Наукове обґрунтування пріоритетів енергетичної політики неможливе без застосування відповідних інструментів аналізу – математичних моделей. Точність зроблених оцінок у тому числі залежить від коректності вибору методологічного підходу відповідно до цілей досліджень і наявної інформації про об‘єкт моделювання. Аналізуючи міжнародний досвід розробки та використання прикладних моделей енергетичних систем, автор робить висновки щодо практичної доцільності розробки моделі енергетичної системи України, прийнятного методологічного та організаційного підходу при вирішенні цього завдання

Ключові слова:

Досліджено характер та обумовленість поточної динаміки енергозабезпечення економіки, виділено основні умови її формування та проаналізовано можливі напрями розвитку. Показано недосконалість моделі поєднання ринкових чин-ників і державного регулювання, що визначають характер забезпечення спо-живачів вугільною продукцією та природним газом.

Ключові слова:

Досліджено характер і обумовленість існуючої практики формування цін у міжнародній торгівлі природним газом за довгостроковими контрактами та на спотових ринках. Показано напрями трансформації формульного ціноутворення у країнах Європи та визначено цінові ризики забезпечення природним газом вітчизняних споживачів унаслідок імплементації Україною міжнародних зобов'язань в енергетичній сфері

Ключові слова: природний газ, трансфертне ціноутворення, європей-ський ринок газу, вітчизняний ринок газу, лібералізація, довгострокові газові контракти, спотові ціни

Представлено стан розвитку ринку біопального в Україні. Розглядаються питання державного регулювання ринку, рамкових передумов для його функціонування, фактичних обсягів виробництва біопального. Визначено, що відміна обов'язкової вимоги домішування біопального та однакові ставки акцизу для біологічного та традиційного пального спричинили зупинку розвитку ринку. Представлено рекомендації для усунення перешкод розвитку національного ринку моторного біопального в контексті міжнародних зобов'язань України, що можуть стати фактором його активізації.

Ключові слова: Україна, біопальне, біоетанол, біодизель, міжнародні зобов'язання, державне регулювання

Розглянуто потенціал використання біогазу в Україні, досліджено інструменти регуляторної політики для проектів з виробництва біогазу та надана економічна оцінка їх впливу, а також оцінка впливу біогазових проектів на навколишнє середовище. Результати показують, що реалізація біогазових проектів в Україні зумовлюватиме позитивні макроекономічні ефекти починаючи з 2018–2019 рр. У 2025-2029 рр. додаткове зростання ВВП може досягати 0,3%. Незважаючи на те, що внутрішні споживачі безпосередньо не беруть участі у процесах інвестування, у середньостроковій та довгостроковій перспективах усі групи населення відчуватимуть помітний позитивний вплив на рівень своїх реальних доходів. Реалізація проектів з виробництва біогазу в Україні спричинить помірні структурні зміни, в основному викликаючи уповільнення темпів видобутку вугілля, видобутку природного газу, постачання пари та гарячої води. Найбільше уповільнення зростання спостерігається у випадку вугілля, попит на який знижується через заміну твердими та газоподібними біопаливами. Використання біогазу замість спалювання викопного палива зумовить економію 11,462-19,066 млн т CO2-екв.
Для того щоб біогазові проекти стали доступними для середнього бізнесу, в Україні мають бути впроваджені урядові внутрішні та зовнішні гарантії за кредитами; зниження відсоткових ставок за кредитами через співпрацю українських банків з міжнародними фінансовими інститутами та вітчизняними фінансовими установами. Необхідно знижувати вартість капіталу, поширювати інформацію про переваги біогазових проектів, пріоритетне приєднання до мережі для виробників електроенергії з біогазу, модернізовувати електромережі та інфраструктуру, а в довгостроковій перспективі увести обов'язкове використання біогазу агропромисловими компаніями, діяльність яких пов'язана з утворенням відходів.

Ключові слова: біогаз, викиди CO2, моделювання, регуляторна політика

Дотримання принципів вільного доступу до мереж на ринкових засадах, об'єктивності відображення витрат системи, прозорості та прогнозованості роботи учасників ринку потребує зміну правил тарифоутворення на послуги транспортування. Впровадження тарифної моделі "вхід-вихід" покликано забезпечити досягнення нових вимог ринку та встановлення єдиних європейських правил ведення економічної діяльності. Зміна внутрішньої моделі транспортування газу зумовлює також зміну принципів тарифоутворення на послуги, що надаються оператором ГТС. Відтепер плата за послуги з транспортування повинна братися не за протранспортовану відстань, а за потужність у вхідних та вихідних точках системи, причому продаж потужностей на вхідних і вихідних точках здійснюється незалежно. Це дозволяє об'єктивніше враховувати операційні витрати обслуговування системи та забезпечувати більшу комерційну варіативність у замовленні системних послуг господарюючими суб'єктами.
Однак європейське законодавство не визначає єдиної типової форми моделі "вхід-вихід". Залежно від технічних особливостей мережі та пріоритетів національної політики розвитку сектора кожна країна визначає для себе оптимальний варіант. У роботі з використанням комплексу математичних моделей нами було оцінено наслідки від впровадження трьох альтернативних варіантів тарифної моделі за двома варіантами завантаженості ГТС (оптимістичний та песимістичний сценарії): повна модель "вхід-вихід", створення двох ринкових зон та модель "вхід-вихід" із довгостроковим бронюванням. Результати розрахунків порівнювалися з базовим сценарієм, що не передбачає зміну ринкової моделі, а транзит газу за якого здійснюється відповідно до умов довгострокових контрактів 2009 р.
Загалом зміна моделі забезпечення транспортних послуг на ринку газу повинна зумовити кардинальні інституційні перетворення контрактних відносин між усіма суб'єктами ринку та й, власне, самих принципів функціонування ринку.

Ключові слова: ринок природного газу, транспортний оператор, модель "вхід-вихід", довгострокові транзитні договори