Ключові слова:

Розкрито історичну обумовленість сучасних рис та інституційних бар'єрів розвитку підприємництва в Україні. На основі ретроспективного аналізу трансформації господарського середовища визначено історичні аналогії, що відкривають простір для наукового передбачення актуальних тенденцій розвитку підприємництва.

Ключові слова: історія підприємництва, траєкторія попереднього розвитку, інноваційна діяльність, підприємницьке середовище, інституційна взаємодія держави та підприємницьких структур, економічний розвиток

Проаналізовано існуючі національні практики та досвід міжнародного співробітництва у сфері цифровізації енергетики. Визначено, що цифровізація енергетики є сучасною тенденцією розвитку енергетичних систем провідних країн світу, хоч передумови, чинники та мотиви її реалізації можуть значно різнитися залежно від національних особливостей. Доведено, що прогрес у формуванні інтелектуальної системи енергозабезпечення національного господарства залежить від низки факторів організаційно-економічного характеру. Проведено секторальний аналіз особливостей процесу цифрових трансформацій у вирішенні окремих завдань розвитку енергетики країни. Визначено необхідність впровадження нового механізму ефективного розвитку перспективних галузей економіки. Проаналізовано європейський досвід формування та розвитку технологічних платформ як базового інструменту реалізації інноваційної політики, економічного зростання стратегічно важливих галузей та технологічного розвитку країн Європейського Союзу. Запропоновано розглядати технологічну платформу як бізнес-модель цифрового розвитку інфраструктурних галузей економіки, зокрема цифровізації енергетичної інфраструктури. Розроблено структуру та представлені можливості технологічної платформи впровадження інтелектуальної енергетичної системи в Україні. Надано пропозиції щодо реалізації концепції інтелектуальної енергетичної мережі в рамках цифрової трансформації економіки України.

Ключові слова: цифрова енергетика, конвергенція технологій, інтелектуальна енергетична система, інформаційно-комунікаційні технології, технологічна платформа

Статтю присвячено проблемі співвідношення очікуваних результатів і реальних інституційних, структурних та фінансових наслідків аграрних реформ, спрямованих на капіталізацію землі. Метою публікації є узагальнення позитивного та негативного досвіду селянської реформи 1861 р. щодо змін у відносинах власності та землекористування, бюджетно-фінансовій сфері та зовнішньоекономічній діяльності. Дослідження проведено на основі історико-інституційної методології з використанням інструментарію економічної компаративістики, ретроспективного аналізу та історичної реконструкції.
Встановлено, що відкриття ринку землі та створення системи іпотечного земельного кредиту дозволило збільшити частку приватного землеволодіння селян, проте не перетворило їх на ефективних власників і не вирішило проблеми селянського малоземелля. Зростання цін на землю сприяло розвитку спекуляції нею та підвищенню орендної плати, спонукаючи селян до хижацького використання земель та виснаження ґрунтів без підвищення продуктивності виробництва.
Капіталізація землі та розширення ринку найманої робочої сили сприяли економічному зростанню, збільшенню державних доходів і витрат, подоланню хронічного дефіциту державного бюджету. Водночас зростала кредитна заборгованість селян, викупні платежі виснажували селянські господарства, зменшуючи потенціал капіталоутворення та інвестицій.
Державна політика форсування експорту хліба та підтримки великого аграрного бізнесу дозволила поповнити золотий запас казни, але водночас призвела до збідніння селян, зниження якості експортованого збіжжя, збільшення у ньому частки кормових культур і падіння частки продовольчих культур та готової продукції. В умовах посилення міжнародної конкуренції збільшення пропозиції дешевого зерна зумовило падіння цін, послаблення конкурентних позицій вітчизняних експортерів та зростання залежності економіки від кон'юнктури світових ринків сільськогосподарської продукції, а вітчизняного аграрного бізнесу – від іноземного капіталу.
Розроблено рекомендації уряду щодо врахування історичного досвіду при здійсненні сучасних аграрних перетворень, зокрема, всебічної підтримки фермерства як основної ланки аграрного виробництва і гаранта продовольчої безпеки країни. Їх впровадження сприятиме запобіганню ризиків надмірної концентрації землі, пролетаризації селянства та масової міграції його до міст і за кордон, наростанню екологічних проблем та вразливості економіки внаслідок посилення залежності від кон'юнктури світових ринків аграрної сировини.
Публікацію підготовлено за результатами виконання НДР "Еволюція зовнішньоекономічних зв’язків України (друга половина XVII – початок ХХІ ст.)" (№ ДР 0116U004418).

