Проведено аналіз загальної ситуації на ринку праці України. Доведено, що галузева структура зайнятості в Україні характеризує процес деіндустріалізації праці. Автори зазначають, що характеристики робочої сили в Україні не відповідають вимогам щодо забезпечення високого рівня конкурентоспроможності та інноваційної модернізації економіки, тривалий час залишається високий попит на некваліфіковану робочу силу. На основі виявлених тенденцій та закономірностей, а також встановлення причинно-наслідкових зв'язків у сфері зайнятості здійснено перспективну оцінку можливих змін у цій сфері. Оскільки інноваційні елементи зайнятості розпорошені за окремими регіонами та секторами економіки, доцільно впроваджувати селективну політику, спрямовану на стимулювання прогресивних змін у соціально-трудовій сфері

Ключові слова:ринок праці, попит на працю, професійна структура зайнятості, професійний розвиток, продуктивність праці, заробітна плата

Головною метою статті було оцінити жорсткість регулювання найму та звільнення працівників в Україні. В основу оцінювання покладено методологію ОЕСР з розрахунку індикаторів захисту зайнятості. Порівняльний аналіз побудовано на міжкраїнному дослідженні основних елементів системи законодавчого захисту зайнятості.

Ключові слова: законодавство про захист зайнятості, методологія ОЕСР, індекс EPL, оцінка жорсткості українського трудового законодавства

Уперше досліджено можливості побудови скорингової моделі для розв'язання завдань прогнозування, класифікації та діагностики ризику на ринку праці, зокрема безробіття.
Розроблення скорингової моделі здійснювалося за допомогою методу бінарної логістичної регресії з використанням програм R, SPSS та MS Excel.
Результат, який дозволила отримати технологія скорингу, – ранжування зайнятих за "потенціалом" втрати ними роботи та виокремлення у структурі робочої сили контингенту, для якого цей ризик більший.
Використання такого результату створить підґрунтя для вироблення рішень з подолання проблем безробіття не інтуїтивно, а на основі формалізованих критеріїв, безпосередньо пов'язаних з імовірністю настання цього ризику.

Ключові слова: скорингова модель, ризик, ринок праці, безробіття

Представлено результати дослідження масштабів, якісних параметрів та структурно-динамічних характеристик зайнятості в транспортному господарстві України. Особливу увагу приділено визначенню напрямів та оцінюванню інтенсивності змін, що відбулися в галузевому, професійному та освітньому складах робочої сили транспорту, а також встановленню рівня взаємозв'язку та взаємозалежності між цими трансформаціями.
Характер виявлених дисбалансів у розподілі зайнятих транспортного комплексу України за професіями та рівнями освіти дозволив зробити обґрунтовані припущення стосовно їхніх причин та напрямів пом'якшення.

Ключові слова: зайнятість, структурні зміни, транспортне господарство України

Досліджено масштаби, якісні параметри та структурно-динамічні характеристики зайнятості в промисловому комплексі України, а також виявлено дисбаланси галузевого ринку праці та визначено механізми підвищення ефективності його функціонування.
Асиметрії промислового сегмента ринку праці розглядаються крізь призму структурної невідповідності попиту та пропозиції ресурсів праці внаслідок низької мобільності робочої сили, неефективності системи професійної підготовки та перепідготовки кадрів і обмеженості доступу до інформації з ринку праці.
Характер виявлених дисбалансів у розподілі зайнятих промислового комплексу України за видами діяльності, професіями, рівнями освіти та оплати праці, а також за типами робочих місць дав можливість зробити обґрунтовані припущення стосовно їхніх причин та напрямів пом'якшення.
Представлено оцінки модернізаційного потенціалу промисловості України в контексті дослідження асиметричності використання її робочої сили. За результатами аналітичних викладок виявлено збільшення стимулів до створення робочих місць у галузях добувної та переробної промисловості, тоді як у сферах постачання електроенергії, газу й пари та водопостачання і поводження з відходами, навпаки, таких стимулів небагато, можливості щодо виробничого нагромадження менші, ніж у добувних та переробних галузях, а отже, і зростання модернізаційного потенціалу обмежене.
Особливу увагу приділено оцінюванню впливу структурних зрушень у зайнятості за видами діяльності на зміну продуктивності праці в промисловості України, що, у свою чергу, дозволило визначити ефект реалокації робочої сили від низько- до високопродуктивної діяльності як важливий фактор підвищення ефективності функціонування та розвитку галузі. Стимулами ж до перерозподілу зайнятості від низько- до високопродуктивної діяльності має стати формування інституційного середовища, яке сприятиме послідовному покращенню якості робочих місць, розширенню і створенню нових продуктивних та вибуттю неефективних. Зокрема, важливе значення має розвиток фінансових інституцій, доступ до кредитів, а також верховенство права.

