Аналізується макроекономічна ситуація в Україні січня 2004 р. з короткими підсумками і висновками щодо особливостей головних чинників та тенденцій економічного розвитку в Україні у 2003 році. Особливу увагу приділено структурним процесам в попиті, пропозиції, зовнішній торгівлі, а також динаміці цінової конкурентоспроможності економіки України і ціновим процесам

Ключові слова:

Аналізується макроекономічна ситуація в Україні за сім місяців 2004 р. з короткими підсумками і висновками щодо особливостей структурних процесів, їх головних чинників та тенденцій, а також соціальних індикаторів. Особливу увагу приділено структурним процесам у внутрішньому попиті та пропозиції

Ключові слова:

Проведено аналіз особливостей зміни частки заробітної плати в структурі ВВП та валового випуску України порівняно з тенденціями відповідних макроекономічних пропорцій у країнах ЄС. Зроблено висновок щодо причин формування суттєвих розбіжностей у величині частки заробітної плати у валовому випуску окремих видів діяльності між Україною та розвиненими країнами світу. Обґрунтована необхідність застосування більш виваженої економічної політики щодо подальшого нарощування заробітної плати з урахуванням необхідності дотримання оптимальних пропорцій у структурі валового внутрішнього продукту за категоріями доходу та структурі витрат валового випуску

Ключові слова:

Стабільність економічного розвитку країни значною мірою залежить від динаміки цін, яка складається під впливом численних, навіть суперечливих факторів, а також дієвості урядових заходів, спрямованих на утримання інфляції в межах, що відповідають сучасним вимогам розвитку економіки. Загалом інфляційні процеси можна розглядати як реакцію на різні аспекти макроекономічної нестабільності, в тому числі інституціональної, структурної, політичної. Аналіз та прогнозування інфляції є необхідним як для кількісної оцінки найважливіших вартісних макроекономічних параметрів, так і для розроблення та застосування адекватного механізму впливу держави на інфляційні процеси. Недостатня увага щодо існуючого стану та перспектив розвитку цінових процесів призводить до суттєвих відхилень та помилок при формуванні бюджету.

Ключові слова: інфляція, дефляція, споживчі ціни, продовольчі товари, непродовольчі товари, послуги, ціни виробників, види економічної діяльності, види промислової діяльності, темпи зростання цін, волатильність, рентабельність виробництва, прогноз цінової динаміки

Представлено результати досліджень щодо розроблення прогнозно-аналітичного інструментарію для виявлення та упередження потенційних макроекономічних дисбалансів в Україні з урахуванням досвіду Євросоюзу в застосуванні Процедури макроекономічного дисбалансу (Macroeconomic Imbalance Procedure – MIP). Увагу акцентовано на побудові та моніторингу структурних індикаторів інвестиційної сфери, що визначають потенціал економічного розвитку; при цьому обгрунтовано необхідність адаптації застосовуваних ЄС компонент МІР для оцінки інвестиційної сфери до реалій України. Показано, що, зважаючи на трансформаційний характер української економіки, інструментальна оцінка тенденцій розвитку її інвестиційної сфери потребує аналізу структурних змін за допомогою відповідних індикаторів.
Наведено основні результати аналітичної оцінки цих змін у структурі валового нагромадження основного капіталу, інвестицій в основний капітал, змін у структурі прямих іноземних інвестицій та обсягів їх надходження, що спостерігалися протягом останніх років і засвідчили, що Україна в цьому сенсі рухається у бік, протилежний прогресивним світовим трендам. Незважаючи на ухвалення низки законів щодо стратегії розвитку економіки України, пріоритетів розвитку її виробничого потенціалу, переходу на інноваційний шлях розвитку тощо, реальні зрушення в інвестиційній царині поки відсутні.
Підкреслено необхідність формування та упровадження Україною державної політики, спрямованої на стимулювання розширення власних інвестиційних можливостей, переорієнтація інтересів іноземного інвестиційного капіталу на технологічне оновлення економіки країни.

