Проаналізовано сучасний стан ринку іпотечного кредитування України, дина-міку обсягів іпотечних кредитів, їхньої вартості, структуру учасників, перс-пективи та перешкоди відновлення ринку у середньостроковому періоді. На основі аналізу можливостей та доступних інструментів державного сприяння розвитку іпотеки зроблено ряд пропозицій щодо перспективних напрямів фі-нансової підтримки відновлення ринку, необхідних заходів удосконалення його нормативно-правового забезпечення.

Ключові слова:іпотечний ринок, іпотека, іпотечне кредитування, фінансова підтримка

Узагальнено зарубіжний досвід обмеження обсягу готівкових розрахунків. Зроблено аналіз стану розвитку засобів безготівкових розрахунків в Україні та дано оцінку законодавчих ініціатив і державних заходів із обмеження обсягів готівкових розрахунків та стимулювання поширення безготівкових платежів. Розроблено рекомендації щодо обмеження обсягів готівкових розрахунків в Україні

Ключові слова:готівка, безготівкові розрахунки, інструменти безготівкових платежів, платіжні картки, банкомати, POS-термінал

Розглядаються основні передумови та тенденції трансформаційних процесів, характерних для сучасного етапу розвитку банківського сектора в Україні (вихід європейських банків та їхня заміна вітчизняними і російськими банками, консолідація банківського капіталу, переорієнтація на внутрішні ресурси, кре-дитна стагнація). Зроблено наголос на ключових структурно-функціональних зрушеннях, які визначатимуть (обмежуватимуть) розвиток банківського се-ктора у 2014 р. Акцентовано на важливості забезпечення стимулюючого впливу банківського сектора на економічний розвиток в умовах конфлікту векторів економічної інтеграції та політичної невизначеності.

Ключові слова:банки, ризики, рецесія, стагнація кредитного ринку

Проаналізовано стан і характеристики розвитку іпотечного ринку України в період подолання наслідків фінансово-економічної кризи. Проведено оцінку показників розвитку і особливостей функціонування вітчизняного іпотечного ринку, нормативно-правових та інституційних обмежень, зроблено прогноз подальших тенденцій, а також запропоновано можливі шляхи та перспективні заходи щодо посткризового відновлення іпотечного кредитування і підвищення його ролі у забезпеченні соціального та економічного розвитку України.

Ключові слова: іпотека, ринок іпотечного кредитування, житлове будівництво, інститути іпотечного ринку

Здійснено аналіз перспектив та ризиків поширення платіжних карток в Україні. Оцінено тенденції та поточний стан розвитку українського ринку платіжних карток порівняно з європейськими країнами. Узагальнено практику державної підтримки розвитку ринків спеціальних платіжних засобів у країнах ЄС. Визначено напрями та рекомендації щодо заходів та інструментів державної підтримки розвитку ринку платіжних карток в Україні з метою розв'язання проблеми зростання частки готівкових розрахунків та підвищення ефективності фінансових ринків.

Ключові слова: ринок платіжних інструментів, спеціальні платіжні засоби, платіжні картки, безготівкові розрахунки, готівка, POS-термінали

Розглядаються трансформаційні процеси, що відбулися на кредитному ринку України під впливом поточної фінансово-економічної кризи. Аналізуються проблеми та фактори, що зумовили тривалу стагнацію банківського сектора кредитного ринку та припинення окремих видів банківського кредитування. Наголошується, що проблеми, які спричинили тривалу стагнацію банківського сектора кредитного ринку, зумовлені обмеженим інституційним розвитком кредитного ринку в попередні періоди. Саме брак розвинених інститутів кредитного ринку зумовив проблеми належного захисту прав кредиторів, управління проблемною заборгованістю та хеджування ринкових ризиків.
Звертається увага на виявлену тенденцію активного зростання частки кредитів, емітованих у небанківському секторі. На нинішньому етапі характер тенденції доволі активний, проте здебільшого проявляється у сегменті короткострокового споживчого кредитування та сфері, альтернативній іпотечному кредитуванню. Попри ринкову природу процесу, що відображає ця тенденція, в умовах недорозвиненої інституційної інфраструктури він також несе потенційний ризик активізації шахрайства та надмірної закредитованості домогосподарств.
На підставі проведеного аналізу стану та процесів на кредитному ринку України зроблено висновки про важливість державного сприяння розвитку нормативно-правого забезпечення з метою відновлення банківського кредитування та посилення нагляду за небанківським сектором кредитного ринку. Акцентовано, що без державної ініціативи щодо вирішення наявних на кредитному ринку України інституційних проблем відновлення кредитного ринку може тривати невизначений період часу.