Ключові слова:аграрна реформа, капіталізація землі, земельна власність, селянський банк, фінансове забезпечення реформи, продуктивність сільськогосподарського виробництва, експорт аграрної продукції

У ювілейній статті представлено творчий та організаційний внесок академіка І. Лукінова у розвиток української економічної науки. Визначено напрями досліджень вченого у радянський період. Обґрунтовано значення новаторських ідей І. Лукінова для подолання негативних тенденцій у функціонуванні планово-централізованої економіки. Розкрито наукову позицію вченого щодо обґрунтування стратегії ринкових перетворень та соціально-економічного розвитку України в добу державної незалежності.

Ключові слова:І. Лукінов, історія економічної науки, НАН України, економічні реформи, стратегія суспільних перетворень

Розроблення стратегії повоєнного відновлення економіки України обумовлює доцільність та важливість врахування міжнародного досвіду. Актуальним завданням є оцінка можливості імплементації засобів економічної політики, які підтвердили свою ефективність на практиці. Разом з тим, необхідно визначити застереження та ризики, пов’язані з реалізацією тих чи інших напрямів політики відновлення.
Метою статті є виявлення інституційних чинників та економічних механізмів, які забезпечили успішність повоєнної відбудови та розвитку Республіки Корея у 1960-х – 1970-х роках. Розкриття позитивного досвіду структурних перетворень передбачає врахування історичних умов, ролі зовнішньої допомоги і внутрішніх джерел економічного зростання.
Використовуються методи компаративного та проблемно-логічного аналізу, інституційно-еволюційний підхід, принцип інтегративності як основа синтезу емпіричних і теоретичних знань, методологічний підхід Ф. Ліста щодо історичної обумовленості форм економічного націоналізму.
Встановлено, що після закінчення Корейської війни, у 1953–1960 рр. внутрішня політика та зовнішня допомога спрямовувалися на вирішення першочергових завдань подолання розрухи та голоду. Розглянуто форми взаємодії держави, підприємницького середовища та зовнішньої допомоги у забезпеченні відбудови та розвитку економіки Республіки Корея у 1960-х – 1970-х роках. Встановлено, що всупереч рекомендаціям, спрямованим на лібералізацію економіки з орієнтацією на розвиток традиційних галузей, уряд Пак Чон Хі поетапно реалізував національну стратегію індустріалізації та досягнення глобальної конкурентоспроможності на ринках високотехнологічної продукції. Цьому сприяли запровадження системи національного планування, фінансова стратегія державно-приватного партнерства, підтримка експортоорієнтованого промислового виробництва. Аграрна реформа, орієнтована на розвиток високопродуктивного родинно-фермерського сільського господарства, сприяла зміцненню продовольчого самозабезпечення та розширенню внутрішнього ринку. Жорстка політика державного перерозподілу донорських коштів забезпечила т. зв. експортну дисципліну для великого бізнесу, завдяки чому національні корпорації – чеболі – стали рушіями інвестиційно-інноваційної модернізації економіки. Визначено основні складові успіху Республіки Корея щодо реалізації національних інтересів економічного розвитку в умовах зовнішньої допомоги у повоєнній відбудові. Дано оцінку можливості та доцільності використання в Україні південнокорейського досвіду.

Ключові слова:повоєнне відновлення, історичний досвід, економіка Республіки Корея, зовнішня допомога, економічна політика, реструктуризація

Ключові слова: