Представлено розрахунки прогнозних обсягів викидів парникових газів прямої дії (ПГ) в Україні до 2020 р. та подальшу перспективу до 2050 р. з використанням оптимізаційної економіко-математичної моделі ""TIMES-Україна"". Результати прогнозування показують, що обсяги викидів ПГ у 2020 р. не перевищуватимуть і половини викидів 1990 р., що відповідатиме зобов'язанням України, взятим у рамках дії другого періоду Кіотського протоколу. Однак досягнення можливої цілі України в 2050 р. не перевищити рівень 50% від 1990 р. вимагатиме запровадження дієвих економічних інструментів для стимулювання технологічної модернізації і запровадження низьковуглецевої моделі економіки України. У статті запропоновано механізми скорочення викидів парникових газів із забезпеченням економічного зростання України

Ключові слова:енергетична система України, модель ""TIMES-Україна"", викиди парникових газів, енергозабезпечення, моделювання, прогнозування

Встановлено, що участь України в першому періоді дії Кіотського протоколу (КП) була неефективною внаслідок невикористання значних можливостей гнучких механізмів КП і залучення інвестицій для скорочення вуглецемісткості економіки. Представлено розрахунки прогнозних обсягів викидів парникових газів (ПГ) в Україні до 2020 р. Вони свідчать, що наша держава не зможе виконати міжнародні зобов’язання щодо другого періоду дії КП у разі ратифікації нею Дохійської поправки (в теперішньому її вигляді), якщо не буде запроваджено дієву, добре аргументовану низьковуглецеву політику, що базується на енергозбереженні, підвищенні енергоефективності, заміщенні вуглецемістких енергоресурсів відновлювальними джерелами енергії і впровадженні інноваційних технологій.

Ключові слова:зміна клімату, Кіотський протокол, викиди парникових газів, моделювання, прогнозування, модель

Досліджено характер і обумовленість існуючої практики формування цін у міжнародній торгівлі природним газом за довгостроковими контрактами та на спотових ринках. Показано напрями трансформації формульного ціноутворення у країнах Європи та визначено цінові ризики забезпечення природним газом вітчизняних споживачів унаслідок імплементації Україною міжнародних зобов'язань в енергетичній сфері

Ключові слова: природний газ, трансфертне ціноутворення, європей-ський ринок газу, вітчизняний ринок газу, лібералізація, довгострокові газові контракти, спотові ціни

Показано, що участь України в новій глобальній кліматичній угоді (Паризькій угоді) несе для України великі потенційні можливості. Вони можуть бути ви-користані для модернізації економіки і підвищення добробуту населення, а також сприятимуть запровадженню стратегії низьковуглецевого розвитку України. Обґрунтовано, що цілі, визначені в Очікуваному національно-визначе-ному внеску (ОНВВ) України до нової глобальної кліматичної угоди, є недостат-ньо амбітними, хоча, можливо, наразі й справедливими. Адже, маючи значний потенціал для скорочення викидів парникових газів, Україна може досягти ви-значених ОНВВ цілей з мінімальними зусиллями. Тому цілі мають бути обов'яз-ково переглянуті до 2021 р. або раніше, коли Паризька угода набуде чинності. Недостатня обґрунтованість зобов'язань може стати перепоною для залу-чення надзвичайно необхідних інвестицій у проекти з реалізації політики низь-ковуглецевого розвитку України.

Ключові слова: зміна клімату, нова глобальна кліматична угода, Па¬ризька угода, очікувані національно-визначені внески, низьковуглецевий розвиток, викиди парникових газів, декаплінг, прогнозування, модель TIMES-Україна