Ключові слова: кредитний ринок, інституційне забезпечення кредитного ринку, банки, небанківські фінансові інститути, інвестиційне кредитування, споживчі кредити, іпотека

Розвинений фінансовий сектор може відігравати вагому роль у підтримці економічного розвитку країни. З огляду на це для виявлення вузьких місць і можливостей з підвищення ефективності фінансового сектора у виконанні соціально-економічної та інноваційної функцій актуальним є питання оцінки поточної ролі фінансового сектора у підтримці економічного розвитку.
Відповідно до цього у статті простежено зміну ролі фінансового сектора у підтримці економічного розвитку України в 2003–2017 рр. Дослідження ґрунтується на аналізі таких параметрів, як фінансова глибина сегментів фінансового ринку, інтенсивність залучення капіталу і перерозподілу заощаджень через фінансовий сектор.
Зроблено висновки щодо характеристик поточного стану фінансового сектора України та його впливу на алокацію фінансових ресурсів у реальному секторі економіки. Відзначено, що основним сегментом фінансового сектора України продовжує залишатися банківський сегмент, у активах якого переважає частка держави. При цьому відносні розміри інших важливих сегментів фінансового сектора України, таких як страховий, фондовий, сегмент небанківських депозитних і кредитних інститутів, залишається незначним. Однак і в банківському сегменті такі параметри, що відображають характеристики ролі фінансового сектора, як інтенсивність залучення капіталу, монетизація економіки і фінансова глибина, після початку кризи тривалий час знижуються.
На основі аналізу параметра кредитного навантаження на економіку і його порівняння з довгостроковою лінією тренду розраховано показник Credit-to GDP Gap, поточний стан якого відображає значну недокредитованість економіки України. З його допомогою надано кількісну оцінку впливу кредитного ринку України на забезпечення економічного зростання у зазначені 2003–2017 рр. і зроблено висновок про необхідність посилення заходів кредитного стимулювання економічного зростання.

Ключові слова: фінансовий сектор, фінансова глибина, кредит, грошова маса, банківський сектор, небанківські фінансові інститути, кредитний ринок, Credit-to-GDP

