Проаналізовано позитивні та негативні чинники, притаманні вітчизняному організаційно-економічному механізму регулювання цін у природних монополіях з особливим приділенням уваги головним факторам впливу щодо їх удоскона-лення

Ключові слова:

Проаналізовано організаційні та економічні чинники створення фінансово-промислових груп (ФПГ) у сфері гірничо-металургійного комплексу (ГМК) Украї-ни. Розглянуто основні організаційно-економічні процеси та тенденції роз-витку світового ринку металу. Виявлено зовнішні та внутрішні негативні фактори, що стримують розвиток ГМК. Запропоновано напрями сталого розвитку вертикально-інтегрованих структур ГМК України

Ключові слова:

Розглянуто основні періоди формування і розвитку підприємств ГМК України. Висвітлено діяльність зазначених підприємств у період фінансово-економічних криз. Виявлено фактори, що негативно впливали на їх розвиток. Проаналізо-вано напрями державної підтримки, які надавалися металургійним підприєм-ствам. Запропоновано напрями взаємодії держави та ГМК України в контексті його подальшого розвитку

Ключові слова:

Розглянуто світовий досвід розвитку чорної металургії. Визначено головних конкурентів на світових регіональних ринках металопродукції. Проаналізовано основні фактори, що впливають на формування конкурентоспроможності на регіональних ринках металопродукції. Виявлено основні чинники, що стри-мують розвиток вітчизняного сектора чорної металургії

Ключові слова:кон’юнктура, інтеграція, внутрішній ринок металопродукції, регіональні ринки металопродукції, конкуренція, конкуренти, технологічна структура виробництва сталі, модернізація основних виробничих потужностей, конкурентоспроможність, диверсифікація виро

Розглянуто потенційні наслідки одностороннього підвищення ставок ввізного мита для окремих товарів походженням з України у торгівлі в рамках ЗВТ СНД після створення ЗВТ між ЄС та Україною, в тому числі оцінено втрати експортного виторгу вітчизняних експортерів за різними сценаріями зміни тарифних режимів та виявлено товари, експорт яких до Російської Федерації / МС припиниться після підвищення ними ввізного мита до рівня ставок тарифу режиму найбільшого сприяння Російської Федерації в СОТ. Зроблено висновки щодо недоцільності підвищення Україною ввізного мита до рівня ставок її тарифу РНС в СОТ у торгівлі з країнами МС у рамках ЗВТ СНД.

Ключові слова: зовнішньоторговельна політика, торговельні угоди, зони вільної торгівлі, тарифні режими торгівлі

Проаналізовано діяльність підприємств гірничо-металургійного комплексу України у складі провідних бізнес-груп. Розглянуті основні переваги інтеграції металургійних підприємств до складу бізнес-груп. Виявлено основні недоліки, що обмежують ефективний розвиток металургійних підприємств, зокрема, надмірну диверсифікацію бізнес-груп. З метою підвищення ефективності діяльності металургійних підприємств у складі бізнес-груп запропоновано сконцентрувати увагу на посиленні спеціалізації та виділенні профільного бізнесу.

Ключові слова: інтеграція, гірничо-металургійний комплекс, бізнес-групи, продуктова структура експорту металопродукції; фінансові результати, чистий прибуток, рентабельність, капітальні інвестиції

Проаналізовано динаміку структурних змін у світовій торгівлі металопродукцією. Виявлено основні тенденції у розвитку світового ринку металопродукції. Визначено вплив структурних змін у світовій торгівлі металопродукцією на розвиток металургійної галузі України. Виявлено основні чинники, що стримують ефективний розвиток підприємств металургійної галузі України. Запропоновано напрями розвитку металургійної галузі України шляхом розширення внутрішнього ринку (через технічне переозброєння підприємств з метою випуску нових видів металопродукції).

Ключові слова: структурні зміни; світова торгівля; ринок металопродукції; металургійна галузь України; структура експорту металопродукції; імпорт металопродукції

Виокремлено глобальні тенденції та чинники, що формують актуальний стан світової торгівлі. Визначено головні компоненти зміни українського експорту в географічній структурі. Розглянуто особливості зовнішньої торгівлі з найбільш значними за обсягами українського експорту країнами та особливості зміни зовнішньоекономічної кон'юнктури на традиційних для українського експорту товарних ринках. Головний акцент у статті зроблено на викликах та ризиках витиснення українських експортерів з традиційних ринків, на підставі чого запропоновано заходи адаптації та підвищення конкурентоспроможності вітчизняних експортерів, зокрема, в частині додаткових інституційних інструментів зменшення нетарифних бар'єрів у зовнішній торгівлі.

Ключові слова: світова торгівля, кон'юнктура, експорт, протекціонізм, нетарифні бар'єри, торговельні угоди, конкурентоспроможність

Розглянуто передумови перетворення вітчизняної металургійної галузі у світового виробника та експортера металопродукції. Виявлено залежність вітчизняної металургійної галузі від коливань зовнішньоекономічної кон'юнктури та доведено її негативний вплив у періоди фінансово-економічних криз. З метою зниження негативного впливу зовнішньоторговельної кон'юнктури на розвиток вітчизняної металургійної галузі проаналізовано досвід найбільших країн – виробників сталі. Доведено, що основним ринками збуту цих країн є їх внутрішні ринки. Розроблено та запропоновано основні напрями переорієнтації вітчизняних металовиробників на пріоритетне задоволення внутрішнього попиту шляхом інтенсивного розвитку металоспоживання в середині країни.

