Аналізується значення експортної діяльності для забезпечення стійкого функціонування АПК України; досліджуються основні тенденції сучасного розвитку вітчизняного агропродовольчого експорту і перспективи його розширення у зв’язку із вступом України до СОТ; обґрунтовується система заходів державної підтримки агропродовольчого експорту.

Ключові слова:

Проаналізовано проблеми насичення внутрішнього продовольчого ринку вітчи-зняною й імпортною продукцією. Визначений вплив агропродовольчого експор-ту на розвиток ситуації на продовольчому ринку України. Обґрунтовані пер-шочергові напрями державного впливу на функціонування агропродовольчого ринку й агросфери з метою забезпечення стійкості їх розвитку

Ключові слова:

Визначено основні ризики розвитку аграрного сектора економіки України в умовах посилення лібералізації зовнішньої торгівлі. Досліджено форми, обсяги, а також діючі правила СОТ щодо експортного субсидування аграрної продукції. На основі аналізу світових економічних та сільськогосподарських прогнозів об-ґрунтовано перспективи розвитку вітчизняного агропродовольчого комплексу і механізми його захисту від впливу негативних глобальних чинників

Ключові слова:

Проаналізовані сучасні тенденції розвитку світового ринку молока і молочної продукції та механізми його державного регулювання у різних країнах. Визна-чена специфіка вітчизняного молочного ринку, досліджені динаміка, основні проблеми і ризики його функціонування, обґрунтовані напрями і перспективи розвитку в умовах глобалізації

Ключові слова:

Визначені основні тенденції сучасного світового і вітчизняного агропродовольчо-го розвитку. Проаналізовані виклики економічної кризи і ризики розвитку аг-рарного сектора України. Досліджені механізми антикризового регулювання і захисту національних агропродовольчих ринків. Обгрунтовані першочергові заходи державного сприяння розвиткові вітчизняного аграрного сектора

Ключові слова:

Охарактеризовано види інновацій у сільському господарстві. Проаналізовано сучасні напрями інноваційного розвитку сільського господарства у світі. Ви-значено характер впливу світових інновацій на розвиток вітчизняного агро-продовольчого сектора. Обґрунтовано пропозиції щодо забезпечення розвитку агропродовольчого сектора на інноваційній основі

Ключові слова:

Визначено позицію України у світовому виробництві й експорті агропродовольчої продукції, показані її конкурентні переваги. Встановлено основні тенденції і проблеми розвитку глобального ринку зерна та вплив змін у світових співвідношен-нях попиту і пропозиції зернових на продовольчу безпеку. Окреслені актуальні напрями використання досягнень науково-технічного прогресу в аграрному сек-торі України на прикладі інноваційних трансформацій ринку кукурудзи. Розроб-лено аналітичну модель прогнозування розвитку ринку кукурудзи і здійснено оцінку можливих економічних наслідків для вітчизняного аграрного сектора й ринку від виробництва і перероблення кукурудзи із застосуванням інноваційних технологій за різних сценаріїв розвитку аграрного ринку.

Ключові слова:

Проаналізовано ситуацію у сфері селекційної діяльності та на ринку селекційної продукції в Україні і світі. Окреслено основні проблеми розвитку вітчизняної селекції в рослинництві й тваринництві. Визначено пріоритети стратегій і планів дій щодо генетичних ресурсів для виробництва продовольства і ведення сільського господарс-тва на глобальному рівні. Запропоновано напрями і заходи щодо стимулювання роз-витку селекційної діяльності та ринку селекційної продукції в Україні

Ключові слова:селекційна діяльність, ринок селекційної продукції, програми розвитку селекції

Зіставлені параметри функціонування вітчизняного агрогосподарювання з відповідними нормативами та показниками розвитку агропродовольчих систем розвинених країн із подібними до українських природно-кліматичними умовами. На основі цього оцінено поточний стан розвитку вітчизняного агропродовольчого виробництва з позиції його економічної сталості. Запропоновані першочергові завдання держави щодо забезпечення сталого економічного розвитку сільськогосподарського виробництва.

Ключові слова: сільськогосподарське виробництво, сталий економічний розвиток, ресурсне забезпечення, державне регулювання

Оцінено масштаби наявних фінансових, матеріально-технічних ресурсів сіль-госпвиробництва, стан його екологічної складової та соціальної сфери села з позиції їхньої достатності для забезпечення ефективного зростання галузі. На основі аналізу сучасної структури сільгоспвиробництва України виділено ряд напрямів, найбільш актуальних з огляду на необхідність стимулювання там структурно-трансформаційних процесів. Розроблено пропозиції щодо прискорення реалізації структурних трансформацій у галузі та запропоновано показники оцінювання отриманих результатів за виділеними напрямами.

