Розглянуто сучасні проблеми розвитку транскордонного співробітництва на території України у формі єврорегіонів, досліджено нормативно-правову базу стосовно розвитку транскордонного співробітництва в Україні. Визначені ос-новні сфери співробітництва між країнами – учасницями єврорегіонів. Наміче-но шляхи вирішення сучасних проблем розвитку єврорегіонів на території України.

Ключові слова:єврорегіон, транскордонне співробітництво, національні інтереси, національна економіка, євроінтеграція, прикордонна співпраця

Досліджено законодавчу та нормативно-правову базу стратегічного управлін-ня економічним розвитком регіонів України, здійснена її структуризація та періодизація. Виявлено проблеми та протиріччя у сучасному правовому забез-печенні процесу стратегічного управління економічним розвитком регіонів України. Окреслено подальші напрями наукових розробок у сфері регіонального стратегічного управління

Ключові слова:стратегічне управління, економічний розвиток регіонів, законодавча база, нормативно-правова база, стратегія, стратегія регіонального розвитку

Викладено результати прогнозування розвитку морських портів України (МПУ) на середньостроковий період за песимістичним та оптимістичним сценаріями. Акцентовано на тому, що зазначений прогноз є важливою складовою Стратегії розвитку галузі, а також базовим елементом для розроблення Плану заходів щодо виконання стратегічних середньострокових пріоритетів розвитку згідно із довгостроковими цілями.
Проведено ретроспективний аналіз обсягів перевалки вантажів у МПУ, а також обраних показників, на яких базується модель прогнозу, а саме: обсягів ВВП України та обсягів світових морських вантажних перевезень. Макроекономічний середньостроковий прогноз ВВП України на період до 2024 року розроблено в ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», а прогноз обсягів світових морських вантажних перевезень – Конференцією ООН з торгівлі та розвитку (UNCTAD).
Увагу зосереджено на тому, що ефективне управління МПУ залежить від точності та достовірності середньострокового прогнозування, крім того, акцентовано на необхідності дослідження майбутніх тенденцій розвитку морських портів, підґрунтя яких закладається сьогодні. Для цього виокремлено економічні фактори впливу на динаміку обсягів перевалки вантажів у морських портах (МП) України, окреслено глобальні тенденції, що впливають на розвиток світових морських вантажних перевезень та функціонування МП, а також проаналізовано сучасні короткострокові та середньострокові тенденції розвитку морських вантажних перевезень та функціонування МП, які пов’язані з поширенням COVID-19, що впливають на показники діяльності морських портів.
Доведено що, обрана статистична модель розрахунку прогнозу точна та достовірна. Наведені результати свідчать про те, що обсяги перевалки вантажів у морських портах України на період до 2024 року зростатимуть і за оптимістичним, і за песимістичним сценаріями. Підкреслено необхідність обґрунтування рекомендацій до чинної Стратегії розвитку морських портів України з огляду на сучасні тенденції розвитку галузі.

Ключові слова:морські порти, прогноз, стратегічне управління, песимістичний сценарій, оптимістичний сценарій, обсяги перевалки вантажів, COVID-19

Представлено результати оцінки мультиплікаційних ефектів для національної економіки від реалізації проєкту будівництва першої черги об?єкта виробничого призначення – Дністровської ГАЕС за період 2010?2019 рр. Для цього було опрацьовано макроекономічну статистику, на базі якої сформовано інформаційну систему первинних та розрахункових показників із використанням даних проєктної документації, що стала основою для проведення розрахунків. Розроблено методичний підхід до оцінки мультиплікаційних ефектів на макроекономічному рівні з використанням міжгалузевого балансу, що відображений у симетричній таблиці "витрати-випуск". Виокремлено основні показники, впливу реалізації цього проєкту на національну економіку, які дають змогу оцінити його суспільно-економічне значення: мультиплікатор приросту випуску виду економічної діяльності (ВЕД) "Будівництво" за рахунок інвестицій проєкту, мультиплікатор ВДВ по всіх ВЕД від інвестицій проєкту, мультиплікатор ВВП (мультиплікатор державних витрат). За цим підходом мультиплікаційні ефекти для економіки розраховуються через додатковий приріст випуску, додатковий приріст доданої вартості та приріст ВВП від інвестицій проєкту.
На основі отриманих результатів доведено, що: 1) реалізація проєкту будівництва першої черги Дністровської ГАЕС дозволила акумулювати мультиплікаційний ефект для національної економіки, підтвердивши теорію мультиплікаційних ефектів на практиці та довівши ефективність державних капітальних інвестицій; 2) найбільшою мірою мультиплікаційний ефект від додаткового приросту інвестицій цього проєкту генерується всередині виду економічної діяльності "Будівництво", що пояснюється збільшенням попиту на будівельну продукцію вітчизняного виробництва.

Ключові слова:мультиплікаційний ефект, мультиплікатор, інвестиції, таблиця "витрати-випуск", міжгалузевий баланс, інфраструктурний проєкт