Узагальнено сучасні підходи до теоретичного обґрунтування взаємозв’язку фінансової відкритості та економічного зростання економік, що розвиваються. Проаналізовано емпіричні дані щодо прояву ефектів фінансової відкритості, зокрема сприяння припливу в економіки, що розвиваються, іноземного капіталу та його впливу на структурні перетворення, розвиток ринкових інститутів та формування чинників системного ризику. Узагальнено закономірності розподілу інструментів руху капіталу залежно від рівня розвитку інститутів фінансового сектора. Ідентифіковано вплив чинника відсоткових ставок на напрям та характер перерозподілу міжнародних потоків капіталу. Відзначено ризик потужного деформаційного впливу потоків капіталу на фінансові ринки з недорозвиненим інституціональним середовищем.
У результаті проведеного аналізу виявлено, що в умовах ”нової нормальності”, що характеризується збільшенням обсягів вільного руху волатильних потоків капіталу, підвищення рівня фінансової відкритості – всупереч теоретичним положенням – може не супроводжуватися припливом іноземного капіталу. Водночас залучення іноземного капіталу на вільних, нерегульованих засадах на розвитку економіки позначається обмежено, переважно фінансуючи тільки наявні, добре функціонуючі, високодохідні ринки та галузі. Не відповідає сучасним реаліям і підхід до оцінки прямих іноземних інвестицій як найбільш ефективних та менш волатильних інструментів залучення іноземного капіталу. В сучасних умовах прямі іноземні інвестиції надходять до реального сектора лише в невеликій частині, переважно ж вони локалізуються у високо-прибуткових сегментах фінансових ринків та використовуються для ухилення від оподаткування.
Відсутність прямої механічної залежності обсягів руху міжнародних потоків капіталу від спреду дохідності капіталу та рівня фінансової відкритості дає підстави зробити висновок, що, крім класичних чинників, драйвером припливу іноземного капіталу виступає позитивна економічна динаміка країни-реципієнта та наявність високодохідних ринків. При цьому ознаки стійкого економічного зростання або спаду самі по собі спонукають приплив або відплив капіталу з країни, а наявність розвиненого фінансового сектора зменшує ризики нестабільності та підвищує інвестиційну складову фінансової відкритості. Ці умови формують зворотний зв’язок між макроекономічною динамікою, рівнем розвитку інституціонального середовища та зміною рівня реальної фінансової відкритості економіки/
Публікацію підготовлено в рамках планової НДР відділу грошово-кредитних відносин ДУ ”Інститут економіки та прогнозування НАН України” ”Індустрія фінансових послуг в умовах ”нової реальності”” (№ держреєстрації 0118U003065).

Ключові слова:економічне зростання, інвестиції, потоки капіталу, фінансова відкритість, фінансовий сектор

У статті проаналізовано структуру зовнішніх боргових зобов'язань за період з 2011 р. по 2021 р. та у період з початку повномасштабного вторгнення. Визначено, що зовнішні державні зобов'язання стануть домінуючою формою залучення фінансових ресурсів у державний бюджет, а їх сума з урахуванням прогнозних даних може перевищувати 70% ВВП України, що загрожуватиме фінансовій безпеці держави.
Дано оцінку складнощам реструктуризації зовнішнього боргу у розрізі питомої ваги кредитора та ваги короткострокових виплат, що припадають на період 2022–2023 років. Зроблено висновок, що на початок 2022 р. найбільшу питому вагу у структурі зовнішніх зобов'язань становила заборгованість за випущеними цінними паперами на зовнішніх ринках та зобов'язання перед міжнародними фінансовими організаціями та ЄС. Основні виплати за ними припадають на треті квартали 2022 р. та 2023 рр. (3,0 та 3,6 млрд дол. США відповідно), на сплату відсотків припадає 30% з усієї суми виплат.
Розглянуто можливі механізми списання та реструктуризації зовнішніх боргів держави з урахуванням міжнародного досвіду пов’язаного із кризами та воєнними конфліктами. Проаналізовано такі механізми списання та реструктуризації зовнішньої заборгованості: План Брейді для реструктуризації заборгованості країн, що розвиваються; програми полегшення боргу для найбідніших країн – HIPC (heavily indebted poor countries) та MDRI (The Multilateral Debt Relief Initiative).
Визначено напрями роботи з мінімізації зовнішніх зобов'язань України у 2022–2023 рр. Зроблено висновок щодо ініціювання ведення перемовин стосовно реструктуризації та списання зовнішнього боргового навантаження для полегшення тягаря виплат по зовнішніх боргах, зокрема і ВВП-варрантів. Таке завдання повинно бути здійснене якнайшвидше до періоду настання найбільших виплат та з урахуванням наявної підтримки урядів провідних іноземних країн.
Публікацію підготовлено в межах виконання НДР "Забезпечення ефективності грошово-кредитної політики в Україні в умовах глобальної економічної дестабілізації" (№ держреєстрації 0121U000024).

Ключові слова:державний борг, зовнішні боргові зобов'язання держави, ВВП-варранти, реструктуризація та списання зовнішнього боргу, зовнішні державні позики