Проаналізовано макроекономічні аспекти доларизації, особливості валютної структури кредитного ринку в Україні, ефективність використання кредит-ного потенціалу банківської системи в умовах високої доларизації. Розглянуто структуру кредитного ринку в Україні за видами економічної діяльності, об’єктами кредитування, інституційними секторами. Дано кількісну оцінку недовикористання кредитного потенціалу банківської системи. Запропоновано конкретні заходи державної фінансової політики, спрямовані на зниження рівня доларизації кредитного ринку в Україні

Ключові слова:

Розглядаються причини, масштаби і наслідки декапіталізації фінансового сектора економіки України у 2014–2015 рр. Виділено фундаментальні макроекономічні причини декапіталізації фінансового сектора, з'ясовано форми і методи декапіталізації фінансового сектора залежно від типів фінансових інститутів, специфіки фінансових відносин, які виникають з іншими секторами економіки. Оцінено наслідки декапіталізації фінансового сектора для економіки України.

Ключові слова: заощадження, споживання, капітал, банки, фінансовий сектор, фінансові корпорації

Відповідно до усталеного підходу надмірна дебіторська заборгованість є проявом кризового стану розрахунків між підприємствами, фундаментальною причиною якого є дефіцит ліквідності та капіталу в економіці. Заморожування ліквідного капіталу у дебіторській заборгованості уповільнює кругообіг капіталу в економіці, генерує системні ризики та негативно впливає на інвестиційну активність підприємств. У статті надмірна дебіторська заборгованість визначається як перевищення частки дебіторської заборгованості в активах над її нормальним, властивим усталеній для певної країни моделі фінансування бізнесу з урахуванням секторальної специфіки. Аналізуються причини і наслідки аномально високих обсягів дебіторської заборгованості в Україні. Серед причин надмірної дебіторської заборгованості в активах підприємств в Україні – низька платіжна дисципліна, труднощі зі стягнення боргів, проявами чого є значна частка простроченої та безнадійної заборгованості. Акцентується увага на уповільненні термінів розрахунків і зростанні тягаря дебіторської заборгованості у країні. Декомпозиція агрегованої дебіторської заборгованості за товари, роботи та послуги за ознаками розміру підприємств показала зміщення тягаря неплатежів у сектори малого та середнього бізнесу, проявом чого є подовження термінів її погашення. Водночас понад половину дебіторської заборгованості підприємств в Україні припадає на прямо не пов'язану із веденням основної діяльності іншу дебіторську заборгованість, що є одним із проявів фінансіалізації бізнесу. Порівняно із зарубіжними країнами зазначена частка в Україні є аномально високою, що пов'язано із активним застосуванням підприємствами схем залучення тіньового позичкового капіталу, включаючи відмивання «брудних» коштів та вливання капіталу з офшорів для підтримки ліквідності бізнесу. Вирішення проблеми надмірної дебіторської заборгованості вимагає подолання існуючого дефіциту ліквідності в Україні, розширення пропозиції грошей на основі поступового зниження боргової залежності держави та відновлення довіри бізнесу до банківської системи України.

Ключові слова: корпоративні фінанси, дебіторська заборгованість, монетарна політика, фінансова система, ліквідність

Досліджено економічну сутність кредиторської заборгованості; визначено, що у процесі деформацій у структурі капіталу вона набуває ознак сурогатного джерела фінансування бізнесу, що у свою чергу створює ризики для стабільності фінансової системи України. Охарактеризовано основні тенденції динаміки та структури кредиторської заборгованості та визначено її вплив на зростання боргового навантаження нефінансових корпорацій в Україні на агрегованому рівні. Здійснено порівняння обсягів та темпів зростання кредиторської заборгованості в Україні та країнах ЄС, що дало змогу підтвердити гіпотезу про усталення спотвореної моделі фінансування бізнесу в корпоративному секторі України. Визначено, що однією з причин аномально високої боргової залежності у секторі НФК на агрегованому рівні є заміщення власного капіталу іншими поточними зобов'язаннями (у т.ч. фінансовими позиками від асоційованих фізичних та юридичних осіб), що дало можливість сформувати доволі гнучку структуру капіталу, яка у разі макрофінансової дестабілізації або виникнення інших загроз втрати капіталу, пов'язаних із незахищеністю прав власності та поширеністю фіскального волюнтаризму, допоможе швидко вивести активи із країни.
Зроблено висновок, що при перевантаженні балансів короткостроковими боргами на тлі істотного зменшення власного капіталу підприємства стрімко втрачають фінансову стійкість. Водночас під впливом обмежень на діяльність та інших супутніх перепон веденню господарської діяльності, обумовлених світовою пандемією коронавірусу, фінансове виснаження сектора нефінансових корпорацій може призвести до хвилі банкрутств підприємств.
Зроблено висновок, що під впливом звуження доступу бізнесу до капіталу на фінансовому ринку відбувається стрімке зростання кредитування вітчизняного бізнесу нерезидентами, що дає підстави для висновку, що у такий спосіб вітчизняний бізнес кредитує сам себе, використовуючи при цьому кошти, попередньо виведені за кордон. Подальший розвиток зазначених тенденцій може стати каталізатором фінансових дисбалансів не лише на рівні окремих підприємств, а й потенційно спровокувати кризу на валютному ринку країни
Обгрунтовано, що одним із шляхів зниження обсягів поточних боргових зобов'язань є сприяння держави процесу трансформації короткострокових зобов'язань підприємств у довгострокові. Це можливо здійснити шляхом конвертації поточних зобов'язань підприємств у довгострокові облігації на добровільній основі із застосуванням спрощених процедур реєстрації їх випуску; оформлення поточних зобов'язань перед постачальниками (за товари і послуги) довгостроковими векселями.
Публікацію підготовлено в рамках виконання НДР "Фінансові ризики ведення бізнесу в Україні: сектор нефінансових корпорацій" (№ держреєстрації 0118U006088).

Ключові слова:кредиторська заборгованість, боргова залежність, нефінансові корпорації, фінансова стабільність