Наведено резюме наукового звіту за підсумками виконання НДР “Стратегія розвитку економіки України на середньостроковий період”, у рамках якої досліджено теоретичні питання і наведено практичні результати економічної політики України (1990–2002 рр.) і країн світу щодо реалізації стратегій стабільного економічного розвитку та їх наслідків з урахуванням зовнішніх і внутрішніх чинників, що зумовлюють державне регулювання, стан та перспективи розвитку національної економіки. В результаті виконаного дослідження запропоновано обґрунтування стратегії переходу від існуючої екзогенно залежної моделі трансформації економіки України до переважно ендогенно орієнтованої, спрямованої на реалізацію інноваційної стратегії економічного розвитку, що дозволяє підвищити її внутрішню міжсекторну і міжгалузеву збалансованість, досягти розширення соціальної бази реформування, зменшити ступінь залежності від негативного впливу зовнішніх шоків та стабілізувати економічне зростання в довгостроковій перспективі.

Ключові слова:

Розглянуто методологічні підходи та особливості конструювання міжкраїнних моделей, представлено варіанти інтегрованих міжкраїнних моделей економічного розвитку : міжнародний Проект LINK, загальна характеристика системи об’єднаних національних моделей розвинутих країн та країн з трансформаційною економікою

Ключові слова:

Довготривалі наукові інтереси пов’язують Інститут еконо-міки та прогнозування НАН України з Міжнародним проектом LINK при ООН| Об’єднаним інститутом прикладних системних досліджень (Австрія)| Інститутом економіки Болгарської АН| Незалежною експертною групою Consensus Economics Inc. (Лондон, Велика Британія)| Берлінським інститутом економічних досліджень| Лодзьким університетом (Польща)| Інститутом народногосподарського прогнозування РАН (Російська Федерація)| Інститутом світової економіки Угорської АН| Міністерством економіки, промисловості та фінансів та Університетом Париж-Нантер (Франція).
У жовтні – листопаді 2006 року відбулася чергова зустріч членів-учасників Проекту LINK. Деякі доповіді, з дозволу авторів, ми друкуємо в журналі (мовою надісланого авторського оригіналу і в перекладі), сподіваючись на науковий інтерес до поглядів представ-ників різних країн з перехідною економікою щодо оцінки перспектив економічного розвитку

Ключові слова:

Розглянуто сучасні тенденції інноваційного розвитку в контексті специфіки макросередовища української економіки. Наведено прогнозні передумови та перспективну оцінку основних макроіндикаторів економіки України на період до 2015 р. Проаналізовано наслідки впливу інноваційних факторів на розвиток економіки України. Показано ризики та обмежуючі макроекономічні умови прогнозного періоду, що сформувалися у 2005–2006 рр. і продовжують зали-шатися проблемними у 2007–2015 рр.

Ключові слова:

Наведено основні аргументи "за" і "проти" розробки національної системи мо-ніторингу кризи. Детально представлено етапи функціонування програмно-аналітичного інструментарію "Система моніторингу оцінки загроз стабільно-сті економічного розвитку". Виділено ключові проблеми вибору індикаторів попередження фінансової нестабільності

Ключові слова:

За характеристиками детермінації емерджентної економіки на основі кластерного аналізу здійснено сегментацію країн на однорідні групи для визначення місця України серед 57 країн світу. Саме для групи країн (Україна, Латвія, Естонія, Вірменія), що за результатами кластеризації характеризуються подібним рівнем розвитку емерджентної економіки, здійснено вибір та оцінку індикаторів ідентифікації загрозливих економічних дисбалансів через побудову моделей лонгітюдних даних (pooled model). З використанням концепції індексу тиску на валютному ринку (IЕМР) і сигнального підходу для вибору типу бінарної моделі на основі критерію мінімізації співвідношень "шум/сигнал" розроблено регресійні моделі з бінарними результативними показниками (зокрема, probit–моделі), що відображають залежність імовірності настання фінансової кризи від ряду економічних індикаторів. Результати експериментальних розрахунків за запропонованими моделями показали, що за негативним (інерційно-ризиковим) сценарієм розвитку макроекономічної ситуації існує висока ймовірність виникнення фінансово-економічної кризи в Україні у 2014 р. (на рівні до 91%).