Ключові слова: сільськогосподарське виробництво, структурні зміни, ефективне зростання

Оцінено розвиток органічного сектора у країнах ЄС-28 та Україні. Окреслено основні перепони та перспективні напрями розвитку вітчизняного органічного сільського господарства. Здійснено порівняльну оцінку українського та європейського нормативно-правового поля у сфері регулювання органічного сектора. Обґрунтовано завдання держави в контексті пришвидшення розвитку органічного сектора України, у т.ч. запропоновано статистично фіксувати параметри діяльності операторів органічного сектора у розрізі відповідних індикаторів Євростату.

Ключові слова: органічне сільське господарство, динаміка органічного виробництва і ринку, нормативно-правове регулювання органічного сектора

Досліджено роль корпоративного сектора галузі сільського господарства у формуванні експортних потоків, виявлено основні тенденції вітчизняної агропродовольчої зовнішньої торгівлі, оцінено конкурентоспроможність основних товарних груп агропродовольства та на основі цього встановлено перспектив-ні напрями її нарощування за рахунок зростання частки експорту найбільш конкурентоспроможної продукції. Методологічною основою дослідження стала система загальнонаукових та спеціальних наукових методів. Емпіричні результати щодо ролі аграрного корпоративного сектора були отримані шляхом ретроспективного аналізу, групувань, порівняльного аналізу та узагальнення. В основу дослідження товарної структури та зовнішньоторговельних потоків агропродовольчого сектора було покладено економіко-статистичні методи, зокрема балансовий метод, визначення середньогеометричного темпу тощо. Для виявлення порівняльних переваг України в міжнародній торгівлі агропродовольчою продукцією було використано метод оцінки конкуренто-спроможності кожної товарної групи через індекс Лафея, який показує різницю між нормованим торгівельним балансом по окремому товару і по всіх товарах країни, що торгуються. Розрахунки здійснені з використанням даних світової та національної статистики. Часові ряди охоплюють період 2004–2018 рр. та аналізуються з позиції товарної структури.
Встановлено, що корпоративний сектор у сільському господарстві України є основним продуцентом експортних потоків агропродовольчої продукції. Дослідження товарної структури засвідчило негативні зміни у сфері доданої вартості. Частка торгівлі непереробленими товарами зростає за рахунок зниження частки оброблених продуктів, що дозволяє констатувати сировинну спрямованість українського сільськогосподарського експорту. Зазначено, що увага має бути зосереджена на нарощуванні в агропродовольчому експорті питомої ваги продукції з вищою доданою вартістю. Зауважено про позитивні тенденції стосовно збільшення експорту органічної продукції, що зумовлює перспективи його подальшого нарощування.
Здійснено аналіз порівняльних переваг України щодо світової економіки на основі розрахунку індекса Лафея. Отримані оцінки дозволили розділити товар-ну структуру експорту на конкурентоспроможні та неконкурентні продукти. Товари з високим рівнем конкурентоспроможності були визначені на основі аналізу індексу Лафея, а також на основі розрахунку відповідних балансів. Таким чином, через орієнтацію корпоративного сектора виключно на глобальний продовольчий попит та слабкість впливу державних управлінських структур в Україні закріпилася моноспеціалізація агропродовольчого експорту, що проявляється у переважанні в ньому сировинних товарів. Це зумовлює нестійкість обсягів експортних надходжень і слабку передбачуваність результатів господарської діяльності українських аграріїв, а також істотно збільшує екологічні ризики сільськогосподарського виробництва.
Українській агропродовольчій зовнішній торгівлі притаманні як позитивні риси, серед яких збільшення вартості й обсягів експорту, зростання рівня продовольчої самозабезпеченості, нарощування додатного сальдо торговельного балансу, так і негативні, а саме: зменшення частки перероблених продуктів і напівфабрикатів у структурі агропродовольчої торгівлі, низька активність дрібних торговців агропродовольством, орієнтованих на вивіз продукції з України, слабке сприяння зростанню українського агропродовольчого експорту з боку органів державної влади.

Ключові слова:агропродовольча зовнішня торгівля, корпоративний аграрний сектор, конкурентоспроможність, товарна структура, експортні потоки