Ключові слова: металургійна галузь України; внутрішній ринок; металоспоживаючі галузі, експорт металопродукції, імпорт металопродукції; зовнішньоекономічна кон'юнктура

Вітчизняна металургійна промисловість – невід'ємна частина світової галузі, і її розвиток відбувається в контексті глобальних тенденцій: постійного зростання обсягів металургійного виробництва з одночасним перевищенням виплавки металу, збільшенням концентрації виробництва, зростанням обсягів споживання й експорту металопродукції в ТОП-15 країнах – лідерах із виплавки металу. Головним наслідком таких тенденцій є суттєве загострення конкуренції на світовому ринку сталі.
Незважаючи на те, що металургійна галузь України є важливим учасником глобального ринку чорних металів та сировини для їх виготовлення, має певні переваги у їх виробництві та експорті, вона, як і вся національна економіка, є відкритою та за макроекономічними рисами – малою. Це дає підстави віднести металургійну галузь України до категорії «малої відкритої галузі» яка характеризується експортною орієнтованістю, незначною часткою випуску у світовому виробництві, експорті, імпорті, внутрішньому споживанні продукції і, що найголовніше, – відсутністю визначального впливу на формування світової ціни.
Оскільки металургійна галузь України є малою та відкритою, а переважна кількість виробленої нею металопродукції відвантажується на світові ринки, було зроблено припущення, що прямий вплив на динаміку металургійного виробництва здійснюють такі зовнішні фактори, як світова ціна на сталь, обмінний курс гривні та ціна на природний газ.
Отримані результати підтвердили гіпотезу про те, що вітчизняна металургійна галузь протягом усього досліджуваного періоду повністю залежала від дії зовнішніх чинників. Зокрема, динаміку металургійного виробництва забезпечувала сприятлива цінова кон'юнктура на світовому ринку металопродукції. Водночас девальвація національної валюти у різні періоди мала різний ефект. Упродовж усього досліджуваного періоду випуск металургійної продукції стримувала ціна на природний газ.

Ключові слова:металургійна галузь України, мала відкрита галузь, зовнішні фактори, світова ціна на сталь, обмінний курс гривні, ціна на природний газ, економетрична модель

Розглянуто напрями торговельної політики України в умовах багатополярної глобалізації, коли центри розвитку і торгівлі зосереджуються як серед розвинених економік, так і серед економік, що розвиваються.
Аналізується розвиток торгівлі України з провідними економіками Азії – Китаєм, Індією, Японією і Республікою Корея, що сформували потужні полюси світової торгівлі у Південно-Східній Азії. Проте вітчизняний експорт до цих країн розвивається нерівномірно і помірними темпами. Останнє пояснюється особливостями торговельного режиму зазначених країн, насамперед високим рівнем нетарифного захисту ринків. Вітчизняний експорт до країн Азії залишається вкрай недиверсифікованим з переважанням одного або двох товарів у структурі: до Китаю експортуються переважно руди і кукурудза, до Індії – соняшникова олія, до Японії – руди і тютюнові вироби, до Кореї – кукурудза і пшениця.
Важливим напрямом торговельної політики щодо провідних країн Азії є товарна диверсифікація експорту з акцентом на товари з вищою часткою доданої вартості. Зокрема, більш перспективними товарами для експорту сільськогосподарської продукції до країн Азії є мед, курятина, молочна продукція тощо. Серед промислових товарів – продукція неорганічної хімії, добрива, вироби з деревини, ядерні реактори тощо.
З метою подальшого розвитку торгівлі України з провідними країнами Азії розроблено рекомендації щодо удосконалення торговельної політики України, включно із обґрунтуванням доцільності укладання угод про вільну торгівлю. Обґрунтовано недоцільність початку переговорів щодо вільної торгівлі та інвестиційної угоди з Китаєм. Аналізується політика економічного патріотизму, яку проводить уряд Індії, і відзначено непоступливість Індії у питаннях відкриття ринків чутливих сільськогосподарських товарів, що зумовлює складність і довготривалість переговорів щодо вільної торгівлі з цією країною. Доступ на ринки Японії і Республіки Корея ускладнений через високий рівень тарифного і нетарифного захисту ринків. Проте аналіз торговельної політики цих країн показує, що значна частина ринків як сільськогосподарських, так і промислових товарів була відкрита завдяки великій кількості ЗВТ. Для покращення конкурентних позицій України на ринках Японії та Республіки Корея доцільно ініціювати переговори щодо вільної торгівлі з цими країнами.

Ключові слова:багатополярна глобалізація, торгівля, торговельна політика, Китай, Індія, Японія, Республіка Корея, промислова політика, регіональні торговельні угоди