потенціалу України, який на сьогодні ще не повністю виміряний та кількісно визначений. Існує два типи збитків: фізична втрата дослідницької та інноваційної інфраструктури (наприклад, наукових установ і високотехнологічних підприємств) і «відплив мізків», на яких повинні зосереджуватися політики, які займаються прийняттям рішень у сфері науки. З огляду на зазначене пропонується набір політичних заходів задля вирішення викликів, до яких призвела війна, у сфері науки та інновацій.

Ключові слова:ДіР, наукова та інноваційна політика, наука, війна, збитки, відновлення, економічний розвиток

Стаття українською мовою (cтор. 88 - 108)

Завантажити

Завантажень : 108

П	В	С	Ч	П	С	Н

1	2	3	4	5	6	7
8	9	10	11	12	13	14
15	16	17	18	19	20	21
22	23	24	25	26	27	28
29	30

№ 3/2018

АНОТАЦІЯ ▼

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼

№ 4/2022

АНОТАЦІЯ ▼

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼

Календар подій