Ключові слова:макроекономічні дисбаланси, інвестиційна сфера, інвес-тиційний потенціал, структурні зміни, прогнозно-аналітичні індикатори

Представлено результати вивчення світового та європейського досвіду проведення форсайт-досліджень. Увагу акцентовано на організації форсайт-досліджень та інституційному супроводу форсайту в країнах ЄС. Обґрунтовано необхідність розширення практики проведення форсайт-досліджень в Україні в умовах тих змін характеру розвитку світової економіки, що відбуваються під впливом пандемії COVID-19 та на межі зміни чергових довгих циклів Кондрат'єва.
Сучасні тренди розвитку світової економіки полегшують вихід на зовнішні ринки, проте водночас формують і певні ризики для національних економік. Посилення конкуренції між національними та закордонними виробниками для багатьох країн означає банкрутство вітчизняних підприємств, насамперед, середньо- та високотехнологічних, які не здатні витримати конкуренцію з могутнішими корпораціями, ціни внутрішнього ринку практично на всі товари усе більше залежать від цін на інших ринках, що може формувати дисбаланс між вартістю та ціною робочої сили і руйнувати ринок праці, збільшуються масштаби міграції працездатного населення, перш за все осіб з високим рівнем людського капіталу, що скорочує можливості країни у сферах освіти, науки і виробництва і навіть мультиплікативним чином впливає на темпи зростання економіки.
У цих умовах надзвичайно важливим стає визначення орієнтирів майбутнього розвитку економіки та соціуму, що актуалізує весь спектр форсайт-досліджень. Для України, де форсайт-дослідження мають обмежений характер, досвід тих країн, де форсайт став невід’ємною складовою стратегічного планування, є життєво необхідним. Саме на основі дослідження цього досвіду і визначено базові організаційні заходи форсайт-досліджень, основні аспекти інституалізації форсайту та ті проблеми, що гальмують розвиток форсайту в Україні.

Ключові слова:технологія форсайт, форсайт-дослідження, політика розвитку, науково-технічні орієнтири, інституалізація форсайт-досліджень

У статті окреслено довгострокові тенденції розвитку світової економіки на тлі різкого погіршення умов глобального зростання через тривалість війни в Україні, зростання інфляції та більш жорсткі фінансові умови.
Особливе місце відведено головним завданням післявоєнної відбудови економіки України, передусім відходу від довоєнної сировинно-аграрної, імпортозалежної економіки та забезпеченню її відновлення на фундаменті сучасних досягнень науки, високих технологій та нового технологічного укладу, а також відновленню інфраструктури, сучасній реструктуризації за секторами економіки та видами економічної діяльності, що мають стати драйверами відновлення економіки України у найближчій перспективі (це –оборонно-промисловий комплекс, агросектор, будівництво, сектор ІКТ, машинобудування), забезпеченню збереження людського капіталу тощо.
Зазначено, що у 2022 р. очікується значне падіння виробництва по всіх видах економічної діяльності, що зберігатиметься до завершення воєнних дій. Найбільшого падіння зазнає будівництво, діяльність якого обмежиться відновленням зруйнованої критичної інфраструктури, та промисловість за видами діяльності, на які припадає левова частина промислового виробництва України (добувна промисловість, металургія, енергетика).
Визначено вихідні умови прогнозних оцінок повоєнного відновлення України: залучення інвестицій та досягнення високої норми нагромадження основного капіталу, що забезпечить більш стислі терміни відновлення економіки, а також дотримання помірної інфляції. Розрахунки показали, що досягнення норми валового нагромадження основного капіталу до 30–35% ВВП сприятиме швидкому відновленню економіки України після війни.
Показано, що основними чинниками зменшення обсягів експорту товарів у воєнний період є падіння обсягу виробництва та порушення транспортно-логістичних зв'язків. Здійснено оцінку вартісних та фізичних обсягів, а також товарної і географічної структури експорту товарів з України у 2022 р. Оцінено вплив скорочення фізичного обсягу експорту товарів на випуск продукції, створення доданої вартості та оплату праці в Україні.
Наведено ризики забезпечення повоєнної відбудови економіки України, основними серед яких слід відзначити продовження воєнної агресії РФ після 2023 р. та ескалацію воєнних дій на території України з посиленням впливу руйнівних шоків глобальної рецесії на внутрішні економічні процеси.

Ключові слова:післявоєнна відбудова економіки України, руйнування, інфраструктура, структурна перебудова, людський капітал, драйвери розвитку, інвестиції, норма валового нагромадження основного капіталу, ВВП, види економічної діяльності, інфляція, експорт товарів,