Розглянуто потенціал використання біогазу в Україні, досліджено інструменти регуляторної політики для проектів з виробництва біогазу та надана економічна оцінка їх впливу, а також оцінка впливу біогазових проектів на навколишнє середовище. Результати показують, що реалізація біогазових проектів в Україні зумовлюватиме позитивні макроекономічні ефекти починаючи з 2018–2019 рр. У 2025-2029 рр. додаткове зростання ВВП може досягати 0,3%. Незважаючи на те, що внутрішні споживачі безпосередньо не беруть участі у процесах інвестування, у середньостроковій та довгостроковій перспективах усі групи населення відчуватимуть помітний позитивний вплив на рівень своїх реальних доходів. Реалізація проектів з виробництва біогазу в Україні спричинить помірні структурні зміни, в основному викликаючи уповільнення темпів видобутку вугілля, видобутку природного газу, постачання пари та гарячої води. Найбільше уповільнення зростання спостерігається у випадку вугілля, попит на який знижується через заміну твердими та газоподібними біопаливами. Використання біогазу замість спалювання викопного палива зумовить економію 11,462-19,066 млн т CO2-екв.
Для того щоб біогазові проекти стали доступними для середнього бізнесу, в Україні мають бути впроваджені урядові внутрішні та зовнішні гарантії за кредитами; зниження відсоткових ставок за кредитами через співпрацю українських банків з міжнародними фінансовими інститутами та вітчизняними фінансовими установами. Необхідно знижувати вартість капіталу, поширювати інформацію про переваги біогазових проектів, пріоритетне приєднання до мережі для виробників електроенергії з біогазу, модернізовувати електромережі та інфраструктуру, а в довгостроковій перспективі увести обов'язкове використання біогазу агропромисловими компаніями, діяльність яких пов'язана з утворенням відходів.

Ключові слова: біогаз, викиди CO2, моделювання, регуляторна політика

Представлено результати сценарного моделювання та оцінки здійснення енергетичного переходу до 2050 р. у Житомирській об’єднаній територіальній громаді (ОТГ), що передбачає зміну сьогоднішньої, заснованої на викопних вуглецеємних енергоресурсах, моделі функціонування енергетики ОТГ на найсучаснішу – таку, що на 100% використовує відновлювані джерела енергії (ВДЕ), задовольняючи при цьому усі енергетичні потреби і сприяє сталому розвитку ОТГ згідно з відповідними цілями ООН. Для цього вперше розроблено оптимізаційну економіко-математичну модель TIMES-Житомир (аналогів в Україні немає), що базується на національній моделі TIMES-Україна, і яка включає 647 енергетичних технологій – уже наявних або таких, що найближчими роками можуть бути представлені на вітчизняному ринку.
Для розробки моделі TIMES-Житомир було опрацьовано малодоступну місцеву енергетичну статистику, за результатами якої за формою Міжнародного енергетичного агентства вперше сформовано енергетичний баланс для великого міста України –. Житомира, а також побудовано базову енерго-технологічну систему Житомирської ОТГ.
Із використанням моделі TIMES-Житомир вперше розроблено та змодельовано чотири сценарії розвитку енергетичної системи Житомирської ОТГ, що охоплює усі економічні сектори, у т.ч. домогосподарства. Перший сценарій – базовий – показує можливу динаміку розвитку енергетичної системи без проведення цілеспрямованої політики з енергоефективності, розвитку ВДЕ тощо. Три інших сценарії націлені на дослідження можливостей переходу ОТГ до 2050 року на 100% відновлюваної енергетики та використання екологічно-чистих технологій.
Результати моделювання підтвердили, що наявний ресурс відновлюваної енергетики та технологічний потенціал дозволяє Житомирській ОТГ здійснити енергетичний перехід до 2050 р. в економічно доцільний та соціально прийнятний спосіб, суттєво скоротивши енергоємність і вуглецеємність місцевої економіки, практично усунувши викиди парникових газів (ПГ), підвищивши добробут громадян та створивши щонайменше 10 тис. нових робочих місць. Це також суттєво сприятиме Житомирській ОТГ досягнути щонайменше десяти із сімнадцяти Цілей сталого розвитку ООН.
Представлені результати дослідження завдяки своїй новизні та актуальності поставленого завдання можуть бути використані науковцями в рамках їхніх досліджень, органами влади та експертами при розробленні стратегій, планів, програм економічного, енергетичного, транспортного, кліматичного, екологічного та іншого характеру не тільки на локальному, а й на регіональному та національному рівнях. Також їх можна вважати одним із перших кроків у підготовці комплексної стратегії розвитку Житомирської ОТГ, спрямованої на досягнення кліматичної нейтральності відповідно до сучасних цілей Європейського Союзу.

Ключові слова:зміна клімату, сталий розвиток, енергетичний перехід, відновлювана енергетика, моделювання та прогнозування, модель TIMES