Визначені актуальні проблеми щодо забезпечення надійності та ефективнос-ті функціонування вітчизняної електроенергетики. Обґрунтовано необхід-ність трансформації існуючої системи управління та регулювання на основі інтеграції інформаційно-комунікаційних та енергетичних технологій. Запропоновано механізми та заходи впровадження інформаційних систем у процеси моніторингу, управління та регулювання роботи енергосистеми України

Ключові слова: інтелектуальна енергосистема, управління попитом, надійність енергозабезпечення, якість електроенергії, технологічна платформа

Розглянуто питання існуючих нетарифних бар'єрів у торгівлі між Україною та Митним союзом (Російською Федерацією, Білоруссю, Казахстаном), особливості та відмінності формування нової системи технічного регулювання у країнах ЄЕП / Митного союзу та в Україні. Зроблено висновки стосовно доцільності застосування в Україні технічних регламентів на альтернативній основі. Проведено оцінку потенційних втрат у зовнішній торгівлі України від запровадження ЄЕП / Митним союзом технічних регламентів на аналогічні промислові та сільськогосподарські товари, проаналізовано випадки заборон на ввезення товарів до країн Єдиного економічного простору.

Ключові слова: зовнішньоторговельна політика, торговельні угоди, нетарифні бар'єри, технічні регламенти

Представлено порівняльний аналіз позиції України у глобальному вимірі поширення нетарифних бар’єрів у торгівлі та рівня конкурентоспроможності економік країн світу. Проведено аналіз динаміки обсягів і структури зовнішньої торгівлі між Україною та ЄС. Визначено найбільш суттєві технічні бар’єри для просування української продукції на європейський ринок та проблеми адаптації вітчизняних товаровиробників до змін у режимі зовнішньої торгівлі. Здійснено оцінку рівня гармонізації систем технічного регулювання України та ЄС. Означені перспективні з точки зору збільшення експорту до ЄС галузі вітчизняної промисловості. Зроблено висновки та надано пропозиції щодо удосконалення системи технічного регулювання України.

Ключові слова: зона вільної торгівлі, конкурентоспроможність, сталий розвиток, технічні бар’єри у торгівлі, система технічного регулювання, технічні регламенти, стандартизація, сертифікація, нотифікація

Виокремлено глобальні тенденції та чинники, що формують актуальний стан світової торгівлі. Визначено головні компоненти зміни українського експорту в географічній структурі. Розглянуто особливості зовнішньої торгівлі з найбільш значними за обсягами українського експорту країнами та особливості зміни зовнішньоекономічної кон'юнктури на традиційних для українського експорту товарних ринках. Головний акцент у статті зроблено на викликах та ризиках витиснення українських експортерів з традиційних ринків, на підставі чого запропоновано заходи адаптації та підвищення конкурентоспроможності вітчизняних експортерів, зокрема, в частині додаткових інституційних інструментів зменшення нетарифних бар'єрів у зовнішній торгівлі.

Ключові слова: світова торгівля, кон'юнктура, експорт, протекціонізм, нетарифні бар'єри, торговельні угоди, конкурентоспроможність

Розглядаються питання формування в Україні ефективного енергомашинобудівного сектора як інтеграційної структури для координації розробки і виробництва енергетичного устаткування для потреб енергетичного комплексу України, а також потреб міжгалузевого та галузевого промислового розвитку і технічного переоснащення, що посилюватиме науково-технічний потенціал та інноваційний розвиток економіки.
Досліджено питання збільшення частки вітчизняних комплектуючих енергообладнання для комплексного розвитку відновлюваної енергетики та енергомашинобудування з метою забезпечення потреб потенціального збільшення використання відновлюваних джерел енергії в контексті енергетичної сталості. Оцінено місткість ринку енергетичного обладнання, обумовлену необхідністю виконання вимог Європейського енергетичного співтовариства щодо відновлюваних джерел енергії, енергоефективності й екології у сегменті малої та середньої енергетики. Сегментовано пропозицію на цьому ринку. Визначено локалізацію виробництва, виявлено точки зростання і структуровано пропозицію на ринку продукції енергомашинобудування. Підтверджено, що переважну частину енергетичного обладнання для багатьох секторів енергетики можливо забезпечити продукцією вітчизняних енергомашинобудівників, також беручи до уваги, що українське обладнання подекуди є дешевшим за зарубіжні аналоги.
Левову частку енергетичного обладнання для різних секторів енергетики (виробництва електроенергії з відновлюваних джерел енергії, використання відновлюваних джерел енергії у сфері теплопостачання у житловому та побутовому секторах, мало- та середньоенергомістких промислових процесах) можливо забезпечити зусиллями українських енергомашинобудівників, враховуючи, що вітчизняне енергоефективне обладнання подекуди є значно дешевшим за зарубіжні аналоги.
Розглянуто напрями та механізми регуляторної політики з метою стимулювання розвитку енергетичного машинобудування в Україні та збільшення присутності продукції цього сектора при вирішенні завдань підвищення енергетичної сталості, зокрема декарбонізації, екологізації та підвищення енергоефективності економіки. Визначено, що процеси інтенсифікації виробництва продукції енергетичного машинобудування характеризуються високими мультиплікативними ефектами, тому розвиток сектора необхідно розглядати як один із драйверів економічного зростання. Оцінено міжгалузевий вплив реалізації потенціалу цього сектора на економіку країни.

Ключові слова: енергетична сталість, енергомашинобудування, відновлювані джерела енергії, науково-технічний потенціал, інноваційний розвиток

Проаналізовано існуючі національні практики та досвід міжнародного співробітництва у сфері цифровізації енергетики. Визначено, що цифровізація енергетики є сучасною тенденцією розвитку енергетичних систем провідних країн світу, хоч передумови, чинники та мотиви її реалізації можуть значно різнитися залежно від національних особливостей. Доведено, що прогрес у формуванні інтелектуальної системи енергозабезпечення національного господарства залежить від низки факторів організаційно-економічного характеру. Проведено секторальний аналіз особливостей процесу цифрових трансформацій у вирішенні окремих завдань розвитку енергетики країни. Визначено необхідність впровадження нового механізму ефективного розвитку перспективних галузей економіки. Проаналізовано європейський досвід формування та розвитку технологічних платформ як базового інструменту реалізації інноваційної політики, економічного зростання стратегічно важливих галузей та технологічного розвитку країн Європейського Союзу. Запропоновано розглядати технологічну платформу як бізнес-модель цифрового розвитку інфраструктурних галузей економіки, зокрема цифровізації енергетичної інфраструктури. Розроблено структуру та представлені можливості технологічної платформи впровадження інтелектуальної енергетичної системи в Україні. Надано пропозиції щодо реалізації концепції інтелектуальної енергетичної мережі в рамках цифрової трансформації економіки України.

Ключові слова: цифрова енергетика, конвергенція технологій, інтелектуальна енергетична система, інформаційно-комунікаційні технології, технологічна платформа