Ключові слова: індикатори загрозливих економічних дисбалансів; фінансово-економічні кризи; економіки емерджентного типу; моделі лонгітюдних даних; концепція індексу тиску на валютному ринку; сигнальний підхід; моделі бінарного вибору

У статті представлено систему макромоделей прогнозування економіки України як методологічну основу програмно-аналітичного інструментарію супроводження бюджетного процесу "Макропрогноз економіки України", розробленого в Інституті економіки та прогнозування НАН України. Система макромоделей включає інтегровані моделі прогнозування економіки України, модель балансування реальних і фінансових потоків за секторами економіки та орієнтована на практичну реалізацію в умовах нестабільної економічної кон'юнктури. Розкрито зміст і можливості зазначеного модельного інструментарію щодо прогнозування макропоказників розвитку економіки України.

Ключові слова: модельний інструментарій "Макропрогноз економіки України", система макроекономічних моделей, реальний сектор, бюджетний сектор, грошово-кредитний сектор, зовнішньоекономічний сектор, модель балансування потоків за секторами

На основі сучасних підходів побудови виробничої функції здійснено оцінку розриву ВВП (GDP gap) для української економіки (розрив між фактичним реальним та потенційним ВВП) за період з 2000 р. по 2017 р., а також визначено поточну та прогнозну динаміку факторів, що істотно впливають на величину ВВП України. За результатами декомпозиції розриву ВВП на складові виявлено найвпливовіші чинники формування тренду економічного зростання в Україні. Запропоновано модельний інструментарій для оцінки розриву ВВП за структурою розширеної виробничої функції з п'ятьма інтегральними показниками як пояснювальними факторами ресурсного забезпечення (виробничого, людського, науково-технологічного, фінансового, зовнішньоекономічного).
Проведено інструментальний аналіз скорочення розриву ВВП, зокрема: через зменшення безробіття, збільшення обсягів валового нагромадження основного капіталу, подолання значних диспропорцій у рівнях реальної заробітної плати та реальної продуктивності праці тощо.

Ключові слова: розрив ВВП, реальний та потенційний ВВП, модельний інструментарій, виробнича функція з постійною еластичністю заміщення, виробнича функція Кобба – Дугласа, розширена виробнича функція, рівень зайнятості, використання виробничих потужностей

У статті окреслено довгострокові тенденції розвитку світової економіки на тлі різкого погіршення умов глобального зростання через тривалість війни в Україні, зростання інфляції та більш жорсткі фінансові умови.
Особливе місце відведено головним завданням післявоєнної відбудови економіки України, передусім відходу від довоєнної сировинно-аграрної, імпортозалежної економіки та забезпеченню її відновлення на фундаменті сучасних досягнень науки, високих технологій та нового технологічного укладу, а також відновленню інфраструктури, сучасній реструктуризації за секторами економіки та видами економічної діяльності, що мають стати драйверами відновлення економіки України у найближчій перспективі (це –оборонно-промисловий комплекс, агросектор, будівництво, сектор ІКТ, машинобудування), забезпеченню збереження людського капіталу тощо.
Зазначено, що у 2022 р. очікується значне падіння виробництва по всіх видах економічної діяльності, що зберігатиметься до завершення воєнних дій. Найбільшого падіння зазнає будівництво, діяльність якого обмежиться відновленням зруйнованої критичної інфраструктури, та промисловість за видами діяльності, на які припадає левова частина промислового виробництва України (добувна промисловість, металургія, енергетика).
Визначено вихідні умови прогнозних оцінок повоєнного відновлення України: залучення інвестицій та досягнення високої норми нагромадження основного капіталу, що забезпечить більш стислі терміни відновлення економіки, а також дотримання помірної інфляції. Розрахунки показали, що досягнення норми валового нагромадження основного капіталу до 30–35% ВВП сприятиме швидкому відновленню економіки України після війни.
Показано, що основними чинниками зменшення обсягів експорту товарів у воєнний період є падіння обсягу виробництва та порушення транспортно-логістичних зв'язків. Здійснено оцінку вартісних та фізичних обсягів, а також товарної і географічної структури експорту товарів з України у 2022 р. Оцінено вплив скорочення фізичного обсягу експорту товарів на випуск продукції, створення доданої вартості та оплату праці в Україні.
Наведено ризики забезпечення повоєнної відбудови економіки України, основними серед яких слід відзначити продовження воєнної агресії РФ після 2023 р. та ескалацію воєнних дій на території України з посиленням впливу руйнівних шоків глобальної рецесії на внутрішні економічні процеси.

Ключові слова:післявоєнна відбудова економіки України, руйнування, інфраструктура, структурна перебудова, людський капітал, драйвери розвитку, інвестиції, норма валового нагромадження основного капіталу, ВВП, види економічної діяльності, інфляція, експорт товарів,