Ключові слова: дисбаланс, попит, пропозиція, ринок праці, заробітна плата, продуктивність праці, промисловість

Досліджено освітньо-кваліфікаційні особливості та диспропорції регіонального ринку праці в Україні. Виявлено та узагальнено особливості структурно-динамічних характеристик ринку праці промислового регіону (Запорізька область), професійно-галузевої структури зайнятого та безробітного населення. Диспропорційність професійної освіти в області та попиту на кваліфіковану робочу силу розглянута авторами через нерівномірність розподілу зайнятих за професіями та видами економічної діяльності. Це призвело до перекосів у кількісно-якісній структурі ринку праці та посилення невідповідності рівня кваліфікації потребам роботодавців на рівні зазначеного регіону.
Обґрунтовано висновок про автономність траєкторій розвитку професійної освіти та ринку праці робітничих професій у Запорізькій області, що проявляється у надмірній кваліфікації зайнятого населення цього регіону.
За результатами аналітичних викладок виокремлено та комплексно охарактеризовано професійне “ядро” Запорізької області, що охоплює не менше 80% усіх зайнятих за робітничими професіями, та в його структурі виявлено наймасовіші види занять регіону. Порівняльна характеристика професійного “ядра” із потребою роботодавців та їхніми зарплатними пропозиціями дала можливість виявити “вузькі місця” професійної структури зайнятості в регіоні.
Оскільки підготовка робітничих кадрів згідно з політикою децентралізації є прерогативою місцевої влади, саме на рівні регіонів повинні готуватися робітничі кадри, що забезпечують поповнення професійного “ядра”. Доведено, що система підготовки робітничих кадрів у Запорізькій області не спроможна привести підготовку кваліфікованих робітників у відповідність до потреб ринку праці. Особливої важливості у контексті модернізації змісту державної політики у сфері освіти, у т.ч. професійно-технічної, набуває активізація соціального діалогу на регіональному рівні.

Ключові слова: дисбаланс, попит, пропозиція, робітничі кадри, регіональний ринок праці, Запорізька область

У фокусі представленого дослідження – виявлення масштабів, характеру змін та детермінантів професійної гендерної сегрегації на ринку праці України, а також пошук дієвих напрямів вирівнювання гендерних диспропорцій у можливостях і результатах трудової діяльності чоловіків та жінок.
Аналіз гендерної професійної структури зайнятості населення України, а також концентрації чоловіків та жінок у різних професійних групах дозволив виявити асиметричність у розподілі праці за ознакою статі, а також виділити так звані “жіночі” й “чоловічі” види занять. Крім того, встановлено, якою мірою гендерні групи були залучені до загальних зрушень у професійному складі робочої сили економіки країни.
За допомогою індексу дисиміляції Дункана відстежено, яким чином зміни у зайнятості населення проявилися в динаміці рівня гендерної професійної сегрегації на ринку праці України.
Встановлено, що зростання рівня гендерної професійної сегрегації, яке мало місце за досліджуваний період, спричинено зрушеннями у загальній структурі професій, тоді як зміни у концентрації чоловіків та жінок за видами занять дещо ослаблювали ступінь прояву гендерних диспропорцій.
Показано, що зайнятість в Україні є гендерно сегрегованою не лише горизонтально, а й вертикально та оцінено масштаби вертикальної гендерної сегрегації. Виявлено детермінанти вертикального професійного розподілу чоловіків і жінок. А розмежування впливу на ймовірність службового просування особистісних характеристик працівників і параметрів їхніх робочих місць із наслідками дискримінації на вітчизняному ринку праці дало змогу встановити, що бар’єри для кар’єрного зростання жінок значною мірою пов’язані із упередженим до них ставленням та гендерними стереотипами про те, яка саме робота підходить для жінки.
Визначено можливі напрями вирівнювання виявлених гендерних диспропорцій у зайня-тості та забезпечення рівних можливостей чоловіків та жінок у сфері праці.

Ключові слова:професійна гендерна сегрегація, концентрація, структура, зайнятість, ринок праці України

Подано результати дослідження структури та масштабів поширення неформальної зайнятості на ринку праці України. Базуючись на аналізі отриманих оцінок, складено соціально-економічний профіль середньостатистичного працівника, залученого до неформальних трудових відносин. Особливістю дослідження є те, що всі оцінки розглянуто окремо для найманої праці та самозайнятості, що дало змогу виявити внутрішню неоднорідність структури неформальної зайнятості в Україні.
За результатами економетричного моделювання виділено основні соціально-економічні, демографічні, поселенські, професійні та галузеві фактори, що детермінують залученість індивіда до неформальної зайнятості в Україні.
Охарактеризовано основи законодавчо-нормативного регулювання трудових відносин як формального інституту, що впливає на динаміку неформальної зайнятості. Встановлено зв’язок між рівнем гнучкості регулювання ринку праці у країні та масштабами поширення неформальної зайнятості серед її населення. Показано, що в економіках із гнучким регулюванням, як правило, неформальна зайнятість менша.
Базуючись на оцінках та аналізі гнучкості регулювання ринку праці в Україні за такими компонентами як найм, робочий час та скорочення штату працівників (правила та вартість), виявлено "вузькі місця" національного законодавства, які можуть призводити до зростання неформальної зайнятості, що у свою чергу допомогло визначити основні інституційні умови її мінімізації.

Ключові слова:неформальна зайнятість, наймані працівники, самозайнятість, мікродетермінанти, гнучкість регулювання ринку праці

Досліджено функціонування ринку праці України 2019–2021 рр. крізь призму міжстатусних потоків робочої сили, задля чого послідовно застосовано різні методичні прийоми аналітичних досліджень, які, доповнюючи один одного, дозволили проаналізувати ці потоки під різними кутами зору. Так, використовуючи мікродані за показниками щодо робочої сили та їх характеристиками, побудовано ймовірнісні матриці переходів населення України між зайнятістю, безробіттям та економічною неактивністю, припускаючи, що такі переходи відбуваються згідно з марковським процесом. Як результат, виявлено масштаби, характер і домінуючі вектори переміщень українців між трьома основними статусами на ринку праці. На основі алгоритмів розрахунку індексів Шоррокса – проксі-індексів мобільності, здійснено інтегральну оцінку інтенсивності міжстатусного руху на ринку праці України. Аналогічне оцінювання для ряду країн Європи дозволило запропонувати основу для міжкраїнного порівняння рівня мобільності в Україні. За використання економіко-математичного моделювання множинного вибору виявлено соціально-демографічні фактори, які детермінують залученість індивіда до того чи іншого статусу на ринку праці України, а також отримано відповідь на питання про стабільність спостережуваних станів.
Показано, що аналіз міжстатусної мобільності робочої сили забезпечує потужну основу для кращого розуміння функціонування ринку праці, характеризує механізми адаптації останнього та дозволяє спостерігати за спрямованістю й інтенсивністю потоків, які викликають будь-яку конкретну зміну в сукупному рівні зайнятості, безробіття чи економічної неактивності, тим самим перетворюючи відповідні заходи політики на ринку праці на більш цілеспрямовані. Зокрема, оскільки аналізований період позначився зростанням рівня безробіття в Україні, встановлено роль потоків у цій динаміці та розподілі ризику втрати роботи з урахуванням таких соціально-демографічних характеристик індивідів, як стать, вік чи рівень освіти. Розуміння таких зв’язків важливе для вироблення якісних рішень, спрямованих на зниження безробіття в країні.

Ключові слова:мобільність, робоча сила, зайнятість, безробіття, економічна неактивність, ринок